Установку караоке, здатну створити достатню гучність звуку в приміщенні площею 100-150 м2, Можна зробити з декількох електроакустичних апаратів, не пристосованих для цього На рис 14 наведено структурну схему найпростішої установки караоке, що складається з акустичного мікрофону ВМ1, монофонічного (одноканального) підсилювача звукової частоти, навантаженого на гучномовець Ва1, а також стереофонічного (двоканального) підсилювача звукової частоти лівого і правого каналів, що мають в якості кінцевої навантаження гучномовці Ва2 і ВАЗ відповідно

Висока якість звучання установки досягається в тому випадку, коли номінальна вихідна потужність кожного каналу становить не менше 4 Вт, номінальна потужність гучномовців – не менше 6-8 Вт, а смуга відтворюваних частот по кожному каналу коливається від 50-100 Гц до 12-14 кГц При цьому в якості джерела музичних програм можуть бути використані котушкові або касетні магнітофони, електрофони і навіть кишенькові аудіоплеєри Самі канали посилення музичних сигналів можуть бути індивідуальними або суміщеними в одному блоці, а також інтегровані в складі радіомагнітоли, радіоли або електрофони Для посилення мовних і музичних сигналів найпростіше скористатися вже наявними апаратами, які, наприклад, морально чи фізично застаріли за час експлуатації Також підійдуть і сучасні апарати, якщо їх забезпечити спеціальними приставками І нарешті, за відсутності такої апаратури під руками її можна зібрати з доступних для радіоаматора деталей, керуючись описами цієї статті

Звернемося до кількох конкретних прикладів побудови системи караоке з «підручних матеріалів» При наявності стереофонічного підсилювача підходящої потужності, поєднаного з джерелом стереофонічних сигналів музичного змісту, установка караоке можлива за структурною схемою, наведеною на рис 15 У цьому випадку один канал (наприклад, лівий) використовується для посилення мовного сигналу, а інший (правий) – Музичних сигналів Акустичний мікрофон ВМ1 підключений до сигнального входу лівого каналу, а музичний сигнал подається на вхід правого каналу В результаті гучномовець ВА1будет відтворювати голос соліста, а Ва2 – музичний супровід Ефект присутності соліста й оркестру забезпечується зміною відстані між гучномовцями

Для співу дуетом можна використовувати окремо стереофонічний підсилювач, підключивши один мікрофон до входу, наприклад, лівого каналу, а другий – до входу правого При цьому акустична близькість співаків регулюється шляхом зміни взаємного положення гучномовців Ва1 і Ва2

Може виявитися, що в наявності є тільки один одноканальний (моно) підсилювач, а потрібно «обслужити» двох солістів Тоді мовний канал установки караоке збирається по структурної схемою, наведеною на рис 16 Тут виходи акустичних мікрофонів ВМ1 і ВМ2 підключені до входів спеціального підсумовуючого каскаду (мікшера), вихід якого підключається до входу підсилювача звукової частоти У цьому випадку гучномовець Ва1 буде відтворювати голоси обох співаків як окремо, так і разом Регулювання гучності звучання голосу кожного виконавця здійснюється зміною відстані між мікрофоном і співаком, а загальний рівень – регулятором гучності підсилювача звукової частоти

Рис 16 Структурна схема караоке з мікшером

Нарешті, в самому критичному випадку, коли потрібно передати по одному підсилювальному каналу сигнали від одного або двох мікрофонів, а також музичний супровід, можна застосувати структурну схему тієї ж установки (рис 16), подаючи музичний монофонический сигнал на третій вхід мікшера, показаний пунктиром При сольному виконанні допустимо використовувати суммирующий каскад на два входи, підключивши до одного з них вихід мікрофона соліста, а до другого – джерело музичного сигналу

