Ця проста схема своєчасно сповістить, а значить, допоможе запобігти затопленню заміського будинку або захистити електрообладнання від надмірної вологості.

В якості датчика застосовується контактна площадка від плоскої клавіатури. Підійде старий калькулятор: кнопки клавіатури акуратно видаляються, з плати клавіатури вирізується контактна майданчик (або декілька, включених паралельно) – її контакти будуть датчиком вологості. Датчик Z1 встановлюється в погребі чи будинку на підлогу або іншу поверхню (на вікно). Електрична схема пристрою показана на рис. 2.26.

При затопленні або дощ (якщо Z1 встановлений зовні на віконній рамі) краплі вологи замкнутий контакти датчика, транзистор VT1 відкриється, і через навантаження потече струм. В якості навантаження передбачено реле, своїми контактами включає насос відкачки води або сигнальний пристрій. Можна замість реле включати зумер на відповідну напругу харчування або іншу логічну схему.

   

Рис. 2.26. Електрична схема датчика води

Струм переходу «колектор – емітер» транзисторного ключа обмежений значенням 40 мА. В якості реле підійде малопотужне РЕС15 на напругу спрацювання 7-8 В. Змінний резистор R1 регулює чутливість пристрою – в нижньому (за схемою) положенні движка R1 прилад не буде реагувати на зміну опір датчика. У верхньому положенні (чутливість схеми максимальна) транзистор реагує навіть на слабкий струм, що проходить через датчик, тобто навантаження включиться навіть від ранкової роси.

Замикати контакти датчика Z1 не можна – станеться необоротний пробій транзистора. Напруга живлення схеми можна варіювати в широких межах від +4 до 10 В, в залежності від застосовуваної схеми навантаження. Живлення схеми – постійну стабілізовану напругу, отримане від трансформаторного джерела.

Датчик Z1 з’єднується з електричною схемою проводами довжиною до 2 м (довший небажано, оскільки наведене в проводах змінне електрику може негативно впливати на роботу транзисторного ключа).

Кашкаров А. П. 500 схем для радіоаматорів. Електронні датчики.