Часто буває так, що до однієї телефонної лінії підключено кілька телефонних апаратів, і викличний сигнал надходить одночасно на всі апарати. Тому неможливо визначити, якого саме абонента викликають. Пропоноване пристрій дозволяє переадресувати виклик на паралельний телефон простим натисненням кнопки. Схема підключення телефонних апаратів ТА1, ТА2 і пристроїв виклику (абонентських комплектів) А1, А2 до телефонної лінії показана на рис.1. До телефонної лінії можна підключити декілька апаратів і абонентських комплектів. За основу пристрою взята схема з [1]. яка значно спрощена.
Схема пристрою виклику паралельного телефону показана на рис.2. У черговому режимі пристрій практично не споживає струм від телефонної лінії, оскільки підключений до лінії п’єзоелектричний випромінювач BF1 має нескінченно великий опір постійному струму. Напруга телефонної лінії зазвичай становить 60 В. Воно має певну полярність, яку необхідно враховувати при підключенні абонентського комплекту до лінії.

При надходженні сигналу виклику абонент піднімає слухавку, в телефонній лінії починає протікати струм, а напруга в лінії падає до 10 … 20 В {залежить від параметрів телефонного апарату і від його віддаленості від телефонної станції). Для переадресації виклику іншому абонентові потрібно натиснути кнопку SB1 “Виклик”. При цьому через замикаючі контакти кнопки напруга подається на параметричний стабілізатор напруги R1-VD1, а з нього – на генератор виклику на мікросхемі DD1 і транзисторах VT1, VT2. Перший генератор на логічних елементах DD1.1, DD1.2 формує імпульси з частотою близько 20 Гц, а другий генератор на елементах DD1.3, DD1.4 – імпульси з частотою близько 2 кГц. На базу транзистора VT1 подається модульований двочастотний сигнал.

Транзистори VT1 ​​і VT2 періодично замикають телефонну лінію. формуючи таким чином імпульси викличного напруги, і у іншого абонента (або декількох) лунає звуковий сигнал у випромінювачах BF1, якими забезпечені телефонні апарати. За домовленому кількістю поданих сигналів або за їх характером інші абоненти зрозуміють, кому слід
зняти трубку. Підбором резисторів R2. R3 можна змінювати частоту сигналу, що дозволить відрізняти абонентів один від одного. При розмові по телефону з випромінювачів може бути чутна слабка нерозбірлива мова, що служить сигналом зайнятості телефонної лінії. У момент посилки виклику паралельного абоненту дзвонить абонент чує в своїй трубці сигнал переадресації виклику.
Деталі. Транзистори КТ503Е можна замінити на КТ604А, КТ605А. КТ940А і інші, розраховані на допустиму напругу емітер-колектор не менше 80 В. Кнопка SB1-типу КМ1-1. Пьезоізлучатель ЗП-1 можна поміняти на ЗП-2. ЗЛ-3. ЗП-18, ЗП-19.
Пристрій зібрано у пластмасовому корпусі, виконаному у вигляді підставки під телефонний апарат. Велика частина елементів пристрою розміщена на друкованій платі. Кнопка виклику розташована на бічній поверхні корпусу, тут же знаходиться і пьезоізлучатель.
Підключення такого пристрою до телефонної лінії необхідно здійснювати з дотриманням полярності, що є недоліком даної схеми. На рис.3 показано, як слід включити мостовий випрямляч в абонентський комплект, щоб підключати пристрій до телефонної лінії у довільній полярності. В якості мостовий діодним збирання VD1 можна використовувати збірки КЦ405. КЦ409, КЦ417 з будь-якими буквами, а також імпортні RS201. RS202. DB101. DB102. BR305, BR31.
Цей пристрій можна використовувати для виклику паралельних абонентів і за відсутності вхідного виклику з міської телефонної станції. Слід лише домовитися про кількість викличних сигналів різним абонентам.

Файл: 5.jpg