1 – трансформаторна підстанція, 2 – головна магістраль, 3 – роз’єднувач на перемичці між головними магістралями, 4 – вторинні магістралі, 5 – силове навантаження, 6 – робоче освітлення, 7 – аварійне освітлення.
При такій схемі шини щитів низької напруги однотрансформаторний ТП, що розміщуються в цеху, як би подовжуються, утворюючи протяжні потужні живлять лінії – головні магістралі (конструктивно виконуються в вигляді магістральних шинопроводів).
Між головними магістралями двох сусідніх трансформаторних підстанцій встановлюються роз’єднувачі, які відіграють роль секційних вимикачів схеми двохтрансформаторній ТП. Від головної магістралі відходять вторинні магістралі меншого перетину (розподільні шинопроводи).
На щитах нижчої напруги трансформаторної підстанції зберігається невелика кількість лінійних вимикачів, один з яких може використовуватися для живлення робочого освітлення прилеглого до трансформаторної підстанції ділянки цеху.
Недоліком такої схеми в порівнянні зі схемою є гіршу якість напруги, що подається на щиток аварійного освітлення (великі коливання, викликані пуском електродвигунів, і великі втрати напруги в живлячих мережах). Якщо сусідні трансформатори отримують живлення від різних генераторів електростанції, то вони є незалежними джерелами і тоді схема буде володіти високою надійністю.