ПОТУЖНІ ГІРОРЕЗОНАНСНИЕ ПІДСИЛЮВАЧІ – ЧАСТИНА 2
2. Гіроклістрони діапазону 34-35 ГГц
Основні параметри гіроклістронов довгохвильової частини міліметрового діапазону наведено в табл. 1. Найбільш потужними в цьому діапазоні є гіроклістрони з робочим типом коливань резонаторів ТЕогь працюють на основній циклотронної гармоніці, які були створені в ІПФ РАН і ДНВО “Торій” в середині 80-х років. У ході експериментів з дворезонаторних гіроклістроном, що працює на частоті 35,1 ГГц, була досягнута вихідна імпульсна потужність 750 кВт із смугою робочих частот на половинному рівні потужності 240 МГц, коефіцієнтом посилення 20 дБ і ККД 24%. [8]. У широкополосном варіанті цієї лампи була продемонстрована смуга частот 315 МГц (т. е. близько одного відсотка) з дещо меншим рівнем потужності 450 кВт і тими ж значеннями коефіцієнта посилення і ККД. У трехрезонаторном гіроклістроне з робочим типом коливань ТЕоі, розробленому в ДНВО “Торій” для використання в експериментальній РЛС в якості передостаннього каскаду, максимальна пікова потужність сягала 250 кВт з ККД 30%, коефіцієнтом посилення 30 дБ і смугою 200 МГц [8]. В аналогічному приладі, створеному в NRL, була продемонстрована можливість збільшення коефіцієнта посилення до 52 дБ при пікової потужності 220 кВт, ККД 32% і смузі частот 160 МГц [9].
Таблиця 1
Гіроклістрони діапазону 34-35 ГГц
Примітка: ТЕОЛА ~ вихідна мода круглого хвилеводу.
У згаданих вище гіроклістронах, що працюють на першій гармоніці циклотронної частоти електронів, магнітне поле напруженістю 1,4 Т в просторі взаємодії створювалося сверхпроводящим соленоїдом, охолоджуваним в криостате до температури рідкого гелію. Основні експлуатаційні недоліки використання таких приладів в РЛС: а) необхідність використання у великій кількості рідкого гелію; б) труднощі, пов’язані з транспортуванням великої потужності від гіроклістрона до випромінювача в станції з поовращающейся антеною. У зв’язку з цим ВАТ ” Радиофизика “був опрацьований альтернативний проект РЛС, де в якості вихідного каскаду планувалося використовувати гіроклістрон з вихідною потужністю близько 300 кВт, що працює на другій гармоніці гірочастоти, в магнітному полі, створюваному постійним магнітом. Необхідно відзначити, що вперше експериментальний макет трехрезонаторного гіроклістрона на другій гармоніці, що працював на частоті 10 ГГц з вихідною потужністю 20 кВт, ККД 8,2% і коефіцієнтом посилення 10 дБ, був продемонстрований у фірмі ” Варіан “(Varian, Palo Alto, USA) в 1977 р [10]. Пізніше в ІПФ РАН був розроблений і випробуваний макет дворезонаторних гіроклістрона на другій гармоніці, який працював у кріомагніте при напруженості магнітного поля 0,7 Т [11]. У цьому підсилювачі була досягнута вихідна потужність 260 кВт з ККД 18% і коефіцієнтом посилення 17 дБ. Разом з тим, смуга підсилення становила лише 35 МГц, що обумовлено необхідністю використання (для досягнення необхідних значень потужності і ККД) високодобротних резонаторів.
