Пристрій забезпечує захист освітлювальної лампи від кидків струму в момент включення і плавний розігрів її нитки розжарення, а також регулювання максимальної потужності навантаження. Перевага його перед деякими подібними, наприклад, опублікованими в [1, 2] – простота, поєднана з досить високою надійністю.
За основу (див. схему) узятий спосіб фазоімпульсного управління тріністором, описаний в [З]. Принцип дії такого пристрою добре відомий читачам “Радіо”, а тому розглянемо докладно лише роботу знову вводиться ланцюга автоматичного керування потужністю навантаження, що складається з діода VD4, конденсатора С1 і резисторів R2, R3.

Відразу після включення в мережу конденсатор С1 починає заряджатися імпульсами струму, поточного через резистор R2, діод VD4 і резистор R3. Пікове значення напруги в точці А поки недостатньо для відкривання одноперехідного транзистора VT1, тому він закритий, закритий, природно, і тріністор VS1. У цей час струм через навантаження EL1 не протікає. У міру зарядки конденсатора С1 значення імпульсної напруги в точці А збільшується. Коли вона досягає порогу відкривання транзистора, конденсатор С1 починає розряджатися через його перехід емітер-база, в результаті чого на керуючий електрод тріністора надходять відкриваючі його короткі імпульси.
Потужність, розсіює в навантаженні, визначається фазовим зрушенням між керуючим імпульсом і початком періоду анодної напруги тріністора, а також частотою проходження імпульсів, що управляють, оскільки на початку процесу один імпульс формується за декілька періодів мережевої напруги. Ці два параметри, що визначають функціонування тріністора, залежать від швидкості зарядки конденсатора С2, тобто від пікової напруги в точці А і опору введеної частини змінного резистора R4. У міру зарядки конденсатора С1 (через 1 … 2 с) середній струм, що протікає через діод VD4, зменшується настільки, що надалі цей ланцюг не робить помітного впливу на роботу пристрою. Максимальна потужність, що надходить в навантаження, визначається сумарним опором резисторів R2 і R4 і може становити приблизно 5 … 90% від номінальної потужності навантаження. Як показує практика, такого діапазону регулювання потужності для ламп розжарювання цілком достатньо.
Резистор R7 призначений для розрядки конденсатора С1 після відключення навантаження від мережі. Пристрій доцільно доповнити герконом SF1, який пришвидшує розрядку цього конденсатора, а керуючий його контактами магніт механічно пов’язати з вимикачем SA1. Резистор R8 обмежує струм через геркон.
Пристрій довільної конструкції можна зібрати в корпусі порівняно невеликих розмірів. При потужності навантаження більше 100 Вт тріністор слід встановити на тепловідвід, а випрямний міст VD1 замінити більш потужним, наприклад, зібраним на чотирьох діодах Д245.
Тріністор КУ201Л замінимо на КУ201К, М, КУ202Л-Н. Діод VD4 – будь-який з серій КД522, КД521, КД503. Всі постійні резистори – МЛТ, змінний резистор R4-СПЗ-4а. Конденсатор С1 – оксидний К50-6, С2 – будь малогабаритний.
У зв’язку з тим, що пристрій має безпосередній контакт з мережею, вал змінного резистора R4 допжен бути забезпечений ручкою з ізоляційного матеріалу.
Безпомилково зібране пристрій налагодження не вимагає.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бжевскій Л. Светорегупятор з витримкою часу. – Радіо, 1989, № 10, с. 76.
2. Леонт’ев А., Лукаш С. Регулятор напруги з фазоімпульсним управлінням. – Радіо, 1992, Ма 9. с. 43. 44.
3. Фішер Е., Гетпанд X. Б. Електроніка – від теорії до практики. – М.: Енергія, 1980, с. 71,72.