Для безмедикаментозної корекції стану організму широко використовують методи стимуляції біологічно активних точок (БАТ), точок акупунктури. Певні труднощі, особливо на ранніх етапах застосування цього методу, викликає процес правильного визначення місцезнаходження БАТ на тілі.

До теперішнього часу відомо досить багато пристроїв і способів діагностики БАТ. Контролюючи властивості цих точок, зокрема, опір постійному струму, можна простежити за зміною стану внутрішніх органів, визначати ефективність прийому медикаментозних засобів і проведення лікувальних процедур, а також оптимізувати їх. Можна спостерігати динаміку хвороби і одужання з кількісної оцінкою ступеня відхилення від нормального стану, швидкості повернення в стан норми.

Одним з найбільш достовірних і наочних методів діагностики патології внутрішніх органів вважається метод Р. Фолля і його модифікації.

У відповідності з цим методом передбачається, що при вимірюванні електричного опору певного набору БАТ можна за непрямими даними (зміни електричного опору) контролювати зміну стану цих органів. Кожному життєво важливого органу відповідає «свій» набір БАТ.

Вважається, що при «нормальному» стані організму електричний опір між точками акупунктури (БАТ) і загальним електродом повинно знаходитися в деяких допустимих межах. Чим більше значення електричного опору контрольованої точки, що відповідає за стан певного органа, відрізняється від допустимого значення, тим більш виражений патологічний процес. Наприклад, опір, що перевищує норму, відповідає розвитку процесів деградації, старіння, згасання життєвих функцій організму, зниженню його тонусу. Знижений опір припускає розвиток запальних процесів, пов’язаних з гострим періодом хвороби. Допустимі значення опору контрольованої точки для кожної конкретної людини суто індивідуальні і визначаються його конституцією (статурою), а також електропровідністю тканин.

За допомогою описуваних нижче пристроїв і напрацюванню певного досвіду можна діагностувати стан людей, стежити за змінами стану внутрішніх органів у ході хвороби на кількісному рівні, а також своєчасно коригувати його, контролюючи правильність вибору лікарського препарату, вибрати з переліку різних медикаментів найбільш ефективне для конкретного хворого ліки.

На рис. 24.1 наведена схема пристрою зі стрілочним індикатором для діагностики БАТ [Рл 11/97-30]. Пристрій виконаний на мікросхемі К122УД1А {К118УД1А). Внутрішня начинка цієї мікросхеми (Підсилювача) представлена ​​на рис. 24.2. Порівняння схем (рис. 24.1 і 24.2) показує, наскільки може спроститися монтаж пристрою, якщо його виконувати не з окремо взятих елементів, а на основі мікросхеми, містить готові вузли і елементи більш складної схеми.

   

Рис. 24.1

На вході диференціального підсилювача (мікросхеми) включений подвійний Т-подібний резистивний міст. Ланцюжка резисторів R1 + R2 і R3 + R4 при розімкнутому вимірювальної ланцюга визначають балансування схеми (за допомогою R2 стрілку вимірювального приладу встановлюють на нулі). Величину максимального струму (50 … 100 мкА) через рамку вимірювального приладу обмежує резистор R6, а через вимірювальну ланцюг – резистор R5.

   

Рис. 24.2. Аналог мікросхеми К122УД1

Для діагностичного пристрою (рис. 24.1) максимальне падіння напруги на об’єкті вимірювання складає близько 2 В при струмі через вимірювальну ланцюг не більше 10 мкА. Даний пристрій може бути застосоване також для вимірювання електричних і неелектричних величин з використанням відповідних датчиків (опору, напруги, температури, вологості, інтенсивності світлового потоку і т.д.).

Контрольовану ланцюг підключають до вхідних затискачів пристрою за допомогою загального і пошукового електродів. Загальний електрод виготовлений у вигляді циліндра з нержавіючої сталі або алюмінію діаметром 15 мм і довжиною 60 мм і затискається в долоні диагностируемого. Пошуковий електрод з дроту з радіусом закруглення 0,3 … 0,4 мм виконаний з нержавіючої сталі, і їм стосуються з дозованим натиском контрольованої БАТ. Замір опору кожної з БАТ необхідно проводити не менше трьох разів. Вся шкала приймається за 100%.