До класу гіроусілітелей на гармоніках гірочастоти слід також віднести інвертований гіротвістрон-помножувач або фігтрон (Phigtron – скорочення від Phase-coherent harmonic-multiplying inverted gyrotwystron), розроблений в Мерілендського університету (University of Maryland, Washington, USA). У найпростішому варіанті підсилювача для модуляції електронного потоку використовується коротка секція гіро-ЛБХ, що працює на частоті 16,85 Ггц і навантажена з вихідного кінця на поглинаючу СВЧ-кераміку з карбонату кремнію (SiC). Угруповання електронів відбувається в просторі дрейфу, заповненому також поглинає керамікою. Відбір енергії у пучка здійснюється у вихідному резонаторі на другій гармоніці циклотронної частоти електронів (частота вихідного випромінювання 33,7 ГГц). У двокаскадної фігтроне була продемонстрована імпульсна потужність 100 кВт при ККД 20%, коефіцієнті посилення 30 дБ і смузі частот 1,3% [12]. У наступному варіанті фігтрона для підвищення ККД і вихідної потужності між вхідний секцією і вихідним резонатором був встановлений проміжний резонатор. Вхідна секція працювала на моді ТІ02 на основній циклотронної гармоніці (частота вхідного сигналу 16,84 ГГц), проміжний резонатор – на моді TE02i на другій гармоніці (його власна частота 33,9 ГГц), вихідний резонатор – на моді TE03i також на другій гармоніці (власна частота 33,67 ГГц). Довжина першої ділянки дрейфу була майже в 4 рази більше довжини другої ділянки дрейфу. У ході експериментів з трехкаскадним фігтроном на робочій частоті 33,68 Ггц при ускоряющем напрузі 50 кВ і струмі пучка 24 А була досягнута пікова потужність 400 кВт, коефіцієнт посилення 30 дБ, ККД 32% і смуга посилення 100 МГц [13].
Поряд з характеристиками гіроклістронов (див. Табл. 1) не менш важливими є рівень фазових шумів приладів і фазова стабільність. Вимірювання цих параметрів були виконані в NRL протягом двох останніх років. Експерименти проводилися з гіроклістроном, вихідні характеристики якого наведені в третій колонці табл. 1. Вимірювання фазових шумів вироблялося на несучій частоті 34,9 ГГц при пікової потужності 175- 200 кВт, коефіцієнті посилення 50-53 дБ, напрузі пучка 70 кВ і тривалості СВЧ- імпульсу 50 мкс. На струмі пучка 9 А рівень внеполосного фазового шуму становив -149 ± 1 дБ / Гц, а на струмі 10 А (пікова потужність 200 кВт, коефіцієнт посилення 53 дБ) дорівнював -146 ± 1 дБ / Гц [14]. Важливо відзначити, що рівень шумів гіроклістрона близький до значень, характерним для прогонових клистронов, що працюють в сантиметровому і дециметровому діапазонах і мають ту ж вихідну імпульсну потужність і коефіцієнт підсилення. З вимірів також випливає, що фаза вихідного сигналу є лінійною функцією прискорює напруги пучка, причому крутість фазової характеристики становить 22,3 град / кВ. Для фігтрона виміряне значення крутизни фазової характеристики одно 26 град / кВ [13].
Основні проблеми, що виникають при створенні потужних імпульсних гіроклістронов, – паразитне самозбудження в елементах електродинамічної системи та погіршення якості електронного пучка із зростанням його струму. Головною ж причиною обмеження вихідної потужності, ККД і смуги робочих частот гіроклістронов довгохвильової частини міліметрового діапазону слід вважати генерацію паразитних коливань в елементах вхідного тракту, розташованих в перехідній області між електронною гарматою і вхідним резонатором гіроклістрона, де магнітне поле слабонеоднородно. Детальне дослідження такого роду нестійкості проведено в роботах [15, 16].
2. Гіроклістрони діапазону 92-95 ГГц
До середини 90-х років ціла серія багаторезонаторних гіроклістронов короткохвильової частини міліметрового діапазону довжин хвиль була створена в ІПФ РАН, НПП “Гіком” і NRL. Основні параметри гіроклістронов діапазону 92-95 ГГц наведено в табл. 2. Всі прилади працювали на основний циклотронної гармоніці.
Першою розробкою гіроклістронов цього діапазону був створений на початку 90-х років в НПП ‘Тиком “четирехрезонаторний гіроклістрон безперервної дії з робочою частотою 91,6 ГГц, вихідною потужністю 2,5 кВт, ККД 25%, коефіцієнтом посилення 32 дБ і смугою частот 330 МГц [17]. Як робочий типу коливань резонаторів була обрана мода ТІ0ц. Підсилювач працював при напрузі 22 кВ і струмі пучка порядку 0,5 А. Обмеження вихідної потужності обумовлено неконтрольованим наростанням струму пучка, викликаним власної нестійкістю електронного потоку. В імпульсному варіанті цього гіроклістрона при ускоряющем напрузі пучка 55 кВ і струмі 4,5 А була досягнута пікова потужність 65 кВт при ККД 26%, коефіцієнті посилення 35 дБ і смузі 280 МГц [18] .Таблиця 2
Гіроклістрони діапазону 92-94 ГГц
Примітка: ТІ о л ~ вихідна мода круглого хвилеводу.
Пізніше в NRL були розроблені і досліджені кілька варіантів багаторезонаторних імпульсних гіроусілітелей з робочим типом коливань ТІ0ц [19]. Результати випробувань (табл. 3) послужили основою для створення в США четирехрезонаторного гіроклістрона, що працює на частоті 94 ГГц з вихідною імпульсною потужністю близько 100 кВт і середньою потужністю 10 кВт. В результаті спільних зусиль NRL, University of Maryland \ CPI (Communication and Power Industries, USA) і Litton Devices (USA) такий гіроклістрон був створений в 1998 р [20], і в даний час планується використовувати його в якості вихідного каскаду радара, який розробляється в NRL. У режимі роботи з низькою частотою повторення (шпаруватість 50, прискорює напруга 66,7 кВ, струм пучка 6 А) пікова потужність становила 118 кВт при ККД 29,5%, коефіцієнті посилення 29 дБ і смузі 600 МГц. При скважности 10 (тривалість імпульсу 100 мкс, частота повторення 1000 Гц) в гіроклістроне була отримана імпульсна потужність 102 кВт при середній потужності 10,2 кВт, ККД 31%, коефіцієнті посилення 33 дБ і смузі 700 МГц. У тому ж режимі при відбудові магнітного поля від оптимального значення була продемонстрована смуга посилення 1050 МГц на рівні пікової потужності 33 кВт (ККД 12%, коефіцієнт посилення 29 дБ).
Таблиця 3
Варіант гіроусілітеля |
Робоча частота, ГГц |
Вихідна потужність, кВт |
Смуга частот, МГц |
Коефіцієнт підсилення, дБ |
ККД, % |
WGKL1 |
93,6 |
67 |
460 |
29 |
28 |
WGKL2 |
93,7 |
60 |
40 |
27 |
25 |
WGKL3 |
93,6 |
84 |
307 |
42 |
34 |
WGKL4 |
93,8 |
72 |
410 |
50 |
27 |
WGTY |
94,0 |
50 |
925 |
30 |
18 |
На сьогоднішній день найбільш потужним гіроусілітелем в короткохвильовій частині міліметрового діапазону є трехрезонаторний гіроклістрон з робочим типом коливань ТЕогь створений спільно ІПФ РАН і НПП ‘Тиком “[21]. Як прототип був використаний більш довгохвильовий гіроклістрон аналогічного типу (див. П. 2). На частоті
93,2 ГГц в цьому підсилювачі була досягнута імпульсна потужність 340 кВт при ускоряющем напрузі 75 кВ і струмі пучка 18,3 А. У цьому режимі ККД становив 24%, а виміряні значення смуги частот і коефіцієнта посилення були рівні 300 МГц і 23 дБ відповідно.
До основних причин обмеження вихідний (імпульсної та середньої) потужності, ККД і ширини смуги робочих частот в гіроклістронах короткохвильової частини міліметрового діапазону хвиль слід віднести:
■ паразитне самозбудження, що виникає в області дрейфу пучка (до першого резонатора), де магнітне поле слабонеоднородно;
■ зменшення зазору між зовнішнім кордоном пучка і внутрішньою поверхнею електродинамічної системи і пов’язане з цим загострення проблеми транспортування пучка через простір взаємодії приладу;
■ теплові проблеми в гіроусілітелях, що працюють в режимах з низькою скважностью, викликані скороченням розмірів елементів ЕРС.
