2.                                                             Гіроклістрони діапазону 34-35 ГГц

Основні параметри гіроклістронов довгохвильової частини міліметрового діапазону наведено в табл. 1. Найбільш потужними в цьому діапазоні є гіроклістрони з робочим типом коливань резонаторів ТЕогь працюють на основній циклотронної гармоніці, які були створені в ІПФ РАН і ДНВО “Торій” в середині 80-х років. У ході експериментів з дворезонаторних гіроклістроном, що працює на частоті 35,1 ГГц, була досягнута вихідна імпульсна потужність 750 кВт із смугою робочих частот на половинному рівні потужності 240 МГц, коефіцієнтом посилення 20 дБ і ККД 24%. [8]. У широкополосном варіанті цієї лампи була продемонстрована смуга частот 315 МГц (т. е. близько одного відсотка) з дещо меншим рівнем потужності 450 кВт і тими ж значеннями коефіцієнта посилення і ККД. У трехрезонаторном гіроклістроне з робочим типом коливань ТЕоі, розробленому в ДНВО “Торій” для використання в експериментальній РЛС в якості передостаннього каскаду, максимальна пікова потужність сягала 250 кВт з ККД 30%, коефіцієнтом посилення 30 дБ і смугою 200 МГц [8]. В аналогічному приладі, створеному в NRL, була продемонстрована можливість збільшення коефіцієнта посилення до 52 дБ при пікової потужності 220 кВт, ККД 32% і смузі частот 160 МГц [9].

Таблиця 1

Гіроклістрони діапазону 34-35 ГГц

Примітка: ТЕОЛА ~ вихідна мода круглого хвилеводу.

У згаданих вище гіроклістронах, що працюють на першій гармоніці циклотронної частоти електронів, магнітне поле напруженістю 1,4 Т в просторі взаємодії створювалося сверхпроводящим соленоїдом, охолоджуваним в криостате до температури рідкого гелію. Основні експлуатаційні недоліки використання таких приладів в РЛС: а) необхідність використання у великій кількості рідкого гелію; б) труднощі, пов’язані з транспортуванням великої потужності від гіроклістрона до випромінювача в станції з поовращающейся антеною. У зв’язку з цим ВАТ ” Радиофизика “був опрацьований альтернативний проект РЛС, де в якості вихідного каскаду планувалося використовувати гіроклістрон з вихідною потужністю близько 300 кВт, що працює на другій гармоніці гірочастоти, в магнітному полі, створюваному постійним магнітом. Необхідно відзначити, що вперше експериментальний макет трехрезонаторного гіроклістрона на другій гармоніці, що працював на частоті 10 ГГц з вихідною потужністю 20 кВт, ККД 8,2% і коефіцієнтом посилення 10 дБ, був продемонстрований у фірмі ” Варіан “(Varian, Palo Alto, USA) в 1977 р [10]. Пізніше в ІПФ РАