Що трапляються іноді відмови ручного електроінструменту – шліфувальних машин, електричних дрилів і лобзиків часто бувають пов’язані з їх великим пусковим струмом і значними динамічними навантаженнями на деталі редукторів, виникаючими при різкому пуску двигуна.
Пристрій плавного пуску колекторного електродвигуна, описане в [1], складно за схемою, в ньому є кілька прецизійних резисторів і воно вимагає кропіткої налагодження. Застосувавши мікросхему фазового регулятора КР1182ПМ1 [2], вдалося виготовити значно простіший пристрій аналогічного призначення, що не вимагає налагодження. До нього можна без всякої доопрацювання підключати будь ручний електроінструмент, живиться від однофазної мережі 220 В, 50 Гц. Пуск і зупинка двигуна виробляються вимикачем електроінструменту, причому в його вимкненому стані пристрій струм не споживає і може необмежену час залишатися підключеним до мережі.

Схема пропонованого пристрою зображена на малюнку. Вилку ХР1 включають в електричну розетку, а в розетку XS1 вставляють мережеву вилку електроінструмента. Можна встановити і з’єднати паралельно кілька розеток для інструментів, що працюють по черзі.

При замиканні ланцюга двигуна електроінструменту його власним вимикачем на фазовий регулятор DA1 надходить напругу. Починається зарядка конденсатора С2, напруга на ньому поступово збільшується. В результаті затримка включення внутрішніх тиристорів регулятора, а з ними і симістора VSI в кожному наступному напівперіод мережевої напруги зменшується, що призводить до плавного наростання протікаючого через двигун струму і, як наслідок, збільшення його оборотів. При зазначеної на схемі ємності конденсатора С2 розгін електродвигуна до максимальних оборотів займає 2 … 2,5 с, що практично не створює затримки в роботі, але повністю виключає теплові та динамічні удари в механізмі інструмента.
Після вимикання двигуна конденсатор С2 розряджається через резистор R1. і через 2 … З сек. все готово до повторного запуску. Замінивши постійний резистор R1 змінним, можна плавно регулювати віддається в навантаження потужність. Вона знижується зі зменшенням опору.
Резистор R2 обмежує струм керуючого електрода сімістора, а конденсатори С1 і СЗ – елементи типової схеми включення фазового регулятора DA1.
Всі резистори і конденсатори припаяні безпосередньо до висновків мікросхеми DA1. Разом з ними вона поміщена в алюмінієвий корпус від стартера люмінесцентної лампи і залита епоксидним компаундом. Назовні виведені лише два дроти, що підключаються до висновків симістора. Перед заливанням в нижній частині корпусу просвердлені отвір, в який вставлений різьбленням назовні гвинт МОЗ. Цим гвинтом вузол закріплений на тепловідвід симістора VS1 площею 100 см ‘. Така конструкція показала себе досить надійною при експлуатації в умовах підвищеної вологості і запиленості.
Якогось налагодження пристрій не вимагає. Сімістор можна використовувати будь-який, класу по напрузі не менше 4 (тобто з максимальним робочим напругою не менше 400 В) і з максимальним струмом 25 50 А. Завдяки плавному старту двигуна пусковий струм не перевищує номінального. Запас необхідний лише на випадок заклинювання інструмента.
Пристрій випробувано з електроінструментами потужністю до 2,2 кВт. Так як регулятор DA1 забезпечує протікання струму в ланцюзі керуючого електрода сімістора VS1 протягом усієї активної частини напівперіоду, немає обмеження на мінімальну потужність навантаження. Автор підключав до виготовленому влаштуванню навіть електробритву “Харків”.

Файл: 25.jpg