На відміну від звичайного механічного ключа або електронного (магнітної картки), цей не буде потрібно діставати і вставляти в замок. При наближенні до дверей на 0,5 м людину, що має з собою дане пристрій, – дверний замок з електроприводом (електромагнітом) автоматично відкриється. Сам ключ має габарити трохи більше сірникової коробки (70х54х17 мм) і легко розміщується в будь-якій кишені.

Рис. 1. Схема передавача
У найпростішому варіанті система складається з мініатюрного передавача (ключа) і налаштованого на його частоту приймача, а також виконавчого пристрою з джерелом живлення.
Пристрій можезнайти і інші застосування, наприклад вимикання охорони. Не знаючи місця розташування приймача, таким ключем неможливо скористатися.
Схемапередавача, рис.1, зібрана на одному транзисторі, працюючому в режимі мікрострумів. Індуктивність L1 і конденсатори С2, СЗ забезпечують роботу автогенератора на частоті близько 200 кГц. Для живлення взяті чотири акумуляторних таблетки типу Д-0, 115. Споживаний передавачем струм не перевищує 1,6 мА, і однієї зарядки акумуляторів вистачає для безперервної роботи схеми протягом трьох діб.

Pіс. 2. Зарядний пристрій

Рис. 3. Приймач
В якості зарядного пристрою може використовуватися найпростіша схема з бестрансформаторним живленням від мережі 220 В, рис. 2. У цьому випадку не потрібно розкривати корпус ключа – з’єднання із зарядним пристроєм виконується через мініатюрний роз’єм Х1. Світлодіод HL1 встановлюється на корпусі зарядного пристрою і служить індикатором наявності напруги,а стабілітрон VD2 обмежує напругу на виході. Для повного зарядуакумуляторів може знадобитися 4 … 10 годин.
Схема приймача показана на рис. 3. Наведений в котушці L1 сигнал підсилюють транзисториVT1 VT3. Детектування сигналу виконує транзистор VT4 (активний детектор) На VT5 і VT6 (в діодному включенні) забезпечується стабілізаціяробочої точки каскадів підсилення. Два резонансних контуру (L1-C1-C2 і L2-C8) налаштовуються на частоту передавача за допомогою феритових сердечників. Цим забезпечується вузькосмугових посилення приймача і спрацьовування (поява нульового напруги на колекторі транзистора VT7) тільки від передавача з певною частотою.
Варіант схемиджерела живлення і виконавчого пристрою з включенням електромагніта YA1 показаний на рис.4. Конденсатор С1 забезпечує затримку спрацьовування транзистора VT2 при наявності випадкових завад на виході приймача.

Рис. 4. Виконавче пристрій

Рис. 5. Топологія друкованої плати передавача
Особливості конструкції. Постійні резистори можуть бути будь-якого типу, електролітичні полярні конденсатори застосовані типу К50-16, інші конденсатори – типу К10-17 (КМ-4).

Рис. 6. Топологія друкованої плати і розташування елементів приймача
Монтаж схем пристроїввиконаний на стеклотекстолите товщиною 1,5 мм. Топологія друкованої плати для передавача і приймача наведені на рис. 5 і рис. 6.
В передавачі монтаж радіоелементів розташований з боку друкованих провідників. Елементи живлення притискаються до плати пластиною фольгованого склотекстоліти (вона не показана). Мікроперемикач S1 типу ПД9-2 можна замінити кнопкою, яку доведеться натискати при наближенні до приймача.
Для виготовлення котушок L1 (приймача іпередавача) узятий феритовий стрижень марки 400НН (або 600НН) діаметром8 мм від будь магнітної антени побутового приймача (для настройки зазвичай достатньо шматочка довжиною 20 … 30 мм). Котушки намотуються проводом ПЕЛШО діаметром 0,06 (0,08) мм і містять 300 витків – у приймача, і 200 витків – у передавача (на паперовому каркасі довжиною 45 мм). Після намотування витки фіксуються клеєм типу “Момент”. Для виготовлення в приймачі котушки L2 узятий каркас й ферритові чашки від контурів проміжної частоти мініатюрних радіоприймачів, рис. 7. Обмотка містить 1 – 160 витків, 2 – 200 витків проводом ПЕВ-2 діаметром0,08 мм. Обмотки бажано виконувати у відсіках роздільно, при цьому в верхньої секції намотується обмотка 1.

Рис. 7. Конструкція котушки L2 приймача
При установці приймача краще розташовувати його на рівні положення ключа, крім того, для отримання максимальної дальності виявлення, має значення розташування котушки передавача і приймача- У них повинні збігатися діаграми спрямованості, що відбувається в випадку аналогічного розташування: горизонтально або перпендикулярно щодо землі.
На закінчення можна відзначити, що для підвищення секретності ключа нескладно ввести модуляцію частоти автогенератора кодової посилкою або більш низькою частотою (імпульсна модуляція), що незначно ускладнить схему, але утруднить підробку ключа для людини, знайомого з принципом роботи даної системи. Модуляція передавача також збільшить час безперервної роботи передавача без підзарядки акумуляторів.