Григоренко Л В Криворізький державний педагогічний університет м Кривий Ріг, 50086, Україна тел: 715752, e-mail: institut@paradisenetua

Анотація – У статті розглядаються особливості освітніх технологій у системі підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів

I                                       Введення

Проблема реформування підготовки висококваліфікованого фахівця обумовлена ​​зміною підходів і технологій навчання у вищій педагогічній школі Аналіз шкільної практики свідчать про невідповідність рівня підготовки випускників педагогічних вищих навчальних закладів до виконання педагогічних функцій Сформована вузівська система навчання не забезпечує умов, в яких студент вчився б діяти в нестандартних ситуаціях, знайомився б з психологічними труднощами, характерними для періоду адаптації до професійної діяльності

Проблема організації процесу навчання у вищій школі спрямована сьогодні на виявлення сутності, змісту та структури професійно-орієнтованих технологій навчання

Професійна підготовка майбутніх педагогів у вузі передбачає пошук шляхів побудови освітнього процесу Найбільш продуктивними і перспективними, на наш погляд, є технології, що дозволяють організувати навчальний процес з урахуванням професійної спрямованості навчання, а також з орієнтацією на особистість учня, його інтереси, схильності і здібностей

Підвищення ефективності сучасного навчання можливе за умови надання навчальній діяльності особистісного змісту відпрацювання активності і самостійності студентів через використання активних форм і методів пізнавальної діяльності надання студентам можливості зіставляти індивідуальні риси та професійні характеристики особистості сучасного вчителя розвиток у студентів потреби у професійному самовдосконаленні [2]

II                              Основна частина

Аналізуючи різні підходи до підготовки висококваліфікованих педагогічних фахівців до професійної діяльності в школі, необхідно визначити етапи розвитку їх готовності до самостійної діяльності, а саме:

– становлення особистісної пізнавальної самостійності студентів вищої педагогічної школи, що співвідноситься з початковим етапом педагогічного освіти і передбачає адаптацію вчорашніх випускників до вузівським формами навчання

– формування науково-теоретичної основи педагогічної діяльності, коли студенти більш інтенсивно засвоюють теоретичні знання з спе-ціально-предметних і психолого-педагогічних дисциплін

– забезпечення функціональної зрілості і широкого використання готовності до керівництва самостійною навчальною діяльністю школярів (її розвиток збігається з періодом педагогічних практик, коли студенти опановують технологією реалізації особистісного підходу до організації самостійної пізнавальної діяльності)

Однією з умов високоякісної професійної підготовки майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти, на нашу думку, є залучення в активну пізнавальну діяльність кожного студента, застосування ними на практиці отриманих знань і чіткого усвідомлення навіщо їм ці знання потрібні

Як свідчить шкільна практика початківці вчителя, володіючи гарною теоретичною підготовкою, проте, відчувають нерідко почуття невпевненості в реальних шкільних ситуаціях Їм часто не вистачає вміння застосовувати отримані у вищій школі теоретичні знання для вирішення професійних завдань, тобто вміння реалізувати свої знання в інструмент практичних дій

Сучасною наукою доведено, що людина засвоює знання в тій мірі, в якій він вирішує відповідні завдання, повязані або з відкриттям знання, або з оперированием його інформаційними одиницями Виникаючи на основі скрутних ситуацій, інтелектуальні завдання своєрідно моделюють процес творчого мислення, служать дієвим засобом його формування та розвитку у майбутніх педагогів «Реалізуючись у всіх ланках навчального процесу, інтелектуальні завдання розкривають і приводять в рух пізнавальні ресурси студентів, формують у них дослідний стиль діяльності »[4] Особливо перспективними в цьому відношенні є задачі, в процесі яких відбувається глибоке перетворення / перебудова / вихідного складу, їх вимог / питань /, а також завдання з прихованим складом вихідних даних

Практика свідчить, що серед значної частини студентів спостерігаються пасивне чи негативне ставлення до вивчення педагогічних дисциплін Ця частина студентів не проявляє інтересу, належного завзяття та наполегливості в оволодінні педагогічною теорією, профессиональнопедагогическими уміннями Причини такого становища слід шукати в недооцінці творчої діяльності студентів у навчально-виховному процесі вищої школи

