Радіостанція «Паркс-0, 08»

Радіостанція «Паркс-0, 08» (Приводная Авіаційна Радіостанція Короткохвильова) є середнім короткохвильової симплексной приймально-передавальної радіостанцією, призначеної для посадки літаків на аеродром До складу радіостанції входили передавач «Паркс-0, 08», приймач ПР-4П, пристрої живлення і кілька антен

224 Радіопередавач «Паркс-0, 08»

Зав № 2423 СРСР

1957

Метал, скло, пластмаса 520х235х240

ДКП-5142/1

Передавач працює в діапазонах: середні хвилі – 1200

– 500 м короткі хвилі – 120 – 25 м Кожен діапазон розбитий на 4 піддіапазону Потужність в антені в СВ діапазоні – 30-80 Вт, в КВ діапазоні – 3060 Вт Передавач може працювати у телеграфному і телефонному режимах Для живлення анодних ланцюгів використовувався моторний перетворювач напруги (умформер) РУК-300 Споживана потужність – 600 Вт

Після зняття з озброєння радіостанція використовувалася в народному господарстві Найбільш часто в північних районах, бо мала широкий діапазон частот

225 Радіоприймач «ПР-4П»

Зав № 703329

СРСР, гГорьком, завод ім В І Леніна 1957

Метал, скло, пластмаса 330х220х135

ДКП-5142/3

Радіоприймач «ПР-4П» був створений для військової авіації, але застосовувався як звязковий і навіть як трансляційний Численні модифікації цього середньо-і короткохвильового приймача були призначені для комплектації різних типів блокових радіостанцій, що випускалися до середини 1950-х рр. Перша модель приймача «ПР-4П» була розроблена в 1937 р у Центральній военноіндустріальной радіолабораторії (ЦВІРЛ) під керівництвом ІС Рябова і носила назву УС (універсальний супергетеродинний) До початку Великої Вітчизняної війни приймач випускався одним з підприємств м Москви У звязку з евакуацією заводу в 1941 р виробництво приймачів було терміново розгорнуто на Нижегородському заводі ім Леніна (нині ВАТ «Нижегородський телевізійний завод») Останні модифікації апарату носили назву «ПР-4» Він представляв собою супергетеродин з одним перетворенням частоти, проміжна частота – 112 кГц Діапазон частот: 173 кГц – 12 МГц, розбитий на 5 піддіапазонів Чутливість 10 мкВ в телефонному режимі і 4 мкВ при прийомі телеграфних радіостанцій Вибірковість приймача по сусідньому каналу перевищує 90 дБ Харчування радіоприймача здійснювалося від умформера (моторного перетворювача напруги), який, працюючи від 27В постійного струму, забезпечував напруга 200-220 В для живлення анодних ланцюгів і 6,3 В при струмі 0,6 А для харчування ланцюгів напруження Написи на рукоятках приймачів ранніх версій виконувалися радіоактивної светомассой і світилися в темряві зеленуватим світлом

226 Радіопередавач «Р-807»

Зав № 2702001

СРСР, м Горький, Державний союзний РТЗ ім Леніна 1950-і рр.

Метал, скло, пластмаса 380х380х280

ДКП-7854

Радіопередавач «Р-807» («РСБ-70», «Беркут», «Дунай») – авіаційний ламповий радіопередавач Призначався для далекого звязку на коротких і середніх хвилях літаків різного призначення з наземними радіостанціями Випуск радіопередавача почався в 1947 р З плином часу радіопередавач почали застосовувати на річкових і морських суднах, а також на наземних радіостанціях різного призначення з 1953 р він входив до складу літакової командної радіостанції Головний конструктор передавача Йолкін Н Д був удостоєний звання лауреата Державної премії Цей передавач був аналогом американського «AN/ART-13» фірми Collins, створеного в 1942 р Основні технічні характеристики: діапазон робочих частот – СВ, КВ автонастройка – 10 встановлених частот вихідна потужність в антені – до 200 Вт дальність дії – до 3000 км споживана потужність – 800 Вт

227 Радіостанція самолетная «РСВС-1»

Зав № 23

СРСР, м Горький Державний союзний РТЗ ім Леніна 1936

Метал, скло, пластмаса 210х230х190

ДКП-5187/1

228 Радіостанція «Р-855»

Зав № 088062911 СРСР

1960-і рр.