3. Гіро-ЛБХ міліметрового діапазону довжин хвиль
Розробка гіро-ЛБХ діапазону 35-95 ГГц проводилася в NRL, фірмі “Varian Ass.” (Нині CPI, США) та Державному університеті Сінг Хуа {National Tsing Ниа University, Тайвань). У таблиці 4 наведені основні характеристики досліджених до теперішнього часу гіро-ЛБХ різних типів.
Таблиця 4
Гіро-ЛБХ міліметрового діапазону довжин хвиль
Примітка: ТІ о л – вихідна мода прямокутного хвилеводу.
Першою вдалою розробкою гіро-ЛБХ міліметрового діапазону слід вважати однокаскадний гіроусілітель з хвилею, що біжить Тею в прямокутному хвилеводі, створений на початку 90-х років в NRL [22]. Для забезпечення посилення в широкій смузі частот електродинамічна система приладу виконана у вигляді прямокутного хвилеводу змінного перерізу, плавно розширюється від катода в бік колектора електронів. Хвилевід розкривається уздовж широкої стінки під кутом 0,25 град. Магнітне поле в гіро-ЛБХ лінійно спадає вздовж хвилеводу з 14,5 кГс на вході в ЕРС до 12 кГс на її вихідному кінці, чим забезпечується тривале синхронне взаємодія біжучої хвилі Тею з електронним потоком. Як і очікувалося, смуга підсилення виявилася дуже великий – на рівні пікової потужності 5,3 кВт посилення сигналу відбувалося в діапазоні частот від 27 до 38 ГГц (33%). Підсилювач працював при ускоряющем напрузі 33 кВ і струмі пучка 1,6 А. Виміряні значення ККД і коефіцієнта посилення на робочій частоті 34,5 ГГц становили 10% і 25 дБ відповідно.
Наступною, не менш успішною розробкою NRL, була двохкаскадний гіро-ЛБХ, що працювала на частоті 35,5 ГГц також на моді Тею прямокутного хвилеводу [23]. Перший каскад являє собою плавно розширюється від середини ЕРС в бік катода хвилевід прямокутного поперечного перерізу, другий каскад також являє собою розширюється хвилевід, але в бік колектора. Вхідна і вихідна секції розділені між собою коротким закритичних для хвилі Тею відрізком прямокутного хвилеводу, що грає роль ділянки дрейфу. Обидва каскаду знаходяться ‘в плавно спадаючих (від середини простору взаємодії) в сторону катода і колектора магнітних полях. У цій лампі при ускоряющем напрузі 33 кВ і струмі пучка 1,5 А була реалізована вихідна імпульсна потужність 8 кВт з ККД 16% і коефіцієнтом посилення 25 дБ. Виміряне в експерименті значення ширини смуги підсилюються частот становило 20%.
У двокаскадної гіро-ЛБХ діапазону 35 ГГц, створеної в університеті Сінг Хуа (Тайвань) [24], в якості робочої була обрана основна мода круглого хвилеводу ТЕЦ. Перша і друга секції були утворені відрізками регулярних хвилеводів, розділених коротким закритичних для хвилі ТЕЦ ділянкою. Магнетрона-інжекторна гармата, що формує трубчастий електронний потік, працювала в імпульсному режимі при ускоряющем напрузі 90 кВ і струмі пучка ~ 2 А. На рівні потужності 27 кВт була продемонстрована ширина смуги посилення 7% з коефіцієнтом посилення -35 дБ і ККД 16%. У наступній гіро-ЛБХ використовувалася односекційна ЕРС у вигляді довгого (~ 20 λ, λ – робоча довжина хвилі) відрізка регулярного циліндричного хвилеводу кругового перерізу [25]. Для підвищення стійкості лампи по відношенню до самозбудження внутрішня поверхня відрізка хвилеводу з боку катода на довжині приблизно 11 λ покривалася шаром графіту, граючим роль розподіленого поглинача. Збільшення стартових струмів робочої і паразитних мод за рахунок додаткових втрат СВЧ-потужності в поглиначі дозволило при тому ж ускоряющем напрузі довести робочий струм до 3,3 А, а вихідну потужність – до 62 кВт. У цьому режимі на частоті 34,2 ГГц ККД становив 21%, коефіцієнт посилення 33 дБ, смуга робочих частот 12%.
