На малюнку показана схема простого індикатора, що фіксує навіть слабкі бета-і гамма-випромінювання. Датчиком (VL1) служить лічильник Гейгера-Мюллера типу СТС-5 вітчизняного виробництва, що випускається вже більше тридцяти лет.Он має вигляд металевого циліндра довжиною близько 113 і діаметром 12 мм.Его робоча напруга 400 В. Із зарубіжних датчиків можна використовувати ZP1400, ZP1310 або ZP1320 фірми Philips.
Прилад живиться від одного гальванічного елемента напругою 1,5 В і споживає струм не більше 10 мА. Напруга-12В для живлення підсилювача і висока напруга для живлення датчика отримують від перетворювача на транзисторі VT1. Трансформатор перетворювача Т1 намотаний на броньовий магнітопроводі діаметром близько 25 мм. Обмотка 1-2 має 45 витків дроту діаметром 0,25 мм, 3-4 – 15 витків того ж дроту, а 5-6 – 550 витків дроту діаметром 0,1 мм. Почала обмоток на схемі позначені точкамі.Преобразователь являє собою блокінг-генератор. Виникаючі на обмотці 5-6 трансформатора Т1 імпульси високої напруги випрямляє високочастотний діод VD2. Звичайні випрямні діоди тут непридатні, оскільки імпульси занадто короткі, а частота їх повторення занадто висока. Поки випромінювання немає, на вході підсилювача, виконаного на транзисторах VT2 і VT3, напруга відсутня і транзистори замкнені. При попаданні на датчик бета-або гамма-частинок газ, яким він заповнений, іонізується і на виході формується імпульс, який збуджує підсилювач, і з гучномовця (телефонного капсуля) BF1 чути клацання, світлодіод HL1 при цьому вспихівает.Вне зони опромінення клацання і спалаху світлодіода повторюються через 1 -2 с.Ето реакція датчика на космічне випромінювання і природний фон. Якщо наблизити датчик до випромінюючих предметів (старим годинах зі світловим циферблатом або шкалою авіаційного приладу часів війни), щиглики почастішають і, нарешті, зіллються в суцільний тріск, а світлодіод світитиметься безперервно. Таким чином можна судити про частоту попадання частинок на датчик, а отже, про інтенсивність випромінювання.

У приладі є і стрілочний індикатор. Змінна напруга, що знімається з телефонного капсуля, через конденсатор С5 надходить на двухполуперіодний випрямляч на германієвих діодах VD3, VD4 (вони можуть бути будь-якого типу).

Випрямлена напруга після згладжування конденсатором С6 через змінний резистор R5 подається на мікроамперметр (РА1). опір резистора встановлюють таким, щоб при сильному випромінюванні стрілка мікроамперметра не зашкалює, а при слабкому – помітно відхилялася. При необхідності прилад можна проградуювати, порівнюючи його показання з вимірювачем випромінювання промислового виготовлення. Прилад зібраний на друкованій платі, вміщеній в коробку розмірами 150х90х40 мм. Датчик розміщений в окремому корпусі і з’єднаний з приладом кабелем з раз’емом.Транзістор VT1 можна замінити на КТ630 з будь-яким буквеним індексом, КТ315Б – на КТ342А. Світлодіод може бути АЛ307, АЛ341. В якості VD2 можна використовувати два діоди КД104А, з’єднавши їх послідовно. Діод КД226 можна замінити на КД105В. Телефонний капсуль слід вибрати з опором звукової котушки не менше 50 Ом. Стрілочна вимірювальна головка може бути обрана будь-якого тина зі струмом повного відхилення 50 мкА. j

Файл: 31.jpg