Іонов В А, Лисенко Р Б, Слободянюк А Л Севастопольський національний технічний університет м Севастополь, 99053, Україна тел: 235168, e-mail: ped@sevgtusebastopolua

Анотація – Представлені теоретичне і практичне обгрунтування моніторингу психофізіологічного стану студентів і формування у них мотивації до здорового способу життя

I Введення

Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті визначила пріоритетні кроки щодо особистої відповідальності людини за своє здоровя і здоровя оточуючих, а також щодо забезпечення всіх його складових: духовних, соціальних, психічних і фізичних Рішення поставленої урядом України проблеми у вищій школі планується здійснювати через розвиток ефективних валеологічних підходів, повноцінного медичного контролю, оптимізації навчально-виховного процесу, пропаганду фізкультури і спорту, створення еколого-гігієнічного комфортного життєвого простору

У найважливіших документах Всесвітньої Організації Охорони Здоровя (ВООЗ) сформульовано визначення і вказано на значущість здоровя на сучасному етапі розвитку світової спільноти, що дозволяє розглядати його як міру якості життя та доцільності розвитку всіх сфер господарювання Відповідальність за здоровя студентської молоді повинно покладатися не тільки (і не стільки) на органи системи охорони здоровя і керівництво вищих навчальних закладів, скільки на студентів, які в свою чергу, повинні стати учасниками процесу збереження і поліпшення здоровя У цьому звязку, фізичне здоровя є не просто бажаним якістю майбутнього фахівця, а необхідним елементом побудови і умовою розвитку його суспільно-виробничих відносин

II                              Основна частина

Реформування системи вищої освіти, впровадження сучасних інтелектуальних методів ефективної інженерної діяльності вимагає від учнів зміни стереотипу навчальної діяльності, перебудови функціональних систем організму, відповідальних за її виконання, і предявляє підвищені вимоги до якісних характеристик здоровя

Так, наприклад, сучасний працю інженерів, що працюють з електронно-обчислювальною технікою, оснащеної Дмитрий терміналами, повязаний з високим нервово-психічним напруженням, дефіцитом часу для вирішення конкретних виробничих завдань і поєднується з впливом комплексу несприятливих фізичних факторів (іонізуючого та оптичного випромінювання, електромагнітного та електростатичного полів, високочастотного шуму, нераціонального освітлення і т д) Спільний вплив перерахованих вище факторів дозволяє розглядати інженерну діяльність як певний виробничий стрес, дія якого з часом викликає виснаження адаптаційних систем людського організму, а найчастіше їх зрив і розвиток патологічних станів Ось чому особливого значення набуває проблема ефективної життєдіяльності, набуття навичок адекватно переносити і уникати стресових ситуацій, розуміння студентами важливості та особистої відповідальності за своє здоровя, процес його збереження при оптимальній працездатності [1]

Дослідження психосоматичної патології показують, що понад 50% загальної кількості самих різних захворювань беруть свій початок в негативних переживаннях на грунті страху, заздрості, ревнощів, агресії і інших негативних емоцій [2] Тому введення щадящих компонентів в режим роботи, розробка та апробація авторських освітніх програм і здоровязберігаючих технологій навчання стає однією з найважливіших умов збереження здоровя студентської молоді [3] При цьому потрібна принципово нова методологія викладання самого предмета «педагогіка здоровя», яка була б здатна актуалізувати у студентів потреби в саморозвитку, самопізнанні, самовдосконаленні та спонукати їх до формування свого здоровя власними силами Кожному дії повинен передувати мотив – усвідомлене спонукання, обуславливающее дію для задоволення будь-якої потреби людини Сукупність мотивів – мотивація визначає спосіб життя Отже, для заощадження здоровя дуже важлива мотивація або пошукова активність здорового способу життя

Вивчення пошукової активності повязане з імям І А Аршавського, який показав у своїх дослідженнях, що мотивація виступає головним фактором, що визначає стійкість організму до будь-яких несприятливих факторів зовнішнього середовища, в той час як пасивно-оборонна реакція робить його більш уразливим до всіх шкідливих впливів [4] З одного боку, мотивація до здорового способу життя у студентів обєднує поведінкові реакції у навчальному процесі та соціумі Вона спрямована на зміну ситуації, причому в умовах, коли людина не може бути впевнений у результатах своєї діяльності Позитивний еустресс змінюється негативним дистрессом, тут мотивація поступається місцем відмови від пошуку З іншого боку, мотиваційна пошукова активність тісно повязана зі здоровям Для її здійснення необхідні достатні енергетичні можливості організму, а пошукова активність якраз і сприяє цьому Тому, розвиток у студентської молоді потреби в пошукової активності є важливою умовою збереження здоровя нових поколінь молодих фахівців

