Перевірка та налагодження радіочастотних tP4) трактів приймачівг хвилемірів та інших радіотехнічних пристроїв значно полегшуються, якщо в вимірювальної лабораторії є генератор сигналів РЧ

Порівняно простий прилад, опис якого тут наводиться, генерує електричні коливання синусоїдальної форми у трьох піддіапазонах частот: 0,15 .. 0,5 0,5 .. 2 і 4 .. 12,5 МГц Максимальне напруга вихідного сигналу першого піддіапазону-1, 1, другий-1, 05, третій-0, 27 В Для модуляції РЧ коливань використовується описаний вище генератор сигналів 34

Харчується генератор стабілізованою напругою 9 В одержуваних від блоку живлення лабораторії Споживаний струм не перевищує 8,5 .. 8,8 мА

Принципова схема сигналів РЧ зображена на рис 68 Прилад складається з генератора, що задає (транзистор VT1), двухкаскаднога підсилювача його коливань (транзистори VT2 і VT3) і дільника вихідної напруги-атенюатора (резистори Rll-R14)

Рис 68 Принципова схема сигналів РЧ

Задає генератор зібраний за схемою з індуктивним зворотним звязком між емітерний і колекторної ланцюгами транзистора Його режим роботи rfo постійному струму визначається резистором R1, включеним в базову ланцюг Котушки індуктивності L1 і L2, L3 і L4, а також L5 і L6 індуктивно повязані між собою За допомогою перемикача SA1 в колекторний ланцюг транзистора VT1 можна включити будь-яку з котушок LI-L3, що утворить з послідовно зєднаними конденсаторами С5 і С6 коливальний контур генератора, що задає, а в емітерний ланцюг (через, конденсатор СЗ) – відповідну їй котушку зворотного звязку L2, L4 або L6 У результаті генератор самовозбуждается і генерує електричні коливання, частота яких визначається параметрами контуру в колекторної ланцюга транзистора

На потрібну частоту задає генератор налаштовують конденсатором змінної ємності СБ Конденсатор С5 – розділовий він виключає замикання колекторної ланцюга транзистора на загальний провід приладу в разі торкання роторних і статорних пластин конденсатора СБ Резистор R3 і конденсатор С2 утворюють розвязують фільтр задає генератора по ланцюгу харчування

Радіочастотний сигнал з колектора транзистора VT1 через конденсатор • С7 надходить на базу транзистора VT2 першого каскаду підсилювача Сюди ж • з гнізд XSI і XS2 («Модуляція») через оксидний конденсатор С8 і дросель

L7 може надходити і модулюючий сигнал від зовнішнього генератора сигналів 34 Дросель L7 перешкоджає короткого замикання струму РЧ на плюсової провід живлення при підключенні генератора 34

Негативна напруга зсуву на базу транзистора VT2 подається з дільника R4R5 Резистор R7, включений в емітерний ланцюг цього транзистора, стабілізує роботу каскаду

Сигнал, посилений транзистором VT2, виділяється на навантажувальними резисторами R6 і через конденсатор С9 подається на вхід емітерного повторювача, зібраного на транзисторі VT3 Вихідна напруга РЧ сигналу регулюють неодмінним резистором R10 («Амплітуда») Через конденсатор СЮ воно надходить на гніздо XW1, розташоване на передній панелі генератора Конденсатор СЮ запобігає замикання ланцюга емітера транзистора VT3 по постійному струму через дільник вихідної напруги R11-R14, який послаблює вихідна напруга в 10, 100 і 1000 разів З виходу дільника напруга подається на гнізда XW2-XW4, розташовані на бічній стінці корпусу

Низькочастотні кордону піддіапазонів встановлюють подстроечнікамі котушок задає генератора Високочастотні кордону першого і другого піддіапазонів визначаються початковою ємністю конденсатора С6 і ємністю монтажу, а третій піддіапазону – ще і ємністю конденсатора С4, підключеного паралельно котушці L5

Конструкція і деталі Зовнішній вигляд генератора сигналів РЧ і вид на його монтаж показані на рис 69 Конструкція корпусу, його розміри (за винятком ііем глибини), двухгнездная колодка і куточки для кріплення кришки – точно такі ж, як в описаних раніше авометра, вимірнику RCL і генераторі сигналів 34 Глибина корпусу визначається розмірами конденсатора змінної ємності (КПЕ) і в даному випадку дорівнює 75 мм (на 10 мм більше глибини корпусу названих приладів)