Електродинамічна система гібридної двокаскадної гіро-ЛБХ, розробленої в Мерілендського університету, побудована за тією ж схемою множення частоти, що і ЕРС Фіронов (див. П. 3.1) [26]. Перший каскад, в якому взаємодія пучка з ВЧ-полем здійснюється на частоті 16,85 Ггц на основний циклотронної гармоніці, включає в себе вхідний резонатор з робочим типом коливань ТІ0ь перетворювач моди ΤΕ0ι в моду ТІ02 і далі секцію гіро-ЛБХ з хвилею, що біжить ТІ02 · Другий каскад, відділений від першого простором дрейфу, заповненим поглиначем, являє собою, по суті справи, двосекційну гіро-ЛБХ, що працює на другій гармоніці гірочастоти. Між першою секцією, де посилення сигналу на робочій частоті 33,7 ГГц здійснюється на моді ТІ02, і другий секцією, в якій проводиться відбір енергії у пучка на хвилі ТІ0з, знаходиться кільцева резонансна канавка, яка грає одночасно роль трансформатора моди ТІ02 в ТІ0з і роль СВЧ- фільтра, розв’язує ВЧ-поля цих мод. У ході експериментів з гіро-ЛБХ при напрузі пучка 50 кВ і струмі 30 А була досягнута пікова потужність 180 кВт, коефіцієнт посилення 20 дБ, ККД 12% і смуга підсилення 3% [26].
Роботи зі створення гіро-ЛБХ з робочою частотою 94 ГГц були розпочаті у фірмі “Варн” на початку 80-х років [27]. Досліджувалися два варіанти підсилювачів. В обох варіантах гіро-ЛБХ для формування електронного потоку використовувалася гармата пірсовского типу з подальшою розкруткою прямолінійного пучка системою вігглеров. У першій лампі на частоті 95 ГГц була продемонстрована вихідна імпульсна потужність 9,5 кВт з ККД 2,4%, коефіцієнтом посилення 29 дБ і смугою частот 2,7%. У другій гіро-ЛБХ, що працювала на частоті 93,7 ГГц, була досягнута пікова потужність 28 кВт при ККД 7,8%, коефіцієнті посилення 15 дБ і смузі частот 3,2%.
Основними причинами обмеження вихідної потужності і ККД гіро-ЛБХ міліметрового діапазону досягнутим на сьогодні рівнем слід вважати:
■ самозбудження підсилювача (або його каскадів) на зустрічній робочої або паразитної хвилі, або на робочій хвилі, відбитої від вихідного кінця ЕРС;
■ самозбудження власних коливань поблизу частоти відсічення в елементах електродинамічної системи;
■ самозбудження гіро-ЛБХ через паразитного зворотного зв’язку між каскадами ЕРС.
5. Перспективи дослідження гіроусілітелей
В даний час ІПФ РАН веде роботу зі створення гіроклістрона, що працює в діапазоні 34-35 ГГц в магнітному полі, створюваному постійним магнітом. Планується, що гіроклістрон повинен забезпечувати посилення на частоті 34 ГГц з вихідною потужністю 300 кВт, ККД 20%, коефіцієнтом посилення 25 дБ в смузі частот 100 МГц.
Досить перспективною з точки зору реалізації широкосмугового посилення в цьому діапазоні частот представляється створена в ІПФ РАН гіро-ЛБХ, електродинамічна система якої являє собою відрізок регулярного циліндричного хвилеводу з нанесеною на внутрішній поверхні спіральної гофруванням. В [28] наведені результати чисельних розрахунків гіро-ЛБХ, що працює на частоті 35 ГГц на другій гармоніці циклотронної частоти електронів, з яких випливає, що при ускоряющем напрузі пучка 80 кВ і струмі пучка 20 А пікова потужність може досягати 560 кВт з ККД 35%, коефіцієнтом посилення 30 дБ в смузі робочих частот 5,5 ГГц. В ході попередніх експериментів з гофрованої гіро-ЛБХ було реалізовано посилення в смузі частот 35,3-36,8 ГГц з вихідною імпульсною потужністю 75 кВт, ККД 15% і коефіцієнтом посилення 23 дБ [28]. В даний час проводяться дослідження, спрямовані на поліпшення вихідних характеристик гіро-ЛБХ.