Пластмаса, метал, гума 155х120х45 (передавач), 810 (чохол) ДКП-15663

Радіостанція «Р-855» («Комар-2М») – це автоматична УКВ радіостанція з надувною антеною (радіомаяк), призначена для наведення пошукових засобів на потерпілий аварію літак Радіопередавач «Комар-2М» працює безперервно більше 24 годин Окремо від усього комплексу сама радіостанція може бути використана для двостороннього звязку Ця радіостанція – обовязковий атрибут в комплекті рятувального жилета військового льотчика Нею комплектуються і надувні рятувальні плоти Включається при розкритті парашута Діє на міжнародній частоті системи «КОСПАС» Радіус дії – в межах прямої видимості, а з літака радіомаяк

«Видно» з відстані 50 км Радіостанція такого типу була на борту космічного корабля «Восток» з першим космонавтом планети ЮАГагарин

Робоча частота – 1215 МГц вихідна потужність передавача – 100 мВт електроживлення – від внутрішнього акумулятора або від сольових батарей

229 Комплект передавачів радіостанції «Р-805»

СРСР

гГорьком, завод ім В І Леніна 1950-1980рр

Метал, пластмаса, кераміка, скло, гума ДКП-18233

Блок передавача (діапазон 2,15-7,2 МГц) Зав № 307462

310х290х215

Блок передавача (діапазон 3,6-12 МГц) Зав № 298562

310х290х215

Рама установча блоків передавача Зав № 149962

490х310х95

Радіопередавач «Р-805» («РСБ-5») був розроблений великою групою конструкторів Горьківського державного союзного заводу імені М В Фрунзе під керівництвом головного конструктора ММ Савінова в 1944 – 1947 роках Серійний випуск почався в 1948 р Радіопередавач призначався для здійснення звязку літаків дальньої дії з наземними станціями і між літаками Він забезпечував симплексну телеграфно-телефонну радіозвязок в короткохвильовому діапазоні Пульт управління був виконаний на телеграфному ключі Радіопередавач «Р-805» був складовою частиною комплекту радіообладнання з однойменною назвою, в який входив ще приймач УС-9 Основні технічні характеристики радіопередавача: діапазон частот – 2,15 – 12,0 МГц (два блоки 2,15 – 7,2 МГц 3,6 – 12,0 МГц) потужність передавача-до 90 Вт харчування – бортова мережа 27 В споживана потужність – через умформер не більше 800 Вт вага робочого комплекту – 38 кг

230 Гермошлем льотний військовий «ГШ-6 ЛПН»

Зав № 0891577 СРСР

1970-1980-і рр.

Метал, тканину, скло, пластмаса 300х300х250

ДКП-23876/1

231 Шоломофон-підшоломник льотний військовий до гермошлем

«ГШ-6 ЛПН»

СРСР

1970-1980-і рр.

Метал, гума, тканина, пластмаса 250х110х360

ДКП-23876/2, 3

232 Підстава гермошлема

«ГШ-6 ЛПН» Зав № 3842-0 СРСР

1970-1980-ті D = 270, l = 320

233 Планшет льотчика навігаційний «НПЛ-М» СРСР

1950-1960рр

Метал, пластмаса, папір 145х116х8

ДКП-23788

Джерело: ІСТОРІЯ РАДІОЗВЯЗКУ в експозиції Центрального музею звязку імені АС Попова: Каталог (фотоальбом) / НАБорісова, ВКМарченков, ВВОрлов і дрСПб: Центральний музей звязку імені ОСПопова, 2008 – 188с