Одним із пропонованих інноваційних проектів, що реалізуються в СевНТУ, є моніторинг психофізичного стану студентів У рамках проекту розроблено та апробовано навчальна програма «Педагогіка здоровя», спрямована на вирішення різноманітних завдань здоровьесбереженія [5] Перший розділ програми присвячений обгрунтуванню створення системи моніторингу здоровя та впровадження її у процес адаптації студентів до умов сучасної «дидактичної середовища» Далі в програмі продемонстрована взаємозалежність психічної та фізичної дезадаптації і їх роль у розвитку хронічних захворювань у студентів, представлені результати вивчення динаміки феномена «короткочасного підвищення пізнавальної активності студентів» з різним рівнем фізичного здоровя та показані деякі варіанти шляхів оздоровлення організму

Другий розділ включає теоретичні основи «Педагогіки здоровя» як наукової дисципліни та її звязок з іншими науками, структурні характеристики феномена «здоровя», його градації і мінливості під впливом факторів зовнішнього середовища, пізнання механізмів мотивації і самомотивації як комплексного процесу, що визначає результати життєдіяльності людини, особистості і громадянина Існує ряд взаємодоповнюючих підходів до розкриття механізмів мотивації: психофізіологічні, соціальні, психологічні, поведінкові, моральні, духовні і т д

Якщо соціальні та поведінкові підходи в основному відомі, і їх механізми мотивування, спонукання і стимулювання застосовуються на практиці, то психофізіологічні і психологічні враховуються в практичній роботі дуже рідко А адже саме вони є визначальними [6] Тому при реалізації програми «Педагогіка здоровя» здійснюється два типи мотивування Перший полягає в тому, що шляхом зовнішнього впливу у студента викликаються до дії визначені мотиви, що призводять до бажаного результату Другий тип мотивування своєю основною задачею має формування певного мотиваційного поля людини

Цей тип мотивування носить характер виховної й освітньої роботи, та часто не повязаний з якимись конкретними результатами, які очікується одержати від людини у вигляді підсумку його діяльності Однак Саме використання другого типу мотивування дозволяє набагато успішніше керувати здоровям студентської популяції Разом з тим, не слід протиставляти перший і другий типи мотивуванні, оскільки вони доповнюють один одного

Ефективність впровадження програми «Педагогіка здоровя» оцінювалася по зміні субєктивного самопочуття студентів, динаміці показників психологічних тестів, які оцінювалися на початку і в кінці навчального семестру Використано баллірованних анкети для оцінки стану вегетативної нервової системи, самопочуття по візуально аналоговою шкалою (ВАШ), астенії та анкети якості сну [2] Стан психічної сфери вивчалося за допомогою тестів Спілбергера (визначення реактивної та особистісної тривожності) і Бека (оцінка депресивних проявів) Також досліджувалися короткочасна память (зорова память на цифри і образи, опосередковане запамятовування) концентрація уваги і працездатність (тест Бурдона, таблиці Шульте) [7]

Обстежені студенти предявляли скарги на загальну слабкість (100%), стомлюваність (100%), відчуття постійної втоми (100%), зниження працездатності (90%) і концентрації уваги (80%), погіршення памяті (50%), труднощі засвоєння нової інформації (47%), були виявлені неспецифічні скарги на підвищену тривожність (75%), почуття постійного внутрішнього напруги (62,5%), зниження фону настрою (65%), самооцінки (55%), головні болі, відповідають критеріям головних болів напруги (55%), порушення сну (48%), запаморочення (38%), прискорене серцебиття (45%), болі в лівій половині грудної кпеткі, не повязані з фізичним навантаженням (32%), почуття нестачі повітря (27,5%)

Зміна поведінкових реакцій в процесі навчання сприяло достовірному регресу таких проявів як загальна слабкість (40%), стомлюваність (40%), зниження працездатності (36,3%), емоційна лабільність (25%), почуття внутрішнього напруження (27%), підвищена тривожність (27%), болі в області серця (26%), головні болі (29%), порушення сну (30%), труднощі концентрації уваги (28% ), погіршення памяті (33%)

До результату семестру всі займалися студенти за програмою «Педагогіка здоровя» оголосили про поліпшення субєктивного самопочуття (таблиця 1 – динаміка показників результатів анкетного тестування перед заняттями і в кінці семестру)

