За визначенням – це самостійна одиниця програми, спроектована для реалізації конкретного завдання Якщо простіше, то функція являє собою звязку з декількох операторів, виділених в окремий блок На функцію поширюються всі правила і стандарти мови Сі

Позитивні моменти:

• функцію в будь-який момент часу і в будь-якому місці програми можна викликати на виконання, причому неодноразово

• функції позбавляють програміста від рутинного клонування маси повторюваних операторів

• одну і ту ж функцію можна вставити в зовсім різні програми, скорочуючи тим самим час на розробку і налагодження

• застосування функцій підвищує модульність програми, її структурованість, що полегшує читання лістингу, прискорює внесення змін

Що треба знати про функції По-перше, як правильно їх викликати з програми, по-друге, як оформляти в окремі бібліотеки, по-третє, як встановлювати взаємозвязки з іншими функціями

Функції в мові Сі можна умовно розділити на три види: системні, внутрішні і зовнішні

Системні функції додаються до будь-якого компілятору У WinAVR їх можна знайти в бібліотечному довіднику, що знаходиться за адресою C: \ WinAVR-2010010 \ doc \ avr-libc \ avr-libc-user-manualpdf (далі – «Бібліотечна керівництво »)

Кожна системна функція входить строго в свою бібліотеку Назви бібліотек і функцій у різних компіляторах відрізняються Оголошення використовуваних бібліотек проводиться в «шапці» програми директивою препроцесора «# InC1ude <