Приймач виконаний на двох мікросхемах і двох транзисторах. Діапазон частот Є5 … 74 МГц, вихідна потужність приймача 15 мВт, діапазон звукових частот залежить від використовуваних телефонів. При максимальній вихідній потужності споживаний струм не більше 20мА. Налаштування на вжиті станції здійснюється саморобним конденсатором змінної ємності. Високочастотна частина приймача має спрощену вхідний ланцюг і розміщена на окремій монтажній платі, на якій виконаний ще й конденсатор змінної ємності С1.
Підсилювач звукової частоти виконаний на операційному підсилювачі КР1407УД2. Для збільшення його потужності застосовані внутрішні повторювачі на германієвих транзисторах VT1, VT2. Підсилювачі охоплені зворотними зв’язками по постійному і змінному струму. Робоча точка підсилювача задається подільником на резисторах R1, R2, а режим роботи операційного підсилювача резистором R3. Конденсатори С14, С15 створюють середню точку по змінному струму для підключення навантаження, а по постійному струму служать фільтрами в ланцюзі харчування.

Котушки індуктивності L2, L3 спільно з конденсаторами С13 служать для розв’язки прийомної антени, в якості якої використовується провід головних телефонів. Як VT1, VT2 підійдуть будь-які низькочастотні германієвого транзистори з можливо більш високим коефіцієнтом передачі струму. Котушка L1 безкаркасних, намотана дротом ПЕВ-2 0,31 направкі діаметром 3,5 мм і має 15 витків. Котушки L2, L3 намотані одночасно в два дроти на одному феритовому стержні діаметром 2,8 мм від подстроечніка котушки радіомовних приймачів простим обмотувальних проводів діаметром 0,19 мм і має по 30 витків кожен.

Література:

500 схем для радіоаматорів (Радіоприймачі). Уфа.: SASHKIN SOFT, 1998, 155