Колекція радіоламп (до середини 30-х р.р. ХХ ст.) Передісторія
142 Діод Флемінга
Великобританія 1904
Скло, метал D = 50, l = 95
ДКП-5766
У 1904 році англійський фахівець Джон Амброуз Флемінг (1849-1945) винайшов і запатентував вакуумний діод, названий їм «пустотним клапаном» Лампа Флемінга представляла собою запаяну колбу з викачаним повітрям, з упаяною ниткою розжарювання (катодом), оточеній металевим циліндром (анодом) Діод Флемінга, (його називали «вентиль Флемінга»), був настільки ж чутливий, як магнітні або кристалічні детектори (когерером), однак, відрізнявся більшою стабільністю, але вимагав спеціального джерела живлення Діод Д Флемінга був використаний під час передачі радіосигналів Г Марконі через Атлантичний океан Використання вакуумного діода дозволило приєднати до бездротового телеграфу записуючий прилад і фіксувати радіосигнали на папері Це пристрій став першим електронним детектором радіохвиль, перетворює радіосигнали змінного струму в постійний струм, і замінило в радіотехніці когерер
143 Триод Лі де Фореста
США 1908
Розробка 1907 Скло, метал D = 50, l = 80
Наклейка з написом: «Audion amplifier 3 1/2 Volts Hudson Filament For second and third step only
Pat Feb 18, 1908 »МКП-5769
У 1907 році американський інженер Лі де Форест помістив в діод Флемінга третій електрод, названий їм «сітка» (у першому варіанті – лист фольги, зєднаний з приймальною антеною), і запатентував винайдений ним прилад – трьохелектродну лампу При зміні потенціалу на третьому електроді змінювався струм між катодом і анодом лампи, що дозволило виробляти посилення малих змінних напруг Побудований на тріоді підсилювач низькочастотних коливань звукової частоти був названий «аудіон» Пізніше лампі з трьома електродами відомий англійський радіоінженер Уїльям Ікклз дав назву «тріод» Тріод став першою підсилювальної лампою і привів до зародження нової галузі науки і техніки – електроніки
Джерело: ІСТОРІЯ РАДІОЗВЯЗКУ в експозиції Центрального музею звязку імені АС Попова: Каталог (фотоальбом) / НАБорісова, ВКМарченков, ВВОрлов і дрСПб: Центральний музей звязку імені ОСПопова, 2008 – 188с
Ваш відгук