Досить ємним напрямком для впровадження так званої «малої автоматизації» є навчальний процес Одним з додатків в даній області може бути автоматизація подачі дзвінків під час навчальних занять Розглянемо кілька варіантів пристроїв зазначеного призначення

Перший програматор призначений для автоматичної подачі дзвінків у навчальних закладах будь-якого типу відповідно до попередньо введеної програмою Програма набирається за допомогою пристрою ручного вводу Програматор забезпечує циклічне відтворення в реальному часі графіка дзвінків протягом тижня Тижневий інтервал обраний з урахуванням особливостей двозмінній роботи навчальних закладів різного профілю, коли розклад дзвінків в будні і в суботу різні Зі зміною графіка дзвінків пристрій слід перепрограмувати

Програматор забезпечує набір елементарних інтервалів у графіку дзвінків від 0 до 35 хв з кроком 5 хв Число уставок в програмі

– до 999 забезпечує подачу дзвінків протягом тижня При цьому можуть бути виконані два види уставок дзвінкова (що закінчується подачею дзвінка тривалістю 2 .. 8 с) і незвонковая Тривалість дзвінка може дискретно змінюватися з кроком 1 с

Передня панель програматора навчального часу зображена на рис 84 На ній розташовані трехразрядного цифровий індикатор номера уставки, цифровий індикатор коду тривалості уставки, десять кнопок управління, обєднаних в складальне поле, і перемикач режиму, в залежності від положення якого або здійснюється введення програми, або реалізується автоматична подача дзвінків

Рис 84 Передня панель програматора навчального часу

Перемикачі набірного поля розділені на дві групи:

– кнопки «5», «10», «20», «ЗВ», «СВР» для формування значення та виду уставок

– кнопки «ЗАЛ», «+1», «ТУ», «НУ», «ІНД» для формування команд «Запис», «Збільшити на 1», «Точна установка», «Початкова установка» і «Індикація», відповідно

Перед початком процесу програмування графіка подачі дзвінків необхідно скласти його у вигляді таблиці, в якій вказані номер, тривалість і вид кожної уставки Кількість уставок на програмованому часовому інтервалі не повинно перевищувати 999 Перемикач режиму слід встановити в положення «Програма» Процес програмування полягає у виконанні таких операцій:

– спочатку натискають кнопку «НУ» і обнуляют показання індикатора номера уставок

– перед занесенням коду будь уставки спочатку натискають кнопку «СБР», потім натискають комбінацію кнопок «5», «10», «20» і вводять в пристрій памяті код тривалості уставки Якщо інтервал повинен закінчитися дзвінком, то слід натиснути ще й кнопку «Зв»

– потім натискають кнопку «ЗАЛ» і код уставки запамятовується На індикаторі «Код уставки» при натисканні кнопки «ІНД» висвічується число пятихвилинних інтервалів в уставці, занесеної в память Світіння точки на цифровому індикаторі показує, що інтервал завершиться подачею дзвінка Якщо з якоїсь причини оператор ввів помилковий код уставки, то процес програмування цієї уставки слід повторити

– потім натисненням кнопки «+1» збільшують на 1 показання індикатора номера уставки і заносять в комірку памяті з цим номером код черговий уставки

– після запису в пристрій памяті всього графіка подачі дзвонів натисканням кнопки «ЗВ» набирають код «кінця циклу» і заносять його в память

Завершивши процес програмування, перемикач режиму переводять у положення «Автомат» і, дочекавшись моменту початку циклу, натисканням кнопки «НУ» здійснюють пуск програми в автоматичному режимі У подальшому зазначена програма циклічно відтворюється

Функціональна схема програматора навчального часу зображена на рис 85 Пристрій працює таким чином Після установки тумблера режиму у верхнє положення («Програма») і натискання на кнопку початковій установки «НУ» на виході другого елемента АБО формується високий рівень напруги, що встановлює лічильники адреси ОЗУ СТ1 і номера уставки СТ2 в нульовий стан На індикаторі БИ2 висвічуються нульові свідчення Натисканням кнопки «Скидання» у блоці ручного введення обнуляється регістр даних RG1, а потім за допомогою кнопок «5», «10», «20», «ЗВ» в цей регістр заноситься код уставки з нульовим адресою По натискання кнопки «Зап» регістр даних підключається виходами до шини даних За рахунок низького рівня на вході «Запис / Читання» інформація з шини даних заноситься в комірку ОЗУ з нульовим адресою Крім того, код уставки з шини даних по тактам ТЗ таймера заноситься в регістр RG2, значення уставки индицируется блоком індикації БІ1 При натисканні кнопки «+1» імпульс з виходу формувача F1 через перший елемент АБО надходить на рахунковий вхід лічильника адреси ОЗУ СТ1, збільшуючи на 1 його вихідний код Потім набирається код черговий уставки, який записується в ОЗУ Аналогічним чином в ОЗУ заноситься весь графік подачі дзвінків Після подальшого набору на блоці ручного введення коду команди «КЦ» (Кінець циклу) і записи його в ОЗУ на виході логічного пристрою ЛУ формується низький рівень В результаті високим рівнем напру

