У щорічнику «Bectus» [1] чеського радіоаматорського журналу «Amaterske RADIO» була опублікована схема для автомагіческого безконтактного керування включенням і вимиканням навантаження постійного струму в Залежно від наявності НЧ сигналу на її вході. Автор опису застосував її для автоматичного включення підсилювачів активних колонок в автомобілі. Дана схема являє не тільки практичний інтерес для автолюбителів, але і теоретичний інтерес для більшості радіоаматорів. Це пояснюється нетрадиційним використанням широко відомої мікросхеми паралельного стабілізатора напруги TL431.

Схема пристрою [1] показана на рис. 1. Транзистори T1 і T2 мають різний тип провідності. Залежно від наявності або відсутності керуючого сигналу на базі транзистора T1 цей транзистор буде знаходитись в провідному або непровідних стані. Відповідно, буде управлятися і вихідний транзистор схеми T2. При цьому якщо він буде насичений (відімкненого), то на виході схеми «OUT» буде присутня напруга джерела живлення Un.
Резистор R8 – опір позитивного зворотного зв’язку. Воно призначене для прискорення процесу перемикання транзисторів T1 іТ2.
На діодах D2 і D3 виконаний випрямляч – подвоювач напруги. При наявності сигналу НЧ на вході «IN» посилений сигнал випрямляється і заряджає конденсатор СЗ. У разі припинення вхідного сигналу конденсатор СЗ починає повільно розряджатися через резистор R3. У статті [1] відзначається, що при вказаних на схемі номіналах радіокомпонентів (СЗ – 47 мкФ і R3 – 120 кОм) час вимикання схеми після припинення вхідного сигналу становить 30 с. Ймовірно, це одна з помилок автора схеми. Постараємося розібратися в цьому
У статті зазначалося, що схема рис.1 спрацьовує вже при вхідному сигналі 20 мВ. Коефіцієнт посилення каскаду на D1 обговорений – близько 100. У такому випадку напруга на виході діодного (D1, D2) випрямляча-подвоювач на конденсаторі СЗ становить 4 В, а відключення навантаження транзисторами T1 і T2 за матеріалами [1] відбувається при 1 В на тому ж конденсаторі. Навіть із запасом можна вважати, що для такого розряду конденсатора СЗ потрібно приблизно 10 … 15 с.
Щоб забезпечити затримку відключення на 30 с при малих сигналах на вході пристрою, досить збільшити номінал конденсатора СЗ в кілька разів. При цьому слід враховувати, що при зростанні вхідного сигналу схеми автоматичного вимикача «IN» понад 20 мВ автоматично буде збільшуватися і час відключення після припинення (або зменшення) вхідного сигналу. Воно вже буде більше 30 с.
Найбільш привабливо для радіоаматорів нетрадиційне використання автором мікросхеми паралельного стабілізатора напруги типу TL431 як підсилювача змінної напруги [2-3]. Відомо, що поріг лавиноподібного перемикання цієї мікросхеми складає 2,5 В. Якщо її вхідна напруга менш цієї величини, то вихідний транзистор замкнений. Автор [1 -3] забезпечив невелике зміщення керуючого переходу мікросхеми D1 (рис.1) за рахунок застосування резистора R1 – 2,7 МОм. Конденсатор C5 підвищує стійкість роботи D1. Коефіцієнт посилення D1 став порядка 100.
Застосування TL431 як підсилювача змінної напруги, безумовно, вельми цікаво і заслуговує вивчення радіоаматорами, однак викликає сумнів доцільність його застосування в даній схемі. Дійсно, традиційне використання транзистора какусілітеля зажадає точно такої ж кількості радіокомпонентів. Отримати коефіцієнт підсилення каскаду близько 100 можливо, наприклад, з транзистором КТ3102П а вартість його нижче, ніж TL431.
При використанні транзистора нічого не потрібно змінювати навіть на друкованій платі пристрою (рис.2).
Радіоаматорам залишається лише перевірити експериментально вищеописане припущення.
Література
1.    D. Kalivoda, Spinac ovlfdany nf signalem // Electus. – 2005. – S.25.
2.    Olah J., Pri’rucni PIR// Radio plus KTE. – 1998. – №4.
3.    OlahJ.,Aktivn[ mikrofon s TL431 // Radio plus KTE. – 1998. – №11.