Пристрій, що перетворює низьку напругу акумуляторної батареї в висока напруга, необхідне для живлення анодно-екранних ланцюгів ламп, можна використовувати не тільки для радіостанцій РБМ різних модифікацій, підта інших, аналогічних їм малопотужних переносних радіостанцій.

Принципова схема перетворювача показана на рис. 1. Первинним джерелом струму може бути акумуляторна батарея напругою 4,5-6,2 В.При роботі на передачу перетворювач споживає від акумуляторної батареї струм 2,5-8 А і розвиває на виході напруга 200-220 В при струмі 30-50 мА. При роботі на прийом перетворювач споживає струм близько 1 А ірозвиває на виході напруга 80-90 В при струмі 10-20 ма.

рис. 1 – Принципова схема перетворювача напруги № 1.

Номінальна потужність перетворювача 10-15 Вт, частота перетворення400-500 Гц. Коефіцієнт корисної дії перетворювача при роботі на передачу близько 80%. При роботі на прийом к. п. буд значно менше. Для підвищення к. п. д. перетворювача при роботі на прийом потрібно роздільне харчування передавача і приймача, про що буде сказано нижче.

Деталі. Для силового трансформатора Tp1 можна використовувати сердечник зплоща перерізу керна близько 3 см2 і площею вікна 4 см2. Обмотка I складається з двох секцій по 19 витків дроту ПЕВ-2 1,0 в кожній секції. Обмотка II містить 20 витків дроту ПЕВ-2 0,4 з відведенням від середини; обмотка III – 1100 витків дроту ПЕВ-1 0,2; обмотка IV – 440 витків дроту ПЕВ-1 0,14. Першою намотують на каркас обмотку III, другий – обмотку IV. Провід у цих обмотках укладають рівними рядами, виток до витку, прокладаючи між рядами трансформаторну папір (можна тонку папір, просочену трансформаторним маслом). Далі намотують одну секцію обмотки I, поверх неї – обмотку II і потім другу секцію обмотки
I.

Дросель ДР1 має дві обмотки по 50 витків дроту ПЕЛШО 1,0, намотаних на сердечнику з трансформаторної сталі з площею перетину керна сердечника 3 см2. Обидві обмотки дроселя намотують одночасно двома проводами. Провід ПЕЛШО можна замінити проводом ПБД, попередньо просочивши його трансформаторним маслом.

Дроселі Др2 і Др3 – низькочастотні дроселі від радіомовних або телевізійних приймачів, але дросель Др2 повинен бути намотаний проводом діаметром 0,2-0,3 мм.

У перетворювачі використовуються транзистори П214В-в кожному плечі по два транзистора, з’єднаних паралельно. Можна використовувати інші низькочастотні транзистори з номінальною вихідною потужністю 8-10 вт, наприклад типів П213, П215, П605, П609, або більш потужні типу П210Б, П210В(В цьому випадку паралельного включення не буде потрібно).

Випрямлячі B1 і В2 можна зібрати ва площинних діодах Д226Д, або використовувати для них селенові мости типу АВС-80-240, АВС-120-270, призначені для випрямлячів радіомовних приймачів.

Резистор R1 дротяний, намотаний на корпусі резистора типу НД-2. Резистор R2 типу ПЕВ-10Х або ПЕВ-15Х з рухомим контактом або інший дротяний змінний резистор (від телевізійних приймачів).

Конструкція перетворювача довільна. Але перетворювач бажано помістити в металевій коробці, а дросель ДР1 і конденсатор C1 відокремити від інших деталей металевої перегородкою товщиною 1,5-2 мм.

Налагодження. Приступаючи до налагодження перетворювача, повзунок резистора R2 слід встановити в середнє положення. До виходу перетворювача “+200 В” підключити резистор опором 4,5 – 5 кому потужністю 15-20 Вт і вольтметр з межами вимірювань 300 В, а в ланцюг харчування включити амперметр ва струм до 3 А.

Якщо монтаж виконаний правильно, то при включенні живлення в трансформаторі будуть прослуховуватися тріск або звук з частотою декількох сотень герц, а вольтметр буде показувати напругу від декількох вольт до 200 в. При зміні опору резистора R2 повинна змінюватися частота звуку (перетворення). Якщо ж перетворювач працювати не буде, то варто поміняти місцями провідники, припаяні до крайніх висновків обмотки II трансформатора ТР1.

