АКУСТИЧНІ мікрофон для КАРАОКЕ
Звичайно, в першу чергу бажано придбати мікрофон динамічного типу, призначений спеціально для караоке На російському ринку широко представлені такі мікрофони японського та китайського виробництва, наприклад RX-M1 CROWN і SL-19C Тоуо Вони мають корпус з яскравою ударопрочной пластмаси, забезпечені вітрозахисним сферичним сітчастим екраном і перемикачем, а також зєднувальним кабелем довжиною 3 м Згідно рекламної написи на картонній упаковці мікрофонів, смуга відтворюваних частот – від 100 Гц до 12,5 кГц при вихідному опорі 600 або 180 Ом Особливістю конструкції цих та інших мікрофонів виробництва країн Азії є наявність циліндричного штекера стандарту RCA діаметром 3,5 мм і додаткового перехідника діаметром 6,3 мм Тому при використанні таких мікрофонів потрібні розетки відповідного діаметру і конструкції Якщо вони відсутні, штекер RCA необхідно замінити вітчизняної виделкою ОНЦ-ВГ (СШ-3 або СШ-5), розрахованої на відповідні розетки СГ-3 і СГ-5 При цьому загальний заземлений провід кабелю мікрофона підключається до контакту 2, а сигнальний – до контакту 1, як того вимагає чинний стандарт на електричні рознімні зєднання
Якщо імпортний мікрофон караоке придбати не вдасться, то з тим же успіхом можна використовувати динамічний або Електрети – ний мікрофон вітчизняного виробництва з переліку, наведеного в табл 11
Як видно з табл 11, всі зазначені типи вітчизняних динамічних і електретних мікрофонів мають досить високою чутливістю і широкою смугою відтворних частот
Таблиця 11 Мікрофони вітчизняного виробництва
Тип |
Смуга частот, ЄЦ |
Чувстви ність, мВЛ1а |
Опір, Ом |
Ослаблення сигналу з тилу, дБ |
МД-52А |
50-16000 |
1,2 |
250 |
12 |
МД-52Б |
50-16000 |
1,2 |
250 |
12 |
МД-59 |
50-15000 |
0,63 |
250 |
12 |
МД-64А |
100-12000 |
1,0 |
250 |
12 |
МД-66 |
100-10000 |
2,0 |
250 |
12 |
МД-78 |
50-15000 |
2,0 |
250 |
12 |
МД-282 |
50-16000 |
1,3 |
100 |
14 |
МД-380 |
60-14000 |
2,0 |
250 |
16 |
МСЕ-2 |
50-15000 |
1,5 |
200 |
15 |
МСЕ-3 |
50-16000 |
4,0 |
3000 |
15 |
МСЕ-9А |
50-18000 |
5,0 |
200 |
16 |
МСЕ-10 |
50-16000 |
2,0 |
250 |
20 |
МСЕ-100 |
40-20000 |
1,0 |
250 |
12 |
Примітка МД – мікрофон динамічний МСЕ – мікрофон конденсаторний, електретний А – несиметричний вихід Б – симетричний вихід число – порядковий номер розробки
З точки зору отримання більш високого вихідної напруги доцільно використовувати мікрофони МД-66, МД-78, МД-380, а також МКЕ-3, МСЕ-9А та МСЕ-10 Правда, МД-66 має вузьку смугу відтворюваних частот, але в більшості випадків при передачі мови і співу цей недолік малопомітний
Всі перераховані мікрофони володіють вираженою спрямованістю Максимальна чутливість спостерігається в напрямку вперед, уздовж поздовжньої осі, а мінімальна – у бік тилу Це дуже важливо для виключення небажаного впливу акустичного зворотного звязку від гучномовця до мікрофона
Потрібно памятати, що для роботи електретних мікрофонів потрібен додатковий джерело постійного струму напругою 1,5-4,5 В, що залежить від конкретного типу капсуля, використовуваного в мікрофоні Харчування також необхідно для вбудованого в капсуль польового транзистора, щоб узгодити дуже високий вихідний опір датчика (кілька мегом) з низьким вхідним опором мікрофонного підсилювача Саме завдяки наявності польового транзистора чутливість у електретних мікрофонів виявляється вище, ніж у динамічних
У останніх теж є недолік: їх капсуль володіє низьким вихідним опором і напругою Тому всі без винятку динамічні мікрофони забезпечуються согласующим підвищує трансформатором, вбудованим в їх корпус
У табл 12 наведені основні характеристики електретних капсулів вітчизняного та зарубіжного виробництва, що продаються за невисокою ціною в магазині «Чіп і Діп» З таблиці видно, що струм, споживаний підсилювальним каскадом на польовому транзисторі, невеликий, а це дозволяє живити електретні мікрофони від одного, двох або трьох малогабаритних елементів, наприклад АА316, як вітчизняного, так і зарубіжного виготовлення
