Ця система може використовуватися для прийому сигналів станції з вузькосмугової частотною модуляцією (радіостанції СВ-діапазону, аматорські радіостанції і т. д.). Він також може застосовуватися для прийому цифрових видів зв’язку (FSK, RTTY, PACKET) на КВ-і УКХ-діапазонах. Чутливість приймача складає близько 1 мкВ, якої цілком вистачає для практичних цілей радіоаматора.

На рис. 1 приведена принципова електрична схема радіоприймача.

Рис. 1. Схема радіоприймача

На перший погляд схема може здатися досить складною, але при найближчому розгляді виявляється, що даний приймач досить легко зібрати і набудувати. На транзисторі VT1 КТ368А виконаний генератор, здатний збуджуватися на будь гармоніці кварцового резонатора ZQ1. Заміна кварцового резонатора на конденсатор змінної ємності дозволить отримати перестроюваний по частоті генератор, однак стабільність приймача при цьому погіршиться. Сигнал із прийомної антени WA1 поступає на контур L1, де здійснюється його попередня фільтрація, і далі – на перший затвор польового тетрода VT2 КП327А. На другий затвор транзистора VT2 подається сигнал з кварцевого генератора на VT1. Таким чином, на VT2 виконаний перший змішувач приймача. Сигнал проміжної частоти 455 кГц виділяється смуговим п’єзокерамічним фільтром ZQ2 і посилюється першим каскадом УПЧ на транзисторах ѴТЗ, ѴТ4. З котушки зв’язку контуру ПЧ L3 сигнал проміжної частоти надходить на вхід універсальної ІМС DA1, виконує функції підсилювача проміжної частоти, частотного детектора і підсилювача низької частоти. Сигнал низької частоти знімається з виведення 8 DA1 і через розділовий конденсатор С22 надходить на гучномовець Ва1.

Так як приймач має одну проміжну частоту 455 кГц, то для кращого придушення дзеркального каналу, можливо, буде потрібно використовувати складнішу вхідний ланцюг, ніж представлена на схемі. Особливо актуальне застосування складного вхідного смугового фільтра в умовах складної електромагнітної обстановки на КВ-діапазонах. На УКХ можна обійтися і простим одноконтурним фільтром.

Табл. 1. Орієнтовні дані контурів L1, L2

   Конструкція і деталі

Приймач зібраний на одній платі з однобічного фондуватися склотекстоліти.

Для намотування контурних котушок індуктивності L1, L2 використовувалися каркаси від ПЧ-контурів (10,7 МГц) радіоприймачів. Однак їх з успіхом можна замінити на саморобні. Діаметр каркаса при цьому становитиме приблизно 3,5 мм. У табл. 1 наведені орієнтовні дані контурів L1, L2. Для частот вище 100 МГц застосування феритового сердечника в L1 і L2 недоцільно.

В якості L3, L4 використовуються стандартні трансформатори ПЧ 455 кГц від радіоприймачів. Конденсатори С13 * і С19 * є вбудованими в контури. Вторинна обмотка L4 не використовується.

В якості ZQ1 можна використовувати будь кварцовий резонатор. При його виборі необхідно виходити з умови отримання на виході змішувача (VT2) частоти ПЧ 455 кГц. Так, якщо частота вхідного сигналу становить 27,150 МГц, то буде потрібно кварцовий резонатор з частотою 26,695 МГц (або 8,898 МГц, якщо кварц збуджується на третій механічної гармоніці). При цьому можливе порушення кварцових резонаторів на механічних гармоніках, тобто 1, 3, 5, 7. Гармоніка кварцу вибирається параметрами контуру L2 і СЗ *.

   Налаштування

Настройка приймача зводиться до регулювання контурів L1, L2 до отримання максимального шуму в динаміці Ва1. При нормальної генерації струм споживання каскаду на ѴТ1 повинен становити 10 … 15 мА. Далі налаштовують контур ПЧ L3, виходячи з максимальної гучності корисного сигналу. Підстроюванням L4 домагаються неспотвореного корисного сигналу на виході DA1. Для зменшення часу настройки приймача бажано використовувати осцилограф і генератор високої частоти. З цими приладами настройка значно спрощується.

Автор статті – В. Шкутко ..

Стаття опублікована в РЛ, № 1, 2003 р.