На рис. 24.3 наведено типовий вид діаграми замірів по 12-ти класичним «енергетичним каналам» (меридіанах), позначеним римськими цифрами. Вони відповідають різним внутрішнім органам: легеням, товстому кишечнику, шлунку, селезінці та підшлунковій залозі, серцю, тонкому кишечнику, сечового міхура (сечостатевій системі), ниркам, перикарду

   

(Судинній системі), «потрійного обігрівача (ендокринній системі), жовчному міхурі, печінці. Конкретне місцезнаходження БАТ, пов’язаних з певними органами, може бути визначене по спеціальній літературі. Крім того, при наявності вираженого захворювання, «точки-глашатаї» можуть бути знайдені і самостійно, дослідним шляхом.

Для контролю зміни стану БАТ (стану здоров’я) невеликої групи людей досить систематично заносити результати вимірів по контрольованих каналах на графік (електричне опір – канал – дата), рис. 24.3. Вихід вимірюваного значення за допустимі межі свідчить про розвиток або наявності захворювання.

   

Рис. 24.4

Пристрій, призначений для одночасного пошуку та стимуляції БАТ, складається з генератора імпульсів і підсилювача потужності (рис. 24.4) [Рл 9/91-7]. Генератор імпульсів містить регульовану времязарядную RC-ланцюжок (R3 і С4). Паралельно конденсатора С4 RC-ланцюжка підключений мультивібратор на транзисторах VT1 і VT2 (КТ315). Ці транзистори працюють в інверсному включенні (при іншій полярності живлячої напруги). Бази транзисторів по постійному струму не пов’язані з іншими елементами схеми. Мультивібратор навантажений на резистор R4. Конденсатори С1 – СЗ, С5 забезпечують наявність позитивної зворотного зв’язку; паралельно конденсатору С1 підключені пошукові електроди. Сигнал з мультивібратора поступає на підсилювач потужності на транзисторі VT3 і перетвориться в звук електродинамічної головкою (Телефонним капсулем BF1).

Якщо об’єкт вимірювання відсутня (пошукові електроди розімкнуті), частота генерації мультивібратора знаходиться в ультразвукової області. При підключенні пошукових електродів до тіла людини і наступному пошуку БАТ ланцюг позитивного зворотного зв’язку мультивібратора через конденсатори С1 – СЗ замикається. При цьому частота генерації різко знижується за рахунок істотних відмінностей від звичайних (Типових) значень опору і ємності шкірного покриву в околицях БАТ. Це дозволяє впевнено виявляти біологічно активні точки.

Якщо необхідно розширити можливості приладу (забезпечити вплив на акупунктурні точки) взамін телефонного капсуля включають узгоджувальний (підвищувальний) трансформатор, а до його висновків приєднують електроди активного впливу. Ланцюг позитивного зворотного зв’язку (пошукові електроди) закорочувати, генерований мультивібратором сигнал підсилюється підсилювачем потужності на транзисторі VT3. Частота генерації варіюється зміною опору R3. Амплітуду сигналу можна регулювати, включивши замість резистора R4 потенціометр. Движок потенціометра з’єднують з базою транзистора VT3,

Пристрій може бути використано також в якості універсального пробника електричних ланцюгів, для дослідження динаміки процесів, що протікають в живих організмах, створення комбінованих вимірювальних систем «пристрій – людина», в якості генератора імпульсів для налаштування радіоелектронної апаратури і т.д.

Прилад для пошуку або стимуляції БАТ (рис. 24.5) являє собою найпростіший омметр [Прилад «Ледія», Латвія]. Послідовно з джерелом живлення включений стрілочний прилад РА1 і струмообмежуючі резистори R2 і R3. Одночасно описуваний прилад можна використовувати для впливу на БАТ, контролюючи при цьому силу струму. Для зміни полярності подається на електроди напруги призначений перемикач SA1.

Електроакупунктурной стимулятор з омметром (рис. 24.6), запропонований М. Цаковим і модернізований В. Козловим, виконаний на КМОП-мікросхемі типу К561ЛЕ5 і транзисторний ключ VT1 [Рл 10/92-24]. За допомогою конденсатора СЗ і діода VD4 формуються імпульси, амплітуда яких близька до подвоєному напрузі живлення. Переводити пристрій з режиму пошуку БАТ в режим стимуляції дозволяє перемикач SA1. У режимі пошуку омметр на транзисторах VT1 і VT2 (підсилювач постійного струму) підключають до досліджуваного ділянки тіла. При торканні електродом БАТ загоряється світлодіод HL1.

   

Рис. 24.5

   

Рис. 24.6

   

Література: Шустов М.А. Практична схемотехніка (Книга 1), 2003 рік