Варіанти схем, які можуть служити в якості сигналізатора води, наведено на рис. 5.35. Тут використовується властивість звичайної (не дистильованої) води за рахунок наявності в ній різних домішок проводити електричний струм. При цьому через ланцюг датчика F1 надходить напруга на вхід мікросхеми. Безпосередньо датчиком може служити гребінка, вирізана на друкованій платі, або дві металеві пластини, що мають нержавіюче покриття і розташовані на відстані 4 .. .5 Мм один від одного.

У даному включенні таймер працює як двухпороговий компаратор (володіє гістерезисом) і управляє включенням реле К1. Наявність у мікросхеми гістерезису при перемиканні виключає дребезг контактів реле, що значно продовжує їх термін служби. Напруга живлення схеми залежить від номінального у застосовуваного реле і може знаходитися в діапазоні 9 … 15 В. Ланцюги навантаження буде комутувати група контактів К1.1.

Аналогічну схему можна використовувати і в якості сигналізатора вологості повітря. Найпростіший датчик вологості легко виготовити з порошку хлориду кальцію (речовина, конденсується в собі вологу), розміщеного в зазорі між пластинами. У цьому випадку потрібну чутливість до спрацьовування реле можна встановити підлаштування резистором R1 (рис. 5.35, б). Конденсатори С2 в схемах служать для придушення наведень на довгих проводах. Вимкнення реле відбувається при великому опорі датчика F1.

Рис. 5.35. Датчик води, що спрацьовує на її наявність (а) або відсутність (б)

Рис. 5.36. Датчик води на основі автогенератора

Щоб усе пристрій працювало більше економічно й надійно, для управління потужної навантаженням краще застосовувати не реле, а електронний комутатор. У цьому випадку буде зручніше варіант схеми, показаний на мал. 5.36. Вона є класичним генератором, який починає працювати тільки в разі, коли немає води між електродами (вода закорочує ланцюг конденсатора і зриває генерацію). В показаної на малюнку схемою навантаження (електронасос, нагрівач або ін) буде включена за відсутності води в зоні контролю.

Іноді буває необхідно забезпечити гістерезис не тільки по спрацьовуванню виконавчого пристрою, а й за рівнем води, наприклад, при автоматичному управлінні включенням погружного насоса, застосовуваного для поливу рослин. Насос повинен починати працювати, коли рівень води в колодязі досягне положення верхнього датчика F1 (рис. 5.37), а відключатися при зниженні нижче положення датчика F2. Це виключить часті включення насоса, а також роботу його без води (що неприпустимо).

Рис. 5.37. Датчик з гістерезисом перемикання за рівнем води

Величини резисторів R1-R2 підбираються експериментально на місці (зазвичай можна використовувати R1 = R2), так як електропровідність води в різних місцях може сильно відрізнятися, до того ж вона залежить від пори року. Спочатку підбором резистора R2 добиваємося того, щоб реле було включено за наявності води між електродами датчика F1, а після цього визначаємо величину резистора R1, при якій реле К1 залишається включеним при зниженні рівня води до положення датчика F2. При цьому треба перевірити, щоб, якщо реле було відключено, за наявності води в зоні датчика F2 воно не спрацьовувало.

Другий вихід (7) мікросхеми не задіяний і може у Всіх схемах використовуватися для підключення світлодіодного індикатора режиму роботи, як це показано на рис. 5.35, б.

Література:
Радіоаматорам: корисні схеми, Книга 5. Шелестов І.П.