Для живлення сучасних лампових підсилювачів найчастіше застосовують кенотронні випрямлячі напруги. Їх основна перевага перед напівпровідниковими – затримка подачі анодної напруги. Однак цієї затримки можна домогтися і за допомогою джерела струму, наприклад, на польовому транзисторі. Він же може служити став популярним останнім часом “електронним дроселем”. Тим не менш, цей пристрій не може повною мірою замінити повноцінний, “мідно-залоз-ний” дросель. Віднісши ці факти, мені прийшла в голову ідея створення лампового підсилювача з не зовсім стандартним блоком живлення. В якості вхідних лампи застосований подвійний тріод 6Н9С. Він дав найбільш природний, живий звук з ряду ламп: 6Н1П, 6Н2П, 6Н23П, ЕСС83, 6Н8С, 6Н9С. 6Н8С по звуку виявилася дуже схожа на 6Н1П, звук виявився злегка завуальованим, мутнуватим. ЕСС83 схожа на 6Н23П, недарма їх люблять сучасні аудіоінженери (особливо західні) за м’який, теплий звук. 6Н2П – чисто гітарна лампа, в домашньому аудіо її краще не застосовувати. Самий живий звук вдалося отримати саме з лампою 6Н9С. У потужної частині посилення застосовані лампи 6П6С. Для кінцевого каскаду лампи вибиралися з октальних 6ПЗС, 6ПЗС-Е, 6П44СМ, 6П6С, 6П31С. Саме тетроди, ніякої тріодної романтики. Лампа 6П6С обрана як наймузичніша. Дана добірка ламп дозволила створити вельми чутливий підсилювач, який при гучному відтворенні музики не забуває передавати її тихі нюанси, що дуже цінно. При прослуховуванні була використана акустика опором 8 Ом і чутливістю 91 дБ (Ultimate Stage TR36). З нею підсилювач показав приголомшливі результати. Звукова картина була панорамної, масштабної, не дивлячись на відстань між колонками більше трьох метрів. Особливо порадував бас, навіть не було необхідності накручувати його за допомогою темброб-лока на джерелі сигналу. Подібна аудіосистема цілком самодостатня і без сабвуфера. Прослуховування тестових композицій підтвердило це.

Фазоінверсного каскад (рис. 1), він же вхідний, здійснений на обох тріодах лампи 6Н9С. Перед остаточним монтажем конструкції мною було випробувані два варіанти фазоінверторів: вищезгаданий, а так само фазоїнвертор з розщепленої навантаженням (рис. 2). Єдиною перевагою останнього стала простота настройки, яка полягала в підборі рівних величин анодного і катодного опорів. Балансний каскад складніше, так як вимагає настройки не тільки по постійному струму (для установки робочої точки на ВАХ), але і по змінному, тобто по величині змінного сигналу на сітці другого тріода. Так само важлива перевага балансного каскаду-більшу (в порівнянні з каскадом з розщепленої навантаженням) посилення. Хоча, як відомо, каскад з розщепленої навантаженням посилення не дає взагалі. Однак на вхідний каскад і фазоїнвертор спочатку було передбачено тільки два тріода в балоні однієї лампи. Тому вибір майже однозначно упав на балансний фазоїнвертор. При конструюванні та налагодженні фазоінвертора я користувався джерелами [1] і [2].
Взагалі лампові підсилювачі 34 слід розраховувати “з кінця”. Тобто з вихідного каскаду. За величиною напруги зсуву визначаємо напругу розкачки, під цю напругу підбирається драйверні каскад, його лампа, яка вибирається, як правило, з декількох різних типів за різними критеріями. Деякі з них: внутрішній опір, форма ВАХ, форма балона, ергономічний-ність. Лампу слід відбирати оптимальної не тільки для даної схеми, але і для даного корпусу. Не дивуйтеся – по одягу зустрічають, підсилювачі – в тому числі. Схема підсилювача наведена на рис. 3. Вона двухкас-Кадная з двотактним крайовим каскадом. Так як крайовий каскад працює в класі А, то застосоване автоматичне зсув потужних ламп.

RC-ланцюжок в анодному навантаженні вхідних тріодів встановлена ​​для поліпшення роботи підсилювача. Небагато джерела з описом конструкцій, в яких застосована така ланцюжок, наведені в [3] і [4]. Опір резистора R визначається за формулою: R = Ra-0, 12. Ємність конденсаторів СЗ і С4 визначається експериментально при подачі на вхід підсилювача сигналу частотою 1000 Гц. Спостерігається прямокутний сигнал на виході каскаду. Підбором ємності конденсатора СЗ (С4) домагаємося його найкращої форми. Лампу 6Н9С варто підбирати з однаковими параметрами обох її тріодів, тут це дуже принципово. Однак для інших ламп того ж типу значення цієї ємності буде вже іншим. Звичайно ж, ніхто не збирається слухати прямокутний сигнал, але застосування подібної RC-ланцюжка зайвий раз говорить про ретельності налаштування каскаду.
Лампа 6П6С працює (згідно даташіту [5]) в режимі:
Ua = 250 В;
la = 70 мА;
Uc1 = -15 В;
Uc2 = 250 В;
Ic2 = 5 мА;
Ра = 17,5 Вт;
Raa = 10 кОм;
Рвих = 10 Вт (клас А).

Переклад тетрода 6П6С з великим внутрішнім опором в тріодний режим не покращує становища – в такому випадку вихідна потужність навіть в двотактному варіанті не перевищує 4 Вт, що, безсумнівно, недостатньо для бажаного рівня гучності.
За рекомендацією, наведеною в [6], в якості навантаження вхідного каскаду застосоване складене опір з двох паралельно з’єднаних резисторів. Крім суб’єктивних переваг такого способу організації навантаження, даним способом ще виграється максимальна потужність, що розсіюється на навантаженні.
У пристрої відсутній регулятор гучності. Після багатьох експериментів з змінними резисторами, фірми ALPS – в тому числі, вони не дали задовільного результату: у деяких при рівному вугіллі повороту ручки регулятора
була різна гучність в каналах підсилювача, а більшість давали на звук відчутний вплив. Тому було вирішено регулювати гучність з джерела сигналу – і тільки тоді звучання стереосистеми стало бездоганним.

Література, ресурси

Сайт Андрія Тимошенко – http://heavil.ru/

1. Трошкін. Фазоінвертори. -CLASS А, 1997, квітень.
2. Кушманов І. фазоінверсного схеми в підсилювачах низької частоти, “Радіо”, 1953, № 4.
3. Торрес А. Двохкаскадний од-нотактний на 6СЗЗС без зворотних зв’язків. – Радіохоббі, № 1/2006.
4. Ранкін Г. Однотактний підсилювач на лампі Г-807. – Вісник АРА, № 2.
5. http://www.istok2.com/scan/ 629_1.gif-6П6С.
6. Торпкін М.В. Ламповий Hi-Fi підсилювач своїми руками. – Наука і техніка, Спб, 2006, 272 с.