Все вище викладене зумовило вихідні положення в організації пізнавальної діяльності студентів з педагогіки За основу ми взяли принцип формування теоретичного узагальнення / В В Давидов /: введення навчальної інформації від абстрактного до конкретного створення в процесі виконання завдань установки на осмислення сутності педагогічних понять, явищ, встановлення студентами генетично подібних звязків досліджуваних теоретичних положень зі шкільної практикою, з майбутньою професійною діяльністю

За нашими спостереженнями студенти вже на першому курсі проявляють інтерес не тільки до змісту інформації, що вивчається, але і до способів її отримання Враховуючи це, ми намагалися при організації процесу навчання створити умови, що забезпечують процес перенесення знання Найважливішим положенням при цьому зявилися розроблені в психології способи і прийоми перенесення знань у нові нестандартні умови Грунтуючись на цьому, ми отримали будувати процес навчання з максимальним використанням життєвого досвіду студентів, орієнтацією їх на майбутню професійну діяльність, активізацією пізнавальної діяльності з допомогою прийомів смислової перегрупування навчального матеріалу, виділення смислових опорних знань, смислового співвідношення раніше і знову вивченого [5] При цьому робилася спроба забезпечити такі умови, в яких студенти вчилися б самостійно знаходити раніше відоме, зіставляти його з знову вивченим, встановлювати звязки між новим і раніше вивченим

III                                  Висновок

Виходячи з положень А Н Леонтьєва про те, що найбільш стійкий інтерес для людини має те явище, яке викликає асоціативні явища з уже відомими і допомагає розкрити нові грані у вивченому предметі, при організації процесу навчання ми вкпючілі різноманітні завдання і активні методи пізнавальної діяльності

Не можна не погодитися з твердженнями Л В Кондрашової про те, що педагогічні завдання, рольові ситуації, педагогічні ігри є важливими засобами перетворення педагогічної теорії в інструмент педагогічної практики

Якщо при традиційному підході до організації процесу навчання студент в основному засвоює і відтворює навчальну інформацію, то в процесі виконання завдань-ситуацій, творчих завдань, вирішення педагогічних завдань, рольових ситуацій, участь у педагогічних іграх, він формулює мету, визначає оптимальні шляхи її досягнення, що ставить його в позицію активного учасника пізнавального процесу

IV                           Список літератури

[Ц Давидов В В Види спілкування в навчанні – М: Педагогіка, 1972

[2] Кондрашова Л В Процес навчання у вищій школі – Кривий Ріг, 2000-С50-106

[3] Леонтьєв А Н Діяльність Свідомість, Особистість – М: Политиздат, 1975

[4] Рувінська л І Професійне самовиховання майбутнього вчителя – М: Знание, 1986

[5] Смирнов А А Проблеми психології памяті – М: Просвещение, 1966

EDUCATIONAL TECHNOLOGIES IN THE HIGHER PEDAGOGICAL SCHOOL SYSTEM

Grigorenko L V

Krivoy Rog State Pedagogical University KrivoyRog, 50096, Ukraine Ph: 715752, e-mail: institut@paradisenetua

Abstract – The opportunities of educational technologies in the system of upbringing of teachers are considered in this article

I                                        Introduction

The problem of the reformation of a high-qualified specialist is caused by the changes of the points of view and technology of education in higher educational system

The problem of organization of the process of education in the higher school is directed to reveal of the essence, the contents and structure of specialized oriented technology of education

II                                       Main Part

One of the main reasons of involving future teachers to high-qualified professional preparation in the system of high pedagogical education, to our mind, is involvement to the creative activity of each student, usage them on practice of getting knowledge and definite realization for what they need this knowledge

III                                      Conclusion

According to Leonteva’s position about that the most steady interest for a man has such a phenomenon, that brings back an associative phenomena with already known one and helps find out new sides in the studied subject for the organization of the process of education, we included different tasks and active methods of the creative activity

As L V Kondrashova said that, the pedagogical tasks, role situations, pedagogical playing are the main means of transformation of pedagogical theory into an instrument of pedagogical practice

Джерело: Матеріали Міжнародної Кримської конференції «СВЧ-техніка і телекомунікаційні технології», 2006р