На жаль, підключати мікрофон до входу переважної більшості побутових електроакустичних пристроїв у режимі караоке можна Головна причина – неузгодженість чутливості цих підсилювачів і рівня вихідної напруги існуючих типів акустичних мікрофонів Так, відповідно до стандартів, лінійний вхід більшості підсилювачів звукової частоти розрахований на напругу сигналу 200-300 мВ, а вхід для підключення заварних інструментів – на 50-100 мВ Цього явно недостатньо для нормальної роботи мікрофона, вихідна напруга якого не перевищує 0,8 мВ при розмові і досягає 2-3 мВ лише при гучному співі або мови Для узгодження виходу мікрофона з лінійним входом підсилювача необхідний так званий мікрофонний підсилювач (схема включення показана на рис 17)

Рис 17 Структурна схема з мікрофонним підсилювачем і УМЗЧ

До мікрофонним підсилювачам предявляються дуже жорсткі вимоги: великий коефіцієнт посилення сигналу – до 1000 по напрузі, а також малі спотворення сигналу і відсутність перешкод від мережевого харчування Саме тому тут застосовуються спеціальні малошумні транзистори і інтегральні мікросхеми, а харчування виробляється або від гальванічних батарей напругою 3-6 В (а часом і 1,5 В), або від стабілізатора напруги Підсилювач мовного каналу повинен розвивати вихідну потужність в межах 4-10 Вт, а гучномовець повинен бути розрахований на трохи більшу номінальну потужність – від 6 до 20 Вт і більше

Колись виготовлення радіоаматорами підсилювачів звукової частоти з вихідною потужністю 5-10 Вт і більше викликало подив і захоплення Тепер же інтегральні мікросхеми підсилювачів звукової частоти великої потужності з мінімальним числом навісних деталей (резисторів і конденсаторів) в широкому асортименті представлені вітчизняними та імпортними виробниками Це полегшує самостійне виготовлення підсилювачів будь-якої потужності Головним же перешкодою є обмежені можливості енергетики автономних і мережевих джерел живлення Для відносно простих установок караоке застосовуються автономні (батареї з гальванічних або акумуляторних елементів) або мережеві (випрямлячі) джерела живлення постійним струмом напруги 6-18 В

Звичайно, простіше мати готовий підсилювач з вже вмонтованим мікрофонним підсилювачем, але це буває вкрай рідко – або у вельми дорогих установках, або в спеціалізованих засобах посилення мови Але в останніх вузька смуга пропускання (300 Гц – 4 кГц) не дозволяє забезпечити необхідну якість звучання Тому в більшості випадків доводиться вдаватися до виготовлення окремого мікрофонного підсилювача з автономним батарейним харчуванням, який включається між виходом мікрофона і лінійним входом підсилювача звукової частоти Така конструкція зручна у разі застосування побутових електродинамічних мікрофонів, що мають сигнальний провід довжиною 1,5-3 м За рахунок власного вихідного сигнального проводу тієї ж довжини вдається забезпечити віддаленість соліста від підсилювача на відстань до 3-4,5 м При наявності малогабаритного електретного мікрофона, для роботи якого потрібен окремий батарейний джерело живлення напругою 1,5-4,5 В, підсилювач і мікрофон можуть бути розміщені в єдиному малогабаритному корпусі з пластмаси, металу або фоль-гірованного текстоліту У цьому випадку довжина зєднувального кабелю може бути доведена до 5-6 м

У ряді випадків конструкція основного підсилювача дозволяє встановити всередині його корпусу невелику друковану плату мікрофонного підсилювача і живити його від основного джерела постійного струму через додатковий стабілізатор зниженої напруги Тому конструкція мікрофонного підсилювача буде залежати як від наявного в розпорядженні радіоаматора мікрофона, так і від конструкції підсилювача звукової частоти Самостійне виготовлення мікрофонного підсилювача і підсилювача звукової частоти дозволяє вибрати конструкцію установки караоке При цьому якість її роботи багато в чому залежить від конкретного типу мікрофона і мікрофонного підсилювача Про те, як цього домогтися найкращим чином, розповідається нижче

Джерело: Виноградов Ю А та ін, Практична радіоелектроніка-М: ДМК Пресс – 288 с: Ил (На допомогу радіоаматори)