Фірма “МОТОРОЛА” випускає мікросхему МС2833, що представляє собою повний тракт малопотужного ЧС-передавача СВ-діапазону. Мікросхема містить мікрофонний підсилювач, частотний модулятор, задаючий високочастотний генератор (стабілізація частоти зовнішнім кварцовим резонатором), і однокаскадний підсилювач потужності. Для побудови передавача потужністю 20-30 мВт ніякі додаткові транзисторні каскади не потрібні.

Мікросхема виповнюється в двох корпусних варіантах – MC2833D – це мікросхема в мініатюрному пластмасовому корпусі з торцевими пленарними висновками для поверхневого монтажу, і МС2833Р-корпус такої, як у К561 з 16-ма висновками. Обидва варіанти мають однакові розводки по висновків.
Більш повну інформацію про цій мікросхемі можна дізнатися скачавши фаил в форматі pdf (301 Кб)
У складі мікросхеми є два високочастотних транзистора середньої потужності, повністю виведені (висновки 11-12-13 та висновки 7-8-9). На цих транзисторах будуються каскади підсилювача потужності, на першому транзисторі (11-12-13) – попередній підсилювач, і на другому (7-8-9) – крайовий.
Частота задаючого генератора визначається частотою резонансу ланцюзі, що складається з кварцового резонатора Q1, індуктивності L1 і варикапів, який є всередині мікросхеми А1 (він виводиться на вивід 1 А1). Котушка 11, спільно з цим варикап утворює ланцюг, зрушує частоту Q1 від її номінального значення. Ступінь зсуву залежить від параметрів цього ланцюга. Модулюючий сигнал знімається з електретного мікрофона М1 і надходить на мікрофонний підсилювач-обмежувач, що входить до складу мікросхеми (на висновок 5). З виходу підсилювача (висновок 4) сигнал надходить на модулятор (висновок 3), в основі якого лежить варикап, включений послідовно 11. Таким чином здійснюється частотна модуляція. Задаючий генератор виробляє ВЧ-напруга, по частоті рівне резонансній частоті ланцюга Q1-L1-варикап мікросхеми. Режим роботи задаючого генератора по постійному струму можна встановити підбором номіналу резистора R1. ВЧ напруга знімається з виведення 14 А1 і через конденсатор С5 надходить на вхід попереднього підсилювача потужності, зібраного на транзисторі, виведеному на висновки 11-12-13. Резистор R2 задає напругу зміщення на базі цього транзистора. Його емітер (висновок 12) з’єднаний із загальним мінусом харчування, а в колекторному ланцюзі включений контур L2-C6-C7, налаштований на частоту несучої.
Підсилений сигнал знімається з цього контуру через ємності С6 і С7, створюючі контурну ємність і дільник ВЧ напруги на два. Вихідний каскад УМЗЧ виконаний на другому транзисторі (висновки 7-8-9 мікросхеми). Сигнал з точки з’єднання С6 і С7 надходить на базу цього транзистора разом з невеликим напругою зміщення, заданим резистивним дільником R6-R7. У колекторному ланцюзі цього транзистора включений дросель DL1. З колектора транзистора (висновок 9) ВЧ сигнал надходить через узгоджувальний “П”-контур в антену. Для намотування котушок використовуються каркаси діаметром 4 мм з підлаштування феритовими сердечниками 100ВЧ діаметром 2.6 мм. Котушка L1 містить 16 витків, котушка L2 -6,5 витка, котушка L3 – 8 витків. Скрізь використовується провід ПЕТВ-1 0,24. Дросель DL1 – фабричний ДПМ-01, на 100 мкГн. Налаштування – традиційна. Сигнал з виходу генератора, що задає дивитися на виводі 15 А1, сигнал, що надходить на каскад попереднього посилення потужності – на виводі 14, сигнал з виходу попереднього УМ – на виводі 8. Контролювати випромінювання антени можна за допомогою об’ємної котушки, включеної на вході осцилографа, або по індикатору напруженості поля, хвилеміром, і т.п. У разі узгодженої навантаження – на еквіваленті антени.