чання з виходу другого елемента АБО знову обнуляються лічильники СІ і СТ2 Процес програмування завершений Тумблер «Програма» «Автомат» встановлюється в нижнє положення, і по досягненню часу початку циклу необхідно натиснути на кнопку «НУ> При цьому імпульсом високого рівня з виходу формувача F2 в реверсивний лічильник СТЗ заноситься код уставки, занесений в клітинку ОЗУ з нульовим адресою Потім по тактових імпульсах з періодом 5 хв вихідний код лічильника СТЗ монотонно зменшується до 0, і на виході перенесення <0″ формується імпульс низького рівня. Якщо в цей момент на виході старшого розряду регістра шини даних присутній високий рівень, то запускається формувач F3 сигналу дзвінка, тривалість якого можна дискретно змінювати апаратними засобами. Крім того, запускається формувач F2, імпульс з виходу якого надходить на вхід передустановки лічильника СТЗ і через перший елемент АБО на вхід лічильника СТ1. По фронту імпульсу з виходу F2 на 1 збільшується вихідний код лічильника СТ1 адреси ОЗУ, і на інформаційні входи лічильника СТЗ з виходу ОЗУ подається код тривалості черговий уставки. Цей код заноситься в лічильник в режимі передустановки, після чого формується черговий часовий інтервал, який може закінчитися подачею дзвінка або відсутністю цієї події. Одночасно із зміною вихідного лічильника СТ1 збільшуються на 1 вихідний код лічильника СТ2 номера уставки і показання індикатора БИ2.

Після завершення запрограмованого циклу подачі дзвінків на виході ЛУ знову формується низький рівень, що встановлює лічильники СТ1 і СТ2 в нульовий стан Потім аналогічний цикл подачі дзвінків відтворюється повторно У пристрої передбачена можливість приведення до реального часу сигналів на виході таймера за рахунок натискання кнопки ТУ («Точна установка»), яку слід виконувати одночасно з подачею відповідного сигналу точного часу Принципова схема програматора навчального часу зображена на рис 86 а, б

Блок ручного введення містить перемикачі SB3-SB7 Регістр даних RG1 виконаний на мікросхемі DD6, а регістр RG2 на мікросхемі DD8 Крім того, в схему включений вихідний регістр DD11 з вбудованим індикатором Формувач F1 реалізований на лічильнику DD31, перший елемент АБО виконаний на елементах DD21, DD22 Пристрій керування режимами ОЗУ і регістра даних реалізовано на тригерах DD11, DD12 і елементі DD41 Лічильник СТ1 адреси ОЗУ містить мікросхеми DD51, DD52 і DD32 Лічильник СТ2 номера уставки і блок індикації БИ2 реалізовані на мікросхемах DD16-DD18 з вбудованими індикаторами Формувач інтервалів часу (СТЗ, F2) включає в себе реверсивний лічильник DD9, формувач імпульсів на тригері DD101 і елементі DD42 Логічне пристрій реалізовано на елементі DD121, формувач імпульсу дзвінка на мікросхемах DD102, DD131, DD123, DD23, DD24, DD43 і підсилювачі VT1 Таймер виконаний на мікросхемі DD14 і формирователе імпульсів з періодом повторення 5 хв (DD132, DD151, DD44) Таймер забезпечує формування імпульсних послідовностей з періодами 1 хв, 1с, 1 мс і чотирьох імпульсних послідовностей з періодом приблизно рівним 8 мс (рис 87)

Рис 86 (закінчення) Принципова схема програматора навчального часу: а програмний блог, б таймер і лічильник номера уставки

Рис 87 Тимчасові діаграми напруг на виході таймера

Пристрій працює наступним чином У режимі програмування тумблер SA1 встановлюється у верхнє положення При натисканні кнопки SB10 «НУ» на виході елемента DD122 формується високий рівень, обнуляє лічильники DD51, DD52, DD3 2, DD16-DD18 При натисканні кнопки SB8 «ІНД» на індикаторах, вбудованих в мікросхеми DD16-DD18, висвічуються нульові показання У подальшому мається на увазі, що для забезпечення індикації даних (номери і значення уставки) слід натиснути на кнопку SB8 На адресних входах ОЗУ DD7 встановлюється нульовий код Припустимо, що перший у графіку подачі дзвінків значиться незвонковая уставка тривалістю 35 хвилин Щоб записати код цієї уставки, необхідно спочатку натисканням кнопки SB7 «Скидання» встановити тригери регістру DD6 в нульове стан, а потім натиснути на кнопки SB3-SB5 (Сума програмованих інтервалів 5, 10 і 20 хв дорівнює заданої) У регістр DD6 заноситься код 0111 За рахунок подачі з виходу таймера DD14 імпульсних послідовностей Т1 і ТЗ тригер DD11 встановлюється в одиничний стан, а тригер DD12 в нульове Як наслідок, на вхід Е регістра DD6 з виходу елемента DD41 подається низький рівень, і виходи цього регістра відключаються від шини даних Після введення коду уставки в регістр DD6 і натиснення на кнопку SB1 «ЗАЛ» тригер DD11 по фронту імпульсу ТЗ встановлюється в нульовий стан За позитивному перепаду напруги з інверсного виходу тригера DD11 тригер DD12 перемикається в одиничний стан Як наслідок, на вхід Е регістра DD6 подається високий, а на вхід RD / WR «запис / зчитування» ОЗУ DD7 низький рівень При цьому інформація з виходу регістра DD6 виводиться в шину даних і записується в осередок ОЗУ з нульовим адресою Крім того, по кожному такту ТЗ інформація з шини даних ОЗУ переписується в регістр DD8, а потім по наступному такту в регістр DD11 і відображається на вбудованому в мікросхему DD11 цифровому індикаторі Перший-третій розряди інформації, записаної в регістр DD11, відтворюються цифровим символом, а четвертий розряд світінням «точки» на цифровому індикаторі В даному випадку в регістр записується код 0111, а на цифровому індикаторі відображається десяткове число 7, яке показує, що перший часовий інтервал, який у подальшому буде сформований, містить сім пятихвилинних інтервалів і є незвонковим Після запису першої уставки необхідно короткочасно натиснути на кнопку SB2 «+1», при цьому дозволяється робота лічильника DD3 1 і на його виході по зрізу імпульсу Т1 формується одиночний імпульс високого рівня, який через елементи DD2 1, DD2 2 подається на рахункові входи лічильників DD5 1 і DD16 В результаті вихідні коди лічильників адреси (DD5 1, DD5 2, DD3 2) і номера уставок (DD16-DD18) синхронно збільшуються на 1 Якщо утримувати деякий час кнопку SB2 в натиснутому стані, то імпульси на виході лічильника DD3 1 формуються через кожні 125 мс Цей режим доцільно використовувати для прискорення процесу програмування при коригуванні графіка подачі дзвінків, коли необхідно змінити коди лише декількох уставок Після установки нової адреси ОЗУ процес програмування повторюється і в клітинку з вказаною адресою заноситься код черговий уставки Аналогічним чином в ОЗУ записуються коди всіх інших уставок, а потім натисненням кнопки SB6 «ЗВ» в регістр DD6 заноситься код 1000 «Кінець циклу», який потім переписується в ОЗУ DD7

Запис програми подачі дзвінків завершена Для перекладу програматора на автоматичний режим подачі дзвінків тумблер SA1 необхідно перевести в положення «Автомат» і в момент, що передує початку циклу, знову натиснути на кнопку SB10 початкової установки Крім обнулення лічильників адреси і номери уставки, за рахунок подачі високого рівня на вхід R на інверсному виході тригера DD10 1 формується високий рівень, здійснює попередню лічильника DD9 в стан, що відповідає коду, записаного в комірку ОЗУ DD7 з нульовим адресою Крім того, при натисканні кнопки SB10 високим рівнем з виходу елемента DD4 4 лічильник DD13 2 обнуляється Імпульсами ТЗ тригер DD15 1 встановлюється в нульовий стан Після відпускання кнопки SB 10 «НУ», яке збігається з моментом початку циклу подачі дзвінків, імпульсами ТЗ тригер DD10 1 встановлюється в одиничний стан, і низьким рівнем з інверсного виходу цього тригера дозволяється робота лічильника DD9 в рахунковому режимі Одночасно на виході елемента DD4 4 встановлюється низький рівень, що дозволяє формування імпульсів з періодом 5 хв На вхід лічильника DD13 2 подаються імпульси з періодом 1 хв, вихідний код лічильника монотонно збільшується Після надходження пятого імпульсу на вході З тригера DD15 1 виникає позитивний перепад напруги при високому рівні на D-вході, тригер встановлюється в одиничний стан На виході елемента DD4 4 формується високий рівень напруги, лічильник DD13 2 обнуляється При надходженні імпульсу ТЗ на вхід R тригер DD15 1 перемикається в нульовий стан Таким чином, на виході тригера DD15 1 формуються імпульси позитивної полярності тривалістю близько 4 мс з періодом повторення 5 хв Ці імпульси надходять на віднімає вхід лічильника DD9, послідовно зменшуючи вихідний код лічильника до 0 При появі на виході < 0 "лічильника DD9 низького рівня на інверсному виході тригера DD10 1 формується імпульс високого рівня, по фронту якого вихідний код лічильника адреси (DD5 1, DD5 2, DD3 2) збільшується на 1 Відповідно до програми, записаної в ОЗУ, змінюється код в шині даних ОЗУ Високим рівнем на вході S лічильника DD9

здійснюється попереднє встановлення лічильника в стан, визначається кодом на виході ОЗУ Починається формування чергового часового інтервалу Якщо наступний часовий інтервал, код якого записується в ОЗУ, повинен закінчитися подачею дзвінка, то на прямому виході 4 регістру DD8 зявиться високий рівень По фронту імпульсу з виходу елемента DD42 запускається формувач імпульсу «дзвінка» Тригер DD102 встановлюється в одиничний стан, так як в момент позитивного перепаду на вході С на інформаційний вхід D подається високий рівень Низьким рівнем з інверсного виходу тригера DD102 дозволяється робота лічильника DD131 в рахунковому режимі Один з виходів лічильника (на малюнку 4) зєднаний зі входом елемента DD24 перемичкою Імпульси з частотою 1 Гц подаються з виходу таймера на рахунковий вхід лічильника DD131 Після надходження четвертого імпульсу на виході 4 лічильника зявиться високий рівень Через елементи DD24 і DD123 він подається на вхід R тригера DD102, перемикаючи його в нульовий стан Високим рівнем з інверсного виходу тригера DD102 лічильник DD131 встановлюється в нульовий стан Таким чином, на інверсному виході тригера DD102 формується імпульс низького рівня тривалістю

4 секунди При подачі низького рівня на верхні за схемою входи елементів DD23, DD43 в пєзоелектричному дзвінку НА1 чується тон з частотою 1 кГц Одночасно протягом 4 з високим рівнем з прямого виходу тригера DD102 відмикається транзистор VT1 і «спрацьовує» реле К1, до контактів якого підключений зовнішній дзвінок

Таким чином, автоматично відтворюється весь цикл подачі дзвінків Наприкінці циклу, як випливає з вищевикладеного, в ОЗУ заноситься код 1000 Після запису цього коду у вихідний регістр DD8 на всі входи елемента DD121 подаються високі рівні На виході елемента DD122 зявиться високий рівень, що встановлює лічильники DD51, DD52, DD32, DD16-DD18 в нульовий стан В результаті записаний в оперативну память графік подачі дзвінків буде багаторазово відтворюватися Сигнал «КЦ» формується також на виході переповнення лічильника DD18, якщо кількість уставок перевищить 999

У программаторе передбачена привязка графіка подачі дзвінків до поточного часу Необхідність такого режиму обумовлена ​​можливістю тимчасового ходу внутрішнього таймера програматора Для виключення виникає за рахунок цього похибки слід натиснути і відпустити кнопку SB9 «ТУ» в момент подачі останнього звукового сигналу при трансляції сигналів точного часу

При зміні графіка подачі дзвінків необхідно знову провести запис необхідної програми в оперативний пристрій, виконавши всі операції, зазначені вище

Всі елементи програматора, крім вихідного підсилювача з реле, можуть у разі зникнення напруги мережі перемикатися на живлення від батареї У цьому випадку перепрограмування після відновлення мережевого напруги не потрібно і подача дзвінків автоматично відновлюється

Крім функції автоматичної подачі дзвінків у навчальних закладах, програматор можна використовувати для автоматичного включення і виключення пристроїв різного функціонального призначення

Процес програмування можна значно спростити і прискорити, а апаратні витрати істотно знизити, якщо поставити завдання реалізації пристрою для подачі дзвінків у школі в умовах двозмінних занять по шість уроків в кожній зміні При цьому тривалість уроку приймається рівною 45 хв, тривалість кожної з перерв між уроками може бути обрана в межах 5 .. 30 хв, а тривалість великої зміни між змінами 20 .. 45 хв з дискретністю 5 хв

На передній панелі автомата «Шкільні дзвінки» (р ^ с 88) розташовані 11 перемикачів тривалості зміни, кожен з яких містить б кнопок із залежним включенням Крім того, на панелі знаходяться годинне табло, тумблер і кнопки для установки показань годинника і будильника, кнопка Пуск.

Рис 88 Передня панель програматора «Шкільні дзвінки»

Функціональна схема програматора зображена на рис 89 [54] Вона містить годинник, формувачі пятихвилинних інтервалів часу F1 і тривалості дзвінка F2, лічильник-розподільник СТ1 і лічильник уроків СТ2, логічний пристрій ЛУ і комутатор К, що представляє собою набір з 11 перемикачів тривалості зміни

Рис 89 Функціональна схема програматора «Шкільні дзвінки»

Пристрій працює таким чином Спочатку після включення здійснюють установку поточного часу і часу початку занять, яке відповідає часу установки будильника Потім здійснюється програмування тривалості кожної зі змін, включаючи велику зміну між змінами Програма набирається натисканням в кожному з 11 перемикачів кнопки, відповідної заданої тривалості зміни Після набору програми натискають кнопку «Пуск», імпульси з частотою 128 Гц через елемент АБО надходять на вхід лічильника СТ2 Як тільки код на виході лічильника прийме значення 1100 на виході ЛУ формується високий рівень, блокуючий формувач пятихвилинних імпульсів F1 і подачу імпульсів на лічильник СТ2 Напруга на виході мультиплексора приймає низький рівень, в результаті дзвінки не подаються до тих пір, поки не настане час початку занять При цьому з виходу «Будильник» годин на вхід R лічильника СТ2 приходить імпульс високого рівня, і лічильник обнуляється На адресні входи мультиплексора подається нульовий код Так як інформаційний вхід D0 мультиплексора зєднаний з плюсом джерела живлення, то на виході мультиплексора формується позитивний перепад напруги, що запускає формувач дзвінка F2 Подається перший дзвінок, що сповіщає про початок занять Одночасно обнуляється лічильник СТ1 На виході ЛУ зявляється низький рівень напруги, дозволяє роботу формувача F1 Імпульси з періодом 5 хв подаються на рахунковий вхід лічильника розподільника СТ1, і на виходах Г-і9 послідовно зявляються імпульси високого рівня Наступний запуск формувача F2 здійснюється імпульсом з виходу 9 лічильника СТ1, тобто через 45 хв після дзвінка Таким чином, черговий дзвоник пролунає по закінченні першого уроку При цьому імпульсом з виходу формувача F2 обнулится лічильник СТ1, одночасно вихідний код лічильника СТ2 збільшиться на 1 Напруга на виході мультиплексора знову приймає низький рівень Це обумовлено подачею на адресні входи MX коду 0001 і подачею на вхід D1 MX низького рівня через комутатор з виходу лічильника СТ1 Якщо тривалість пер174

вої зміни дорівнює 5 хв, то вихід Г СІ через першу кнопку комутатора зєднаний зі входом D1 мультиплексора У цьому випадку по приходу першого пятихвилинного імпульсу на вхід лічильника СІ на виході Г цього лічильника формується високий рівень Відповідно, стрибком зміниться напруга на виході мультиплексора і знову здійсниться запуск формувача F2 Прозвучить дзвінок на другий урок, і знову обнулится лічильник СІ Знову починається рахунок пятихвилинних імпульсів, і на входах лічильника СІ послідовно формуються імпульси високого рівня Однак, незважаючи на те, що через 5 хв при вихідному коді лічильника СТ2, рівному 0001, на вхід D1 мультиплексора виявиться подано високий рівень і на виході MX виникне позитивний перепад напруги, повторного запуску формувача F2 не відбудеться Фдрмірователь F2 запускається або кожним позитивним перепадом напруги на вході С1, або наступним за ним позитивним перепадом на вході С2, а два послідовних запуску по входу С2 неможливі Тому черговий дзвоник пролунає тільки через 45 хв, після закінчення другого уроку Надалі подача дзвінків буде здійснюватися відповідно до набраної програмою Після закінчення останнього, дванадцятого уроку код на виході лічильника СТ2 стане рівним 1100 і на виході логічного пристрою ЛУ формується високий рівень напруги, блокуючий формувач F1 Імпульси з періодом 5 хв при цьому не формуються, і подача дзвінків не проводиться до моменту, відповідного початку занять При цьому знову обнулится лічильник СТ2 і зніметься блокування з формувача F1

Принципова схема автомата «Шкільні дзвінки» зображена на рис 90 Годинник на схемі не зображено, вони виконані за традиційною схемою, описаною, наприклад, в [3, 24] Формувач імпульсів з періодом 5 хв реалізований на лічильнику DD11, триггере DD31 і елементі DD22, за принципом дії він повністю чаналогічний формувачу, описаному в пристрої «Програматор навчального часу» Счетчікраспределітель реалізований на мікросхемі DD6, а лічильник уроків на DD12 На елементах DD23 і DD21 реалізовано логічне пристрій Мультиплексор «12 в 1» виконаний на мікросхемах DD4, DD5, DD24, DD71-DD73 Неважко бачити, що при вихідному коді лічильника DD12 від 0000 до 0111 мультиплексор DD5 переводиться в високоімпедансное стан У результаті на вхід синхронізації тригера DD71 подається напруга з виходу мультиплексора DD4 При вихідному коді лічильника DD12 від 1000 до 1111 в високоімпедансное стан переводиться мультиплексор DD4 і на вхід З DD71 подається напруга з виходу мультиплексора DD5 Формувач F2 містить два універсальних тригера DD71 і DD72 Формувач запускається або подачею імпульсу високого рівня з виходу 9 лічильника DD6, або подальшою подачею позитивного перепаду напруги з виходів мультиплексорів DD4 або DD5 на вхід З тригера DD71 У першому випадку тригер DD72 встановлюється в одиничний стан, а лічильник DD6 обнуляється, так що імпульс запуску має невелику тривалість Потім на виході DD72 формується імпульс позитивної полярності, тривалість якого визначається постійної часу R1, С1 і становить близько 2 с У другому випадку

Рис 90 Принципова схема програматора «Шкільні дзвінки»

Блок управління

при появі позитивного перепаду на виході одного з мультиплексорів DD4, DD5 тригери DD71 і DD72 послідовно встановлюються в одиничний стан і знову на виході DD72 формується імпульс позитивної полярності Повторний запуск формувача позитивним перепадом з виходу мультиплексорів DD4, DD5 неможливий до тих пір, поки тригер DD71 не буде встановлено в нульовий стан високим рівнем з виходу 9 лічильника DD6, тобто до закінчення чергового уроку,

Протягом імпульсу з виходу DD72 відмикається транзистор VT1, спрацьовує реле К1, контакти якого управляють подачею дзвінка Слід зазначити, що у пристрої є принципова можливість оперативного зміни тривалості уроку Така необхідність може виникнути, наприклад, у передсвяткові дні Для цього додатково необхідно ввести перемикач тривалості уроку, що містить кнопки із залежним включенням, кількість яких визначається бажаним числом інтервалів тривалості уроку (досить 3-4) Рухливі контакти кнопок в цьому випадку слід підключити до виходів лічильника-розподільника, відповідним необхідної тривалості уроків, а другий контакти всіх кнопок необхідно зєднати між собою і підключити через кнопку SB12 до R-входу тригера DD71 і S-входу тригера DD72 Робота автомата докладно розглянута при описі функціональної схеми

Якщо поставити завдання забезпечення автоматичної подачі дзвінків при харчуванні пристрою від мережі та безперебійну роботу пристрою управління при аварійному відключенні мережі, то блок живлення слід виконати за схемою на рис 91 Він містить стабілізований джерело живлення +9 В, для живлення блоку управління і нестабілізований джерело живлення +15 В для живлення вихідного підсилювача і реле У перший джерело харчування включена батарея Еп з напругою, дещо меншим 9 В За рахунок діодів VD3, VD4 забезпечується автоматичне перемикання пристрою на харчування від батареї при аварійному відключенні напруги мережі і автоматичне повернення на живлення від стабілізатора DA1 при появі мережевої напруги Таким чином, після відновлення напруги мережі подача дзвінків поновлюється без перепрограмування

Рис 91 Принципова схема блоку літанія

Джерело: Фромберг Е М, Конструкції на елементах цифрової техніки М: Гаряча лінія-Телеком, 2002 264 с: Ил (Масова радіобібліотека Вип 1249)