Коли звуковий супровід телевізійних передач заважає оточуючим, доводиться користуватися головними телефонами, включеними замість динамічної голівки телевізора. Є більш радикальний спосіб – підключити до телевізора замість головки рамку із дроту, протягнутого уздовж плінтуса кімнати, і прослуховувати передачі на мініатюрний приймач сигналів ЗЧ, укріплений на головних телефонах.
Щоб позбавитися від проводів, що підключаються до телевізора, автор публікується статті пропонує ще один варіант – передачу сигналів 3ч по ефіру. До речі, такий варіант дозволить обладнати системою безшумного прослуховування радіоприймач, магнітофон, будь-який інший джерело звуку.
Найкраще реалізувати пропоновану систему в діапазоні УКХ, де нескладно зробити мікропотужний УКХ передавач, а його сигнали приймати на наявний малогабаритний УКХ приймач або плеєр з УКВ діапазоном.

Схема Мікропотужні УКХ передавача з частотною модуляцією наведена на рис. 1. Він являє собою несиметричний мультивібратор з частотозадающіх контуром L1C4. Ця схема добре знайома радіоаматорам, займаються конструюванням приемопередающей апаратури, вона використовується при конструюванні задаючих генераторів плавного діапазону (ЦПД).
Відмінна особливість генераторів на основі цієї схеми – здатність працювати на високих частотах при досить малих струмах і напругах.
В якості джерела живлення передавача використовується один гальванічний елемент напругою 1,5 В. Постійний струм через транзистори задається резисторами R3, R4. Зміна цього струму приводить до невеликого зміни частоти генерованих коливань, тому для отримання частотної модуляції в токозадающіх ланцюг з резистора R1 через конденсатор С1 і резистор R2 подають модулююча напруга 3ч від джерела сигналу. Величину девіації регулюють змінним резистором R1, а так як він суміщений з вимикачем SA1, то їм же вимикають передавач.
Потужність передавача невелика – менше 1 мВт, тому яких-небудь перешкод радіоприйому сусідам він не створить, в той же час цього достатньо для впевненого прийому його сигналу в межах кімнати. При напрузі живлення 1,5 В споживаний струм складає 0,42 мА, що говорить про високу економічності і здатності працювати від одного елемента живлення тривалий час. Нормальна величина девіації виходить при подачі сигналу 3ч з амплітудою 100 мВ, вхідний опір при цьому становить 10 кОм, тому підключати передавач можна до лінійного виходу телевізора, магнітофона, радіоприймача і т. д.
Працездатність передавача зберігається при зменшенні напруги живлення до 0,8 … 0,9 В, тобто практично до повного виснаження елемента живлення, а споживаний при цьому струм складає 0,07 … 0,1 мА. В якості антени використовується відрізок мідного дроту діаметром близько 1 мм і довжиною від 20 см до 1 м. Чим довша антена, тим більше зона впевненого прийому сигналу передавача.
Всі деталі пристрою розміщуються на друкованій платі з двостороннього фольгованого склотекстоліти. Деталі встановлюють з одного боку, а друга залишена металізованої і сполучена із загальним проводом по контуру плати в декількох місцях. На цій же стороні закріплений елемент живлення.
У пристрої можна застосувати змінний резистор СПЗ-4, СПЗ-3 з вимикачем живлення, постійні резистори – МЛТ, С2-33, оксидний конденсатор – К50, К53, підлаштування – КТ4-25, решта – КМ, КЛС, КД. Для діапазону УКХ-2 (88 … 108 МГц) котушка L1 містить сім витків дроту ПЕВ-2 0,8, намотаного на оправці діаметром 3,5 мм з відведенням від середини.
Налагоджують передавач в наступній послідовності. Спочатку вибирають діапазон, в якому він буде працювати, – це залежить від використовуваного приймача. Потім приймачем налаштовуються на ділянку діапазону, найбільш вільний від мовних радіостанцій і перешкод. Передавач підключають до лінійного виходу магнітофона чи телевізора і конденсатором С4 налаштовують його на частоту приймача. Резистором R1 встановлюють найбільш прийнятну девіацію частоти, при якій забезпечуються нормальна гучність і мінімальні спотворення. Якщо гучності буде недостатньо навіть при верхньому по схемі положенні движка резистора R1, доведеться зменшити опір резистора R2.
Потім перевіряють зону впевненого прийому і, якщо вона виявляється малої, збільшують довжину антени до 0,7 м.
Передавач розміщують у корпусі (можна пластмасовому) відповідних габаритів, а для підключення до телевізора, магнітофона або іншого джерела сигналу використовують екранований провід з відповідним роз’ємом.
Якщо малогабаритного УКВприймача у вас немає, його нескладно зробити, використовуючи вітчизняні мікросхеми К174ХА34, КХА058 або їх імпортні аналоги. Кілька варіантів таких приймачів було описано в [1-3].
ЛІТЕРАТУРА
1. Герасимов М. Двохдіапазонний УКХ приймач. – Радіо, 1994, № 8, с. 6-8.
2. Макаров Д. УКВ приймач-в пачці “MARLBORO”. – Радіо, 1995, № 10, с. 41-43.
3. Семенов Б. Простий УКХ приймач. – Радіо, 1996, № 10, с.22, 23.