Основні зусилля NRL в цьому діапазоні найближчим часом будуть сконцентровані на розробці гіро-ЛБХ з центральною частотою 35 ГГц. В [29] представлені результати розрахунків двох варіантів ЛБХ. У першому варіанті лампи передбачається досягнення пікової потужності 92 кВт з ККД 22% і коефіцієнтом посилення 55 дБ при ширині смуги частот
2,5 ГГц. У другому варіанті гіро-ЛБХ очікується посилення на кілька меншому рівні потужності (58 кВт), але в більш широкій смузі частот 3,9 ГГц. Розрахункові значення ККД і коефіцієнта посилення для цього варіанту складають 13,8% і 35 дБ відповідно.
ІПФ РАН і НВП “Гіком” продовжують фінансування роботи, спрямованої на підвищення вихідної потужності і ККД трехрезонаторного гіроклістрона з робочим типом коливань ΤΕ02ΐ (див. П. 3), що працює в діапазоні 93-95 ГГц. Найближчою метою досліджень є досягнення пікової вихідної потужності понад 3.50 кВт при збереженні на колишньому рівні досягнутих раніше значень ККД, коефіцієнта посилення і ширини смуги робочих частот.
Література
1. Gaponov А. V., Zheleznyakov V. V. On coherent radiation of excited oscillator system (irrecti-1 inear electron beam, non-equilibrium magnetoactive plasma) // Proceedings of the 13th General URSI Commision VII on Radioelectronics. 1960. London, UK. V. 12, part 7. P. 109-143.
2. Гапонов А. В., Гольденберг A. 77., Юлпатов В, К. Мазер на циклотронному резонансі з двома резонаторами (МЦР-клістрон) // Тез. доп. на 5-й міжвузівській конференції по електроніці НВЧ. 1966. С. 20.
3. Wachtel J. М., Hirshfield J. L. І Phys. Rev. Lett. 1966. V. 17, № 7. Р. 348.
4. Andronov A. et al. The gyrotron: high-power source of millimetre and submillimetre waves // Infrared Physics. 1978. V. 18. P.385-393.
5. Jory H. R., Friedlander F., Hegji S. J., Shively J. F., Symons R. S. Gyrotrons for high power millimeter wave generation // International Electron Devices Meeting Digest. 1977. P. 234-237.
6. Barnett L. R. et al. Gain^ saturation and bandwidth measurement of NRL gyrotron traveling wave amplifier // Technical Digest of the International Electron Devices Meeting. 1979. New York, USA. P. 164-167.
7. Tolkachev A. A., Levitan B. A., Soloviev G. K., Veytsel V. V., Farber V. E. A megawatt power millimeter-wave phased-array radar // IEEE AES Systems Magazine. July 2000. P. 25-31.
8. Antakov /. /., Zasypkin E. V., Sokolov E. V., Yulpatov V. K. 35-GHz radar gyroklystrons // Conf. Digest of thel8th Int. Conference on IR&MM Waves. 1993. Colchester, UK. P. 338-339.
9. Garven M. et al. Experimental studies of a high gain 35 GHz gyroklystron amplifier // Conf. Digest of the 24th Int. Conference on IR&MM Waves. 1999. Monterey, USA. P. M-A6.
10. Jory H. R. Millimeter wave gyrotron development phase I. Rome Air Development Center, Griffiss AFB, Rome, NY, Tech. Rep. RADC-TR-77-210, 1977.
11. Zasypkin E. V., Moiseev M. A., Gachev I. G., Antakov /. / Study of high-power Ka-band second-harmonic gyroklystron amplifier // IEEE Trans. Plasma Science. 1996. V. 24, № 3. P. 666-670.