Розмітка передньої стінки корпусу показана на рис 70 Отвір діаметром 12,5 мм призначено для кріплення вимикача живлення Q1, отвір діаметром 10,5 мм – для крегленія перемикача піддіапазонів SA1 і проходу осей змінного резистора R10 («Амплітуда») і конденсатора С6 («4астота»), отвір діаметром 14 мм – для коаксіального гнізда XW1 Прямокутний отвір у правій верхній частині передньої стінки служить «вікном» шкали приладу Отвір діаметром 3,2 мм призначено для затиску заземлення, дза отвори діаметром 6 мм-для гнізд XS1 і XS2 («Модуляція»), інші отвори (з зенковкой) служать для кріплення гніздовий колодки, вихідного коаксіального гнізда, кронштейна КПЕ зі шкалою і кут * ков кріплення кришки корпусу

Деталі задає генератора розміщені на окремій гетинаксовій платі, закріпленої на шпильках галетного перемикача піддіапазонів Деталі підсилювача змонтовані на другий гетинаксовій платі, прикріпленою до передньої стінки корпусу за допомогою двох Г-подібних кронштейнів, зігнутих із смуги листового алюмінієвого сплаву шириною 10 і товщиною 2 мм Розмітка плат задає і підсилювача, а також схеми зєднань деталей на них показані на рис 71 Опорними стійками для монтажу деталей

Рис 69 Зовнішній вигляд генератора сигналів РЧ та розміщення деталей в його корпусі

служать відрізки мідного лудженої дроти діаметром 1,5 мм, запресовані в отвори в платах Всі деталі розташовані з одного боку плати, а зєднання між ними – з іншого Корпуси транзисторів втоплені в отвори в платах

Резистори R12-R14 дільника і гнізда XW2-XW4 змонтовані на дюралюмінієва куточку, який гвинтами з гайками прикріплений до нижньої стен76

ке корпусу У кришці корпусу, точно навпроти гнізд XW2-XW4, просвердлені отвори діаметром 12 мм для коаксіального штепселя зєднувального кабелю

Конденсатор С6 закріплений на передній стінці корпусу за допомогою кронштейна (рис 72, а), виготовленого з листового алюмінієвого сплаву АМц-П На валику ротора КПЕ жорстко закріплений шків верньерного пристрої діаметром 80 мм, виконаний з органічного скла товщиною 5 мм В якості ведучого шківа використаний валик змінного резистора СП- діаметром 6 мм Для передачі обертання ротору КПЕ застосована капронова волосінь діаметром 0,4 мм Зразок шкали, прікленной до шківа КПЕ, показаний на рис 72, б

Як і в раніше описаних приладах лабораторії, написи, що пояснюють призначення ручок управління і гнізд, виконані на щільному папері, прикритої прозорим органічним склом завтовшки 2 мм Стрілкою-покажчиком шкали служить відрізок рівної сталевого дроту, прікленний до країв «вікна» з внутрішньої сторони корпусу

Для перебудови генератора по частоті використаний здвоєний блок КПЕ від транзисторного радіоприймача «ВЕФ-12» Його секції зєднані паралельно У результаті отриманий КПЕ з мінімальною місткістю 18 і максимальної – 730 пФ Можна застосувати і будь-який інший блок КПЕ з повітряним діелектриком, в тому числі від лампового радіомовного приймача, з максимальною ємністю секцій 490 .. 510 пФ

Інші деталі генератора – наступних типів: змінний резистор R10-СП-I, всі постійні резистори, крім R14, – МЛТ (резистор R13 складено з трьох зєднаних паралельно резисторів опором 27 Ом),

Рис 71 Розмітка монтажних плат, що задає (а), підсилювача (б) і схеми зєднань деталей на них (в)

резистор R14 – дротовий Перемикач піддіапазонів SA1-галетнийпгк або ПГГ на два напрямки і пять положень (використовуються тільки три положення)

Транзистори П416Б можна замінити високочастотними транзисторами інших типів, наприклад, серій П403, П422, ГТ313, ГТ309 зі статичним коефіцієнтом передачі струму h2iе – 60 .. 80

Котушки генератора, що задає (рис 73) намотані на уніфікованих каркасах діаметром 8 мм з карбонільних подстроечнікамі СЦР-1 діаметром 6 мм (каркаси котушок фільтрів ПЧ телевізорів старих марок) Котушка L1 містить 440 витків дроту ПЕВ-1 0,15 (можна використовувати дріт марки ПЕЛ), розміщених у чотирьох секціях по 110 витків в кожній котушка L3-150 витків такого ж дроту, намотаного в трьох секціях по 50 витків в кожній, котушка L5-12 витків дроту ПЕВ-1 0,5, намотаного в один шар виток до витка Котушки L2, L4 і L6 намотані проводом ПЕВ-1 0,15 і містять відповідно 35,9 і 1 виток

Рис 73 Котушки генератора сигналів РЧ

Рис 72 Кронштейн для кріплення КПЕ (а) і шкала генератора (б)

Дросель L7 виконаний на такому ж каркасі, що і котушки задаклцег © генератора (з подстроечніком СЦР-1), і містить 600 витків (пять секцій по 100 витків) дроту ПЕВ-1 0,1

