Зварювальний апарат для зварювання на постійному струмі, з випрямленіііем по вентильному мосту з подвоєнням напруженою.
Як показує практика, процес горіння дуги протікає стабільніше у зварювальних пристроїв з м’якою
(Падаючої) вольт-амперної характеристикою. До числа таких «Сварочник» можна, зокрема, віднести і
саморобний апарат з випрямлячем, принципова електрична схема якого виконана з «заковика», суть якої – у швидкій зміні режимів роботи діодів, що включаються за типовим вентильному мосту (ВСМ), але за так званою схемою подвоєння напруги (ЗСУ). Особливу роль у розглянутому технічному рішенні грає перемичка X2X3. Вставивши її, отримують з самого що ні на є звичайного діодного моста VD1-VD4 з низькочастотним фільтром C1C2L1 випрямний пристрій, на виході якого в режимі холостого ходу – подвоєне (порівняно з першим варіантом роботи)
напруга. При цьому позитивна, скажімо, напівхвиля напруги, що надходить від початку
вторинної обмотки зварювального трансформатора T1, безперешкодно проходить напівпровідниковий
силовий вентиль VD1 і, зарядивши конденсатор C1 практично до максимуму, повертається до кінця
названої обмотки. З настанням іншого напівперіоду ланцюг проходження позитивних
електричних зарядів буде дещо іншою: від кінця обмотки II зварювального трансформатора T1 до C2, а
від нього – через вентиль VD2 – до початку тієї ж вторинної обмотки. Але конденсатори C1 і C2 з’єднані
один з одним так, що результуюча напруга виявляється рівним сумарному, яке і підводиться через дросель L1 до проміжку «електрод-деталь», полегшуючи виникнення зварювальної дуги.
Напівпровідникові діоди VD3 і VD4 при замкнутої перемичці і відсутності зварювальної дуги в роботі схеми як б не учавствуют з причини свого зворотного включення в випрямні ланцюга. До того ж кожен з них виявляється замкненим напругою від відповідного конденсатора. Недоліком типових схем подвоєння є, як стверджує теорія, круто падаюча зовнішня характеристика, тобто різке зниження випрямленногонапряженія при збільшенні струму навантаження. Це змушує застосовувати зарядні конденсатори великої ємності (у розглянутому пристрої – «електроліти» по 15000 мкФ кожний). Крім того, типові схеми подвоєння вибухонебезпечні: при пробої одного з силових вентилів змінну напругу виявляється безпосередньо прикладеним до електролітичному (оксидний) конденсатору, що неприпустимо. Ось тут то і покликані зіграти свою рятівну роль бездействовавшие раніше VD3, VD4.
Тепер про саморобних вузлах і радіодеталях, що використовуються в пропонованому технічному рішенні.
Потужність трансформатора T1, що має магнітопровід ПЛ45х80, дорівнює 2,5 кВ * А. Первинна обмотка
«Сварочніка» містить 156 витків дроту ПЕВ2 діаметром 2,5 мм. Зрозуміло, вона може бути також
виконана і більш тонким, але складеним удвічі ПЕВ2-1, 7мм. Для вторинної (понижувальної) обмотки
використаний БПВЛ перетином 16мм * 2. Необхідну кількість витків тут – 22. Дросель L1 містить 33
витка проводу БПВЛ перетином 10мм * 2. Намотані вони на ізолюючому каркасі, який надягає на
магнітопровід ШЛ50х50, збираний з немагнітних 2-мм зазором, де встановлені прокладки товщиною
2 мм з термостійкого діелектрика. У якості останнього цілком підійде гетинакс або текстоліт.
Конденсатори C1 і C2 – оксидні К50-18 або іншого типу, розраховані на використання в колах з
напругою 50 В і більше. Рекомендовані до використання в схемі діоди Д161 можуть мати наприкінці
найменування будь-яку комбінацію цифр і букв. Цілком припустимо тут і застосування потужних «електровозних» В200. Кожен з діодів встановлений на дюралюмінієвий тепловідвід-радіатор 80х80х45 мм з вертикальним розташуванням ребер (для кращого охолодження за рахунок конвекції). Клеми X2-X5 представляють собою латунні або мідні болти М10 з шайбами ​​і гайками, виведені на передню панель з текстоліту або гетинаксу. Перемичка перетином 30 мм * 2 з міді або алюмінію.
За матеріалами статті А.Тріфонова