12. Guo H. et al Operation of a high performance, harmonic-multiplying, inverted gyrotwystron // IEEE Trans. Plasma Science. 1998. V. 26. P. 451-460.
13. Zhao J. et al Studies of a three-stage inverted gyrotwystron // IEEE Trans. Plasma Science. 2000. V. 28, № 3. P. 657-663.
14. Calame J. P., Danly B. G., Garven M., Levush B. Noise measurements in a Ka-band gyroklystron amplifier // Conf. Digest of the 1st Int. Vacuum Electronics Conference. 2000. Monterey, USA. P. 12.2.
15. Antakov I. /, Gachev I. G., Zasypkin E. V. Self-excitation of spurious oscillations in the drift region of gyrotron and their influence on gyrotron operation // IEEE Trans. Plasma Science. 1994. V. 22, № 5. P. 878-882.
16. Pedrozzi M., Alberti S., Hogge J. P., Tran M. Q., Tran T M. Electron beam instabilities in gyrotron beam tunnels // Phys. Plasmas. 1998. V. 5, № 6. P. 2421-2430.
17. Antakov I. /, Gelvich E. A., Sokolov E. V., Spector H. /., Zasypkin E. V. Experimental study of a 94-GHz multicavity CW gyroklystron amplifier // Conference Digest of the 19th Int. Conference on IR&MM Waves. 1994. Sendai, Japan. P. 37.
18. Antakov I. /, Zasypkin E. V., Sokolov E. V. Design and performance of 94-GHz high power multicavity gyroklystron amplifier // Conf. Digest of the 18th Int. Conference on IR & MM Waves. 1993. Colchester, UK. P. 466-467.
19. Blank M., Danly B. G., Levush B. Experimental demonstration of W-band gyro-amplifiers with improved performance // Conference Digest of the 23rd Int. Conference on IR & MM Waves. 1998. Colchester, UK. P. 26-27.
20. Danly B. G. et al Development and testing of a high-average power, 94-GHz gyroklystron // IEEE Trans. Plasma Science. 2000. V. 28, № 3. P. 713-725.
21. Zasypkin E. V. et al W-band pulsed 300 kW gyroklystron amplifier // Abstract of the 26th Int. Conference on IR&MM Waves. 2000. Toulouse, France. P. 103.
22. Park G. S. et al Broadband operation of a Ka-band tapered gyro-traveling wave amplifier // IEEE Trans. Plasma Science. 1994. V. 22, № 5. P. 536-542.
23. Park G. S. et al Gain broadening of two-stage tapered gyrotron traveling wave tube amplifier // Phys. Rev. Lett. V. 74. P.2399-2402.
24. K. R. Chu et al A-wide-band millimeter-wave gyrotron traveling-wave amplifier experiment // IEEE Trans. Electron Devices. 37. P. 1557-1560.
25. K. R. Chu et al Stabilization of absolute instabilities in the gyrotron traveling wave amplifier // Phys. Rev. Lett. V. 74. P. 1103-1106.
26. Guo H. et al Latest progress in studies of harmonic-multiplying gyro-amplifiers // Conf. Digest 25th Int. Conference on IR&MM Waves. 2000. Beijing, China. P. TH-F2.
27. Thumm M. State-of-the-art of high power gyro-devices and free electron masers, Update 1997. Karlsruhe: For- schungszentrum Karlsruhe GmbH, 1998. P. 30.
28. Bratman V. L. et al Development of helical-waveguide gyro-devices based on low-energy electron beams // Abstract of the 26th Int. Conference on IR & MM Waves. 2000. Toulouse, France. P. 109.
Nguen K. et al Design of a Ka-band gyro-TWT for radar applications // Conf. Digest of the 1st Int. Vacuum Electronics Conference. 2000. Monterey, USA. P. 12.5.
Джерело: ВАКУУМНА СВЧ ЕЛЕКТРОНІКА: Збірник оглядів. – Нижній Новгород: Інститут прикладної фізики РАН, 2002. – 160 с.
Ваш відгук