Прилад можна використовувати в якості найпростішого сигналу-генератора для налагодження різної підсилювальної і приймальні радіоапаратури.

Сигнал-генератор зібраний на стабілітроні Д810 (придатні також Д808 або Д814А – Д814Г). Принципова електрична схема приладу показана на рис. 88.

Весь діапазон частот генератора 100 кГц – 27 МГц розбитий на п’ять піддіапазонів: 100-300 кГц, 300 кГц – 1 МГц, 1-3 МГц, 3-9 МГц, 9-27 МГц.

Максимальна напруга на виході генератора становить одиниці мілівольт. Режим роботи генератора встановлюють змінним резистором R1. Живлення здійснюється від батарей напругою 12 В илн від окремого випрямляча.

Котушки L1 – L5 спільно з конденсатором змінної ємності СЗ утворюють коливальні контури, що виділяють частоти, які можна отримати на виході генератора.

Котушки генератора намотують на каркасах діаметром 7,5 мм з підлаштування сердечниками СЦР-1 (застосовуються в підсилювачах ПЧ телевізорів). Намотувальні дані котушок наведені в таблиці.

Котушки L1 – L3 намотують внавал, ширина намотування 7 мм; котушки L4 і L5 – в один шар, виток до витка. Конденсатор змінної ємності може бути будь-якого типу. Налаштовують генератор при вимкненому живленні. Вихід генератора з’єднують з виходом еталонного ГСС, а паралельно контуру підключають ламповий вольтметр.

Рис. 88. Принципова електрична схема сигнал-генератора на одному стабілітроні

По максимальному показанню вольтметра, яке буде відповідати резонансній частоті контуру, вибирають необхідні межі піддіапазону і градуюють шкалу генератора. Аналогічно налаштовують контури інших піддіапазонів.

Принцип налаштування приймачів з допомогою описаного генератора такий же, як і з ГСС. При налаштуванні контурів на певні частоти сигнал подають з затиску «Вихід 1» генератора, а при сполученні контурів – з затиску «Вихід 2».