На малюнку показана схема стабілізатора напруги з вихідним струмом до 3А, в якій використовується аналогічний спосіб захисту. За допомогою змінного резистора R7 напруга па навантаженні, можна змінювати в межах від 15 до 27В, а з допомогою змінного резистора R3 змінювати струм спрацювання захисту в межах від 0,15 до 3А. Номінальна вхідна напруга цього стабілізатора 30В, коефіцієнт стабілізації не менше 300, амплітуда пульсації вихідної напруги не більше 10 мВ.
Якщо стабілізатор погано працює при малих струмах навантаження, потрібно зменшити опір дільника напруги R6R7R8, або навантажити вихід стабілізатора постійним резистором, однак це знижує його к. п. д. Тому краще замінити транзистор Т1 на інший з меншим значенням коефіцієнта посилення. Якщо стабілізатор після перевантаження не повертається в робочий режим навіть при відключеній навантаженні (це явище часто спостерігається при малому значенні встановленого струму спрацьовування захисту, тобто при максимальному опорі резистора R3), необхідно зменшити опір резистора R3, або короткочасно підключити між колектором і емітером транзистора Т1 резистор опором 300 – 510 0м. Іноді корисно включити між колектором і емітером цього транзистора постійний резистор опором 2,2 ….. 10 кОм. При цьому стабілізатор надійно повертається в робочий режим, а коефіцієнт стабілізації зменшується незначно. Стабілітрон Д1 з прямим включенням р – п переходу зменшує температурний дрейф вихідної напруги пристрою. Резистор R4 підвищує надійність роботи стабілізатора при підвищених температурах. , Транзистор Т1 змонтований на радіаторі у вигляді дюралюмінієвий пластини розмірами 100х100х5 мм. Він повинен мати можливо менший початковий струм (бажано застосувати кремнієвий транзистор). Вхідний напруга надходить на стабілізатор від випрямляча за однофазною бруківці схемою, виконаного на діодах Д304.

На закінчення слід зауважити, що при перевантаженні виходу стабілізатора до ділянки емітер – колектор регулюючих транзисторів буде докладено повне вхідна напруга. Тому максимально допустима напруга застосовуваних транзисторів повинно бути по крайней мере, в 1,5 рази більше діючого значення напруги вторинної обмотки використовуваного у випрямлячі силового трансформатора.