У середньому одного комплекту батарей вистачає на 300-500 год роботи мікрофону
При цьому важливо, щоб харчування мікрофона не залишалося включеним, коли він не використовується
На рис 18 представлена принципова схема включення капсулів електретних мікрофонів різних типів
Це найбільш економічні стандартниеТабліца 12 Характеристики електретних капсулів
Тип |
Габарити: діаметр тесту, мм |
Напруга живлення, В |
Споживаний тпк, мА |
МСЕ-3 |
013,0 21,0 |
+4,5 + 0,5 |
0,6 |
МСЕ-10 |
0 10,010,0 |
+1,5+ 0,5 |
0,6 |
НМО063А |
0 6,0 6,0 |
+3,0+ 0,5 |
0,5 |
НМО063В |
0 6,0 6,0 |
+3,0+ 0,5 |
0,5 |
НМО066В |
0 6,0 6,0 |
+3,0+ 0,5 |
0,5 |
НМОЮ01А |
0 9,8 9,8 |
+1,5+ 0,5 |
0,3 |
НМОЮОЗА |
0 9,8 9,8 |
+3,0+ 0,5 |
0,8 |
схеми Тут штепсельний розєм вихідного сигналу ХА1 може бути типу СШ-3 або СШ-5 Постійні резистори – типу МЛ Т-0, 25 Перехідний конденсатор С1 – неполярний, керамічний, типу КМ-6Б Вмикач харчування SA1 – будь-який малогабаритний на один напрям і два положення
Практика показала, що потрібно мати добре помітний індикатор включення живлення мікрофона, а це найпростіше зробити за допомогою світлодіода червоного або зеленого кольору На рис 19 наведені принципові схеми сигнального світлодіода HL1 через резистор R2 На рис 19а показана схема включення світлодіода спільно з капсулем, працюючим при напрузі 3 В, а на рис 196 – при напрузі 1,5 В В останньому випадку світлодіод грає роль додаткового стабілізатора напруги живлення для капсуля, що сприятливо позначається на роботі мікрофона при значному зниженні напруги в кінці терміну служби батарей
Раніше вже говорилося, що завдяки малим розмірам капсуля електретного мікрофона він може бути розміщений в корпусі мікрофонного підсилювача разом з джерелом живлення На рис 110 наведені принципові схеми підключення капсулів різних
Рис 19 Схеми електретних мікрофонів різних типів
Рис 110 Схеми живлення електретних мікрофонів і індикації
типів до джерела живлення і до входу мікрофонного підсилювача На рис 1106 світлодіод HL1 і резистор R2 з конденсатором С1 утворюють стабілізатор напруги живлення і додатковий фільтр, що сприяють підвищенню якості роботи мікрофона при наявності зручної сигналізації включення його живлення
У тому випадку, коли мікрофонний підсилювач встановлений в корпусі основного підсилювача звукової частоти і живиться від спільного з ним джерела напругою 12 В, схема включення мікрофону і мікрофонного підсилювача може бути такою, як показано на рис 111 На рис 111а необхідну напругу 3 В виходить за допомогою додаткового стабілізатора напруги, виконаного на резистори R1 і двох послідовно зєднаних світлодіодах HL1 і HL2 Величина стабілізованої напруги в цьому випадку залишається практично незмінною при значних коливаннях напруги основного джерела
Принципова схема на рис 1116 відрізняється тим, що тут зниження напруги живлення до 5,6 В здійснюється за допомогою стабілізатора, що складається з резистора R1 і послідовно сполученого з ним стабілітрон VD1 типу КС156А Для отримання іншого напруги на виході стабілізатора, наприклад 3,3, або 3,9, або 4,7 В, необхідно замінити стабілітрон іншим, в даному випадку КС133, КС139 або КС147
Джерело: Виноградов Ю А та ін, Практична радіоелектроніка-М: ДМК Пресс – 288 с: Ил (На допомогу радіоаматори)
Сподобалася стаття? Натисни "+1"! :
Ще статті:
- УМЗЧ на мікросхемі РАхх (0)
- Автоматичний реєстратор - вимикач освітлення (0)
- Проміжний підсилювач для звукової карти комп'ютера (0)
- Вольтметр мережевої напруги з розтягнутою шкалою і світловою сигналізацією (0)
- Універсальний пробник (0)
- УМЗЧ на базі операційного підсилювача КР544УД2 (0)
- Харчування радіоапаратури від бортової мережі автомобіля (0)
Ваш відгук