В принципі частота перетворення визначається перетином сердечника трансформатора, числом витків первинної (I) обмотки і рядом інших параметрів, але практично вона залежить і від режиму роботи транзисторів, який регулюють резистором R2. Таким чином є можливість за допомогою резистора R2 регулювати частоту перетворення при значних відхиленнях від даних осердя трансформатора та інших параметрів, зберігаючи при цьому задовільний режим транзисторів.

Частоту перетворення потрібно встановити такий, при якій вольтметр покаже максимальне напруження, а амперметр – мінімальний струм. Після цього потрібно визначити к. п. д. перетворювача, і якщо він буде не нижче80%, то на цьому налагодження закінчується.

Якщо частота перетворення буде нижче 400 Гц, а к. п. буд дуже малим, то слід зменшити число пластин осердя трансформатора, забивши замість них дерев’яні клини, і резистором R2 справити підстроювання частоти перетворення. При вдалому підборі перетину сердечника трансформатора і частоти перетворення, яка може змінюватися від 400 до 3000 гц і вище, можна отримати к. п. д. перетворювача більше 80%.

Роздільне харчування передавача і приймача

Для роздільного харчування передавача і приймача потрібні два перетворювача, побудованих за схемою, наведеною на рис. 1, але з деякими змінами: в перетворювачі для передавача відпадає потреба у випрямлячі на 80 в (обмотка IV, випрямляч В2, дросель Др3 і конденсатори С6 і С7), а в перетворювачі для приймача – в випрямлячі на 200 В з усіма його деталями.

Силовий трансформатор Tp1 для перетворювача приймача треба намотатина сердечнику з площею перетину 1,4-1,5 см2. Його обмотка I повинна містити 20х2 витків дроту ПЕВ-2 0,5, а обмотка II-12х2 витків дроту ПЕВ-2 0,3. У перетворювачі використовуються два транзистора – по одному в кожному плечі. Резистор R2, як і в першому перетворювачі, дротяний, але опором 500 ом.

Перетворювач підвищеної потужності

Якщо виникне необхідність виготовити перетворювач на потужність більше 15 Вт, то можна рекомендувати кілька змінений перетворювачвозимого варіанти радіостанції Р-104М.

Принципова схема такого перетворювача показана на рис. 2. Тутколектори транзисторів Т1 і Т2 підключені до мінуса первинного джерела струму, що дозволяє низькочастотні транзистори, у яких колектори з’єднані з корпусом, монтувати безпосередньо на шасі, івоно буде виконувати роль тепловідвідні радіатора. Перетворювач розрахований на потужність до 100 Вт

рис. 2 – Принципова схема перетворювача напруги № 2.

Дані силового трансформатора:

площа перерізу сердечника – близько 6 см2; обмотка I – 26Х2 витків дроту ПЕВ-2 1,56; обмотка II – 40х2 витків дроту ПЕВ-2 0,44;

обмотка III-1320 витків дроту ПЕВ-1 0,23; обмотка IV-640 витків дроту ПЕВ-1 0,27.

Дросель ДР1 містить 19 витків, намотаних на оксіферовом кільці 2000НМ діаметром 30 мм проводом ПБД 2,02. Дроселі Др2 і Др3- низькочастотні дроселі від телевізійних приймачів, намотані проводомдіаметром не менше 0,2 мм.

У випрямних мостах можна використовувати діоди типу Д226Д. У кожномуплечі випрямляча B1 повинно бути по чотири діода (всього 16 шт), а в кожному плечі випрямляча B2, – по два таких діода (всього 8 шт.). У ланцюзі 750 B обидва випрямляча включені послідовно.

Транзистори Т1 і Т2-по чотири транзистора типу П214В, з’єднаних паралельно (можна використовувати інші транзистори з номінальною потужністю 10 Вт). Перетворювач живиться від джерела постійного напруги 12 В, споживаючи від нього при повному навантаженні струм 10-13 А. Частоту перетворення (800-1000 гц) регулюють резисторами R2 і R3.

При повному навантаженні перетворювача (до 100 Вт) транзистори необхідно ставити на тепловідвідні радіатори. Якщо потужність, споживана від перетворювача, не перевищує 50 Вт, теплоотводом може бути тільки металеве шасі.