1 Прилади для демонстрації обертового магнітного поля АСПопов

Російська імперія, Кронштадт Мінний Офіцерський клас

1888

Метал, тканина, пробка

120х150х170 120х120х90 170х170х90 ДКП-4902, 4903, 4904

У 1883 р італійський фізик ГФерраріс і, одночасно з ним, американський дослідник НТесла вперше отримали обертове магнітне поле Таке поле в даний час повсюдно використовується в електродвигунах та інших електричних машинах Для отримання обертового магнітного поля АСПопов скористався приладом, що складається з двох хрестоподібно розташованих безкаркасних котушок та магнітної стрілки, розміщених на вертикальній осі Котушки харчувалися змінними струмами однакової амплітуди, але зсунутими по фазі на 90 градусів, при цьому магнітна стрілка, що перебуває всередині котушок, починала обертатися Три таких приладу були власноруч виготовлені ОСПоповим в 1893 р для демонстрації на фізичних лекціях явища обертового магнітного поля Конструктивно прилади виконані на пробковому підставі Котушки намотані тонким проводом в бавовняної ізоляції Магнітні стрілки можуть вільно обертатися навколо вертикальної осі За допомогою описаних приладів вперше зявилася можливість демонструвати принцип роботи електричних двигунів

2 Трансформатор Томсона АСПопов

Російська імперія, Кронштадт Мінний Офіцерський клас

1888

Метал, дерево 320х250х135 ДКП-4898

У 1886 р американський вчений ЕТомсон розробив цікавий спосіб зварювання металів Він використовував явище нагрівання області контактного зєднання деталей при проходженні електричного струму великої сили, який виходить за допомогою спеціального трансформатора Ознайомившись з публікаціями Томсона, АСПопов в 1887 р власноруч виготовив прилад для електричного зварювання металів з метою демонстрації дослідів на своїх лекціях з фізики

Прилад представляв собою понижуючий трансформатор Первинна обмотка трансформатора мала 10 витків товстого багатожильного мідного дроту в тканинної ізоляції, намотаного на деревяний каркас Усередині каркаса розташовувалася вторинна обмотка у вигляді відрізка мідної труби і залізна муфта, що виконує роль сердечника Кінці труби приєднувалися до зварюваних деталей за допомогою затискачів Вторинна обмотка і сердечник не збереглися

3 Електроскоп АСПопов

Російська імперія, Кронштадт Мінний Офіцерський клас Кінець ХIХ в

Метал, скло ДКП-13119

АСПопов використовував електроскоп на лекційних демонстраціях електростатичних зарядів Електроскоп складався з металевого стержня з кулькою на верхньому кінці і двома листочками фольги внизу Стержень через ізолюючу пробку вставлявся в скляну посудину При зіткненні кульки електроскопа з зарядженим тілом, до листочків переходила частина заряду, і вони відштовхувалися один від одного За кутку розбіжності листочків судили про величину заряду

4 Трансформатор Тесла

АСПопов

Російська імперія, Кронштадт Мінний Офіцерський клас 1890р

Метал, скло, віск, пробка, дерево 280х160х150

ДКП-4905

У 1891р американський вчений і винахідник НТесла побудував резонанс-трансформатор, що дозволяє генерувати високочастотне напруга великої амплітуди В основі роботи пристрою лежить явище резонансу, виникає в повязаних коливальних контурах, утворених первинною і вторинною обмотками трансформатора при зєднанні їх з ємностями необхідної величини При досягненні резонансу у клем вторинної обмотки утворюються кистеобразное розряди довжиною до метра, а навколо трансформатора виникає електричне поле, яке можна зафіксувати за світінням индикационного трубок Гейслера У тому ж 1891 р, АСПопов відтворив досліди з трансформатором Тесла У наступні роки він неодноразово демонстрував їх на своїх лекціях Резонанс-трансформатор, власноруч виготовлений ОСПоповим, складався з скляного трубчастого каркаса, на якому містилися первинна і вторинна обмотки Первинна обмотка намотувалася безпосередньо на каркас і являла собою десять витків товстого оголеного дроту Вторинна обмотка розташовувалася поверх первинної і містила пять шарів тонкого дроту в подвійній бавовняної ізоляції, зовні вона заливалася парафіном Трансформатор Тесла не знайшов практичного застосування в техніці, але широко використовувався для демонстраційних цілей

6 Резонатор досвідчений

АСПопов

Російська імперія, Кронштадт Мінний Офіцерський клас 1990рр

Метал, ебоніт, дерево 250х120х135

ДКП-4927

У своїх дослідженнях електромагнітних коливань АСПопов використовував різні типи прийомних індикаторів Один з них – іскровий резонатор Герца у вигляді пустотілого мідного циліндра довжиною 10,5 см Розглядаючи циліндр резонатора як несиметричний четвертьволновий вібратор, можна розрахувати, що він призначався для прийому електромагнітної хвилі довжиною 10,5 х4 = 42 см Збоку до циліндра впритул підходить вістрі мікрометричного гвинта з ручкою, якою можна було регулювати іскровий проміжок Реєструвалися електромагнітні коливання двома способами У відповідності зі способом Больцмана, між циліндром резонатора і вістрям гвинта включався електроскоп і гальванічна батарея при цьому під час проходження іскри електроскоп заряджався Інший спосіб (Біркеланд і Тюріена) припускав включення головного телефону, зашунтированного конденсатором, замість електроскопа Досліди ОСПопова показали недосконалість прийомних індикаторів і необхідність розробки більш надійних прийомних схем

5 Резонатор лабораторний

АСПопов

Російська імперія, Кронштадт Мінний Офіцерський клас 1890р

Метал 160х95х165 ДКП-4943

Одним з перших учених, що запропонували в кінці 1890-х рр. використовувати в радіоапаратурі резонансні контури, був англійський фізик ОЛодж Повторюючи на початку 1900-х рр. досліди Лоджа, АСПопов використовував два коливальних контура, розташованих поруч Кожен контур складався з лейденської банки, що служила конденсатором, і безкаркасних котушки індуктивності, що містить кілька витків товстого мідного дроту В одному з контурів був поміщений іскровий розрядник, що дозволяв при зарядженої лейденської банку виробляти іскровий коливальний розряд При цьому, якщо другий контур був налаштований на резонансну частоту першого, то в ньому зявлялися електричні коливання, які можна було зафіксувати за допомогою піднесеної індикаторної трубки Гейслера Надалі явище резонансу в повязаних контурах стало широко використовуватися при розробці селективних коливальних систем приймально-передавальної радіоапаратури

Джерело: ІСТОРІЯ РАДІОЗВЯЗКУ в експозиції Центрального музею звязку імені АС Попова: Каталог (фотоальбом) / НАБорісова, ВКМарченков, ВВОрлов і дрСПб: Центральний музей звязку імені ОСПопова, 2008 – 188с