Таблиця 1

Table 1

Показник

Початок семестру

Кінець семестру

Загальний бал за анкетою астенії

70,53 ± 15,73

45,63 ± 12,72

ВАШ

6,29 ± 1,8

3,26 ± 1,2

Вегетативна анкета

42,5 ± 8,3

27,5 ±5,1

Анкета якості сну

17,6 ±2,53

22,7 ± 2,24

Тест Бека

15,26 ±5,8

8,3 ±3,1

Примітка: достовірність відмінностей Р < 0,05 При аналізі динаміки когнітивних функцій студентів виявлено поліпшення короткочасної пам'яті на цифри і образи, здібності не тільки утримувати в пам'яті знову засвоєну інформацію, а й оперувати нею, скоротився час, витрачений на виконання п'яти чорно-білих таблиць Шульте і зменшилася кількість помилок допущених в тесті Бурдона, збільшилася кількість переглянутих рядків в тесті Бурдона. Спостережувані показники достовірно покращилися в порівнянні з фоновими значеннями (таблиця 2 - оцінка короткочасної зорової пам'яті на цифри і образи, опосередкованого запам'ятовування, працездатності і концентрації уваги).

Таблиця 2

Table 2

Показник

Початок семестру

Кінець

семестру

Зорова память на цифри

5± 1,6

7 ±2,1

Зорова память на образи

9± 1,9

12 ± 2,2

Опосередковане запамятовування

5± 1,2

8± 1,6

Таблиці Шульте (середній час, с)

36 ± 7,9

30 ± 1,3

Тест Бурдона (кількість переглянутих рядків)

37 ± 9,4

22 ± 7,3

Тест Бурдона (кількість допущених помилок)

8± 1,5

8± 1,7

Примітка: достовірність відмінностей Р < 0,05

Результати нашого дослідження показали ефективність впровадження програми навчання здоровю, насамперед, у групі студентів з психовегетативних синдромом з вираженими астенічними проявами У 75 % Спостережень результати оцінювалися як дуже ефективні, в 25% – задовільні У студентів покращилися загальний фон настрою, якість життя, концентрація уваги і працездатність, що знайшло відображення в результатах подальшої екзаменаційної сесії

III                                  Висновок

Таким чином, спроби управління здоровям студентської популяції можуть бути реалізовані тільки через надання відповідної інформації, навчання та переконання Результатом має стати мотивоване зміна поведінки самого студента При цьому студентська аудиторія повинна бути проінформована не тільки про особливості та обмеженості власних можливостей при втіленні в життя тих чи інших планів, але й повинна мати інформацію про обмеженість можливостей сучасної медицини, особливо щодо наслідків неправильного способу життя Звідси випливає необхідність безперервного навчання здоровю на кожному віковому етапі розвитку індивідуума Привнесення культури здоровя в дидактичну діяльність студентів технічних вузів дозволить оволодіти ним практикою ва-леогенеза, утвердитися цінностям здоровя у свідомості молодого спеціаліста, допомогти успішно застосувати її в повсякденному житті, що дає можливість трансформувати студентський соціум від руйнуючих до творящим способам прояву життя

[1] Іонов В А Вища технічна освіта: медікопедагогіческій аспект / В А Іонов, В Ф Кубишкін,

А А Слободянюк – Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2006 -156 С

[2] Вейн А М Захворювання вегетативної нервової системи /

А М Вейн – М: Медицина, 1991 -655 С

[3] Коваленко Т Г Біоінформаційні технологи при про-проблемної-модульному навчанні в системі фізичного виховання та реабілітації студентів з ослабленим здоровям: Автореф докт дис / Т Г Коваленко – Волгоград, 2000 – 203 с

[4] Аршавский І А Фізіологічні механізми і закономірності індивідуального розвитку / І А Аршавський -М: Наука, 1981-282 с

[5] Слободянюк А А Моніторинг стану здоровя студентів ВНЗ: медико-поведінковий і соц1ально-дидактичний аспекти / А А Слободянюк, В А Іонов,

Г А Дмитрієва, Р Б Лисенко / / В1снік НТУУ,, ΚΠΙ » Фтософ1я Псіхолопя Педагопка: 36 наук, праць – К,

2005 – № 1 – С 222-226

[6] Тимошенко І І Мотивація особистості і людських ресурсів / І І Тимошенко, А С Соснін – К: Вид-во Епроп ун-ту, 2002 – 576 с

[7] Карелін А А Психологічні тести / А А Карелін – М: Владос, 2001 – 247 с

MOTIVATION OF HEALTHY LIFE-STYLE IN TECHNICAL UNIVERSITIES

Ionov V A, Lysenko R B, Slobodyanuk A A Sevastopol National Technical University Sevastopol, 99053, Ukraine Ph: 235168, e-mall: ped@sevgtusebastopolua

Abstract – Presented in this paper are theoretical and practical basing of students’ psychophysiological state monitoring

Джерело: Матеріали Міжнародної Кримської конференції «СВЧ-техніка і телекомунікаційні технології», 2006р