Гоков А М, Гритчина А, І, Тирнов О Ф Харківський національний університет імені В Н Каразіна пл Свободи 4, м Харків, 61077, Україна тел: 8057-7051251, e-mail: AlexanderMGokov @ univerkharkovua

Рис 1 Варіації концентрації електронів в D-області в період ЗС 29 березня 2006

Fig 1 Electron density variations in the D-region during 29 March 2006 Solar eclipse

Анотація – По змін характеристик частково відображених КВ сигналів і радіошумів (f = 2,2-2,41 МГц) виконані спостереження за станом среднеширотной D-області іоносфери в період затемнень Сонця 11 серпня 1999 р і 29 березня 2006 Встановлені та пояснені супутні затьмаренням зміни параметрів 40 сигналів, радіошумів і концентрації електронів N в нижній частині іоносфери (80-100 км) Встановлено, що характерні процеси тривали протягом 2-3 годин і викликані, в основному, охолодженням атмосферного газу, зменшенням швидкості іонізації і подальшим зменшенням N на 40 – 50% Виявлено збільшення N в D-області в середньому на 200-250% (пікове збільшення склало близько 350%) через 50, 100 і 240 хв (на різних висотах) після сонячного затемнення (тривалістю процесів близько 200 хв), обумовлене стимульованим затемненням Сонця висипанням електронів з магнітосфери

I                                       Введення

Табл 1 Параметри потоків електронів Table 1 Electron flux parameters

Затемнення Сонця (ЗС) у певному регіоні буває порівняно рідко, тому спостереження його дає унікальну можливість простежити за динамікою навколоземного середовища, уточнити супутні фізичні процеси Динамічні процеси при конкретному затемненні залежать від геофізичної обстановки, ступеня збуреності Сонця і навколоземного середовища Ефектам, супутнім ЗС, присвячений ряд публікацій (див, напр, [1-5]) Було встановлено, що ЗС викликає складний комплекс фізичних і хімічних процесів в атмосфері, в іоносфері і в геомагнитном поле Серед них відзначимо: охолодження атмосферного газу, генерація ударної хвилі щільності і, як результат, акустікогравітаціонних хвиль в атмосфері, зменшення концентрації електронів в іоносфері, зменшення температур електронів та іонів у зовнішній іоносфері, варіації геомагнітного поля та ін Откпік среднеширотной D-області на ЗС вивчений недостатньо через складність процесів і їх різноманіття

У роботі наведені результати експериментальних спостережень методом часткових відображень (40) реакції регіональної среднеширотной D-області іоносфери на сонячні затемнення 11 серпня 1999 і 29 березня 2006 м

II                               Основна частина

Зондування нижньої іоносфери проводилося за допомогою радара 40 з параметрами: імпульсна потужність передавача Р = 150кВт, частота / ^ 1,5 – 4,5 МГц, тривалість імпульсу 25 мкс, частота повторення Г = 10Гц, коефіцієнт посилення G = 40-150 Амплітуди 40 сигналу і шумів після оцифровки з частотою 1 Гц записувалися на магнітний носій Вимірювання виконані в діапазоні висот 60-126 км з кроком по висоті 3 км

ЗС 11 серпня 1999 відбувалося з 1257 до 1529 LT, максимальне покриття було в 1413 Вимірювання виконані 10, 11 і 12 серпня 1999 Дані для першого і третього днів використовувалися як контрольні Геофізична обстановка 10 і 11 серпня була спокійною, день 12 серпня був помірно-обуреним ЗС 29 березня 2006 відбувалося з 1303 до 1521, максимальне покриття – в 1403 Спостереження виконані 28-30 березня

Геофізична обстановка була спокійною Обидва ЗС були частковими Максимальне значення функції покриття Сонця – А (t) – в районі спостережень (поблизу м Харкова) становило близько 83% у першому випадку і близько 77% у другому Оцінки середніх величин інтенсивностей ЧО-сигналу <