Нелінійних приставок до електрогітарі безліч, однак всі вони реалізують відомі ефекти, засновані на зміні спектрального складу вхідного сигналу з подальшою частотної обробкою. Найвідоміші з усіх існуючих ефектів – фуз, дістошн і овердрайв. Суть ефекту полягає в симетричному обмеження вихідного сигналу по амплітуді. Завдяки обмеженню вихідний сигнал перетворюється в послідовність прямокутних імпульсів і відрізняється великим вмістом гармонік та більшою тривалістю звучання. Звук стає тривалим і “потужним”. Правда, грати з таким ефектом можна тільки сольні партії. При взятті акорду звук стає дуже брудним через те, що на виході утворюються комбінаційні складові гармонік вхідного сигналу, які не співпадають з частотами нот акорду.

Рис. 4. Схема найпростішого двостороннього обмежувача

Схема найпростішого двостороннього обмежувача, що реалізує фуз-ефект, наведено на рис. 4. Основою даної приставки є двосторонній симетричний обмежувач, виконаний на двох включених зустрічно-паралельно діодах VD1 і VD2. Рівень обмеження встановлюється автоматично за допомогою діодів і конденсаторів. При збільшенні напруги вхідного сигналу збільшується струм через діоди і підвищується напруга на конденсаторах С1, С2. Поріг обмеження, а значить і чутливість приставки, залежить від типу застосовуваних діодів. При використанні германієвих високочастотних діодів типу ГД507 поріг обмеження досягає величин кілька десятків міллівольт. При використанні кремнієвих діодів типу КД510 поріг обмеження збільшується до 450 … 600 мВ. Недоліком цієї приставки є досить високий поріг обмеження і помітне на слух “включення” ефекту обмеження, тому перед приставкою бажано включати попередній підсилювач або компресор.