З появою миготливих світлодіодів в радіотехніці сталася справжня революція. Такі прилади (за зовнішнім виглядом вони нічим не відрізняються від класичного AЛ307 в пластмасовому корпусі) можна застосовувати не тільки за прямим призначенням (у вигляді світлового індикатора – маячка), але і в якості датчика-переривника сигналів звукової частоти. У пристроях світлової та звукової індикації однотонний звук часто стомлює. Між тим, змінити ситуацію на краще нескладно і під силу навіть початківцю радіоаматорові, який, в даному випадку, стає «диригентом» звукової сигналізації.

Якщо підключити миготливий світлодіод L-816BRCS-B, як показано на рис. 2.140, послідовно з п’єзоелектричним випромінювачем FMQ-2015B (НА1 – рис. 2.14, рис. 2.15) через обмежуючий резистор R1 з опором постійному струму 10-20 кОм, вийде абсолютно інший звуковий ефект, ніж у випадку подачі живлення 5-12 В безпосередньо на капсуль НА1 (рис. 2.16).

   

Рис. 2.14. Перший варіант включення п’єзоелектричних капсулів і світлодіодів

   

Рис. 2.15. Другий варіант включення п’єзоелектричних капсулів і світлодіодів

   

Рис. 2.16. Третій варіант включення п’єзоелектричних капсулів і світлодіодів

У кожній схемі (рис. 2.14, 2.15) в якості датчика застосований миготливий світлодіод. У класичному (рис. 2.16) включенні капсуль генерує і випромінює однотональний-звуковий сигнал частотою 1600 Гц. Якщо використовувати схему, показану на рис. 2.14, то звуковий сигнал буде нагадувати сирену з чергуванням базової звукової частоти (1600 Гц) і частоти 1100 Гц. Період зміни частоти відповідає спалахам світлодіода HL1 і становить при напрузі живлення 12 В приблизно 1,2 с.

При пониженні стабілізованої напруги живлення до 5 В період перемикань частоти змінюється до 1,8 с, а самі кордони частоти також змінюються: нижня межа – 800-850 Гц, верхній – 1-1,05 кГц. У цьому варіанті включення світлодіод HL1 слабо спалахує. Тональність (частота) випромінюваного сигналу змінюється і залежно від опорів обмежуючого резистора R1.

Так, при опорі обмежуючого резистора більше 33 кОм звуковий ефект міняється – виходить переривчастий звуковий сигнал частотою приблизно 1500 Гц. Цей ефект допоможе найбільш яскраво привертати увагу звуком в разі необхідності, наприклад виході за певні штатні рамки контрольованих електричних параметрів будь-якої складності.

Другий варіант підключення миготливого світлодіода показаний на рис. 2.15. Це паралельне включення світлодіода щодо звукового п’єзоелектричного капсуля НА1. Опір обмежувального резистора R1 в межах 0,62-10 кОм при напрузі живлення 5 В. Звуковий ефект в експерименті являє собою періодичну зміну

частоти рт 1,6 кГц до 1,1 кГц, з періодом зміни, рівним 1 с. Світлодіод майже не світиться. Звуковий ефект нагадує пожежну сирену зі звуками «вау-вау».

Витрати на повторення схем невеликі і, в основному, визначаються вартістю звукового капсуля, обмежувального резистора і світлодіода (вони в сумі становлять не більше 30 руб). Крім зазначеного на схемі п’єзоелектричного капсуля НА1, можна застосовувати будь-який інший з аналогічними електричними параметрами для роботи від джерела постійної напруги 2-30 В (наприклад FMQ2715, FMQ2724).

Необхідно лише дотримуватися полярність включення капсуля (як правило, позитивний висновок на корпусі капсуля позначений знаком «+») і розрізняти між собою п’єзоелектричні «активні» капсулі-генератори коливань звукової частоти і «пасивні» п’єзоелектричні капсулі (наприклад ЗП-ЗЗ-З), до яких необхідно окремий пристрій – генератор коливань.

Зовні їх легко відрізнити один від одного по другорядному ознакою-для «пасивного капсуля» немає необхідності в правильному полярному включенні (не показані полюса на корпусі). По електричних характеристиках «активні» капсулі відрізняються один від одного напругою живлення, струмом споживання, резонансною частотою п’єзоелектричного випромінювача, що визначає його гучність. Незначні відмінності між «активними» капсулями є і по ширині діапазону відтворюваних частот.

Відрізнити пасивні капсулі від активних можна і візуально. Останні містять у собі внутрішній генератор, тому їх корпус в сучасному виконанні помітно товще, ніж у пасивних випромінювачів, які володіють плоскими (висота 1-3 мм) зовнішніми параметрами. У разі вибору конкретного приладу для своїх розробок рекомендуються звертати увагу на маркування:. вона нанесена вздовж корпусу. За максимально допустима напруга, на яке розрахований капсуль, відповідають останні дві цифри маркування. Так, наприклад, у вищенаведених прикладах видно, що капсуль 1212FXP розрахований на напругу до 12 В включно, а капсуль з маркуванням 1205FXP передбачається використовувати тільки до 5 В. Відповідно прилади FMQ2715, FMQ2015B, FMQ2724 розраховані на максимальну напругу 15 В і 24 В. Всі зазначені приклади активних капсулів розраховані на використання в ланцюгах тільки постійного струму.

Звуковий ефект рекомендованої приставки вигідно відрізняється від стандартного монотонного, що відкриває простір для творчості: при використанні різних капсулів та підборі номіналів обмежувальних резисторів неважко отримати сигнал будь-якого виду – від переривчастого до «плаваючою» частоти.

Гучність звукового сигналу визначається параметрами капсуля НА1 і його резонансною частотою.

Про деталі. Резистор R1-будь постійний, наприклад типу ОМЛТ-0, 25 (імпортний аналог MF-25). Джерело живлення повинен забезпечувати стабілізовану напругу з коефіцієнтом стабілізації не менше 100.

Крім зазначеного типу світлодіода, в даному експерименті брали участі аналогічні по електричних характеристиках прилади L-36B, L-56B, L458B, L-769BGR, L-56DGD, TLBR5410, L-36BSRD, L-297-F, L517hD-F. В якості випромінюючих звук п’єзоелектричних елементів брали участь (крім зазначених на схемі) прилади 1205-FXP, FMQ-2724.

Кашкаров А. П. 500 схем для радіоаматорів. Електронні датчики.