Для зєднання генератора з налаштованим приладом використовується відрізок коаксіального кабелю марки РК74-4-15 довжиною близько 700 мм з коаксіальним штепселем на одному кінці і затискачами «крокодил» на іншому

Налагодження і градуювання Налагодження генератора починають з перевірки режимів роботи транзисторів по постійному струму Включивши харчування, вимірюють напругу на емітер транзистора VT3 і, якщо воно відрізняється від зазначеного на схемі (-4,5 В) більш ніж на ± 0,8 .. 0,9 В, підбирають резистор R8 до отримання необхідного напруги Вольтметр перемикають на емітер транзистора VT2, потрібної напруги (-3,5 В) домагаються підбором резистора R4 Далі вольтметром вимірюють напругу на конденсаторі С2 Якщо воно виявиться більше 8,5 В, то трохи збільшують опір резистора R3

Потім перевіряють роботу генератора, що задає приладу Робити це краще за допомогою радіомовного приймача, встановленого поряд з Налагоджується генератором До гнізда XW1 генератора підключають відрізок дроту завдовжки 200 .. 300 мм, движок змінного резистора R10 («Амплітуда») встановлюють у положення, що відповідає максимальному вихідному сигналу, перемикач піддіапазонів SA1 – в положення, відповідне діапазону частот 0,15 .. 0,5 МГц, а перемикач діапазонів приймача – в положення «ДВ» (довгі хвилі) Якщо задає генератор працює, то при повороті ротора КПЕ С6 («Частота») з динамічної головки радіоприймача повинні чутися звуки, схожі на свисти Якщо ж цих ознак роботи генератора немає, слід поміняти місцями висновки котушки зворотного звязку цього піддіапазону

Таким же способом перевіряють роботу генератора, що задає на інших піддіапазонах Напруга сигналу на виході генератора можна виміряти високочастотним вольтметром змінного струму

Найбільш простий спосіб градуювання шкали генератора – за шкалою тридіапазонний (ДВ, СВ і КВ) радіомовного приймача або по генератору стандартних сигналів (ГСС)

За шкалою приймача прилад градуюють таким чином Поєднавши між собою гніздо заземлення генератора і відповідне гніздо приймача, налаштовують останній на частоту 150 кГц (0,15 МГц), а регулятор гучності встановлюють в середнє положення Потім з вихідного гнізда XW1 генератора РЧ через конденсатор ємністю 20 .. 30 пФ подають на вхід радіоприймача (гніздо «Антена») радіочастотний сигнал, модульований коливаннями 34 Ручкою «Частота» налагоджуваного генератора домагаються максимальної гучності звуку і роблять на його шкалі відмітку, що відповідає частоті 0,15 МГц Далі покажчик настройки приймача переводять на позначку 200 кГц, ручкою «Частота» генератора сигналів РЧ знову домагаються максимальної гучності звуку приймача і на шкалі генератора роблять відмітку, що відповідає частоті 0,2 МГц і т д Точно так ж градуюють шкалу генератора в піддіапазоні 0,5 .. 2 МГц, а потім у піддіапазоні 4 .. 12,5 МГц У результаті повинна вийти шкала, схожа на ту, що зображена на рис 72, б

Слід мати на увазі, що в піддіапазоні 4 .. 12,5 МГц крім основного будуть чутні сигнали гармонік (коливань, частоти яких в ціле число разів більше частоти основного коливання), але їх гучність менше гучності основного сигналу Щоб виключити можливі помилки, градуювати генератор в цьому піддіапазоні частот рекомендується ири можливо меншому рівні сигналу генератора РЧ

Градуировку за допомогою ГСС роблять за схемою, показаної на рис 74 До вихідних гнізд ГСС і градуйованого генератора сигналів РЧ, коливання яких не модульовані, підключають аноди точкових діодів VD1 і VD2, наприклад Д9Б Катоди діодів зєднують разом і підєднують до них високоомні телефони BF, шунтуватися конденсатором ємністю 1000 .. 2000 пФ Затискачі заземлення обох генераторів сполучають один з одним і сюди ж підключають другий штепсель телефонів Встановивши потрібну частоту за шкалою ГСС, повільно перебудовують градуйованих генератор ручкою «Частота» до появ в телефонах звуку високого тону (Свисту) Продовжуючи обертати ручку «Частота», домагаються нульових биття (зникнення звуку в телефонах), що свідчить про збіг частот градуйованого генератора і ГСС, і роблять на шкалі градуйованого генератора відповідну відмітку

Градуювання за сигналами ГСС більш точна, ніж за шкалою радіоприймача

Джерело: Борисов В Г, Фролов В В, Вимірювальна лабораторія початківця радіоаматора – 3-е изд, Стереотип – М: Радіо і звязок, 1995 – 144 с, Мул – (Масова радіобібліотека Вип 1213)