За допомогою одного єдиного елемента – однієї ємності або однієї індуктивності, включених в електричний ланцюг, вже можна проводити розподіл струмів різних частот. Це ще не фільтр в повному розумінні слова, хоча іноді так називають (сільноточнікі, несвязісти) одиничну ємність або самоіндукції (фіг. 6-3).

Найпростішим способом поділяв частоти при своїй двоканальної передачі 1880 згаданий на початку цієї глави капітан Ігнатьєв. Телеграфний апарат він підключав до лінії через котушку самоіндукції, а телефонний апарат через конденсатор.

В даний час в багатоканального зв’язку застосовуються складні фільтри.

Одна ємність або самоіндукція хороші, коли треба відокремити струми змінні від струму нульової частоти, струму постійного. У лампових генераторах, наприклад, самоіндукція і ємність застосовуються, щоб розділити постійний струм живлення лампи і високочастотний струм, який лампа виробляє.

Фіг. 6-3, Самоіндукція, послідовно включена в ланцюг, вільно пропускає постійний струм і затримує змінний тим сильніше, чим вище його частота.

Котушка самоіндукції, яка називається в цьому випадку «стопор ний дросель», повністю про водить постійний струм, але змін ний струм від лампи дросель стоп рить, мало пропускає в ланцюг пита ня. Чим вище частота цього струму тим менша котушка самоіндукції достатня, щоб, застопорити пере менний струм. Повної затримки (стопорения) тут не потрібно, вважається допустимим, щоб через дросель йшло до 10% змінного струму, що виробляється ла * мпой. Цей витік через дросель не викликає великих втрат енергії. Витік через дросель може змінити частоту струму (в генераторі з самозбудженням). Але на корисну віддачу генератора вона майже не впливає.

Конденсатор, який підключається до генераторної лампі, між її анодом і навантаженням (коливальним контуром), навпаки, абсолютно не пропускає через себе постійний струм високої напруги до навантаження лампового генератора. Але цей конденсатор легко проводить змінний струм (фіг. 6-4).

Цей розділовий конденсатор захищає навантаження генератора від попадання на неї смертоносного постійного струму високої напруги (фіг. 6-5). У схемі лампового генератора з розділовим конденсатором можна під час роботи генератора торкнутися його коливального контуру. Небезпека смертельного ураження тут усунена.

Чим вище частота змінного струму, що виробляється генераторної лампою, тим меншу ємність може мати розділовий конденсатор, щоб забезпечити хороше, без втрат проходження високочастотного струму.

Фіг. 6-4. Ємність, послідовно включена в ланцюг, затримує постійний струм, але пропускає змінний тим легше, чим вище частота струму.

Фіг. 6-5. Комбінація з індуктивності і ємності може розділити пульсуючий струм на дві складові:

постійна складова проходить через індуктивність на вихід /, змінна ж складова через конденсатор проходить на вихід //.

Така схема поділу струмів називається схемою паралельного харчування. Вона застосовується переважно в лампових генераторах, що виробляють струми з частотою 104—107 гц. В електро-

тронних та іонних перетворювачах для більш низьких частот паралельне живлення зазвичай не застосовується, бо, чим нижче частота струму, тим більше повинна бути ємність розділових конденсаторів і індуктивність стопорних дроселів і тим дорожче коштують ці пристрої. Струм з частотою нижче 104 гц вже може завдати смертельне ураження, і тому немає підстави розділяти постійний і змінний струми високої напруги.

У генераторах на дуже високу частоту (з частотою вище 107 гц) застосування паралельного харчування може уявити конструктивні незручності.

Схеми, електронних перетворювачів, в яких і постійний струм, і змінні струми циркулюють в одній загальній ланцюга, називаються схемами послідовного харчування.

Джерело: Електрика працює Г.І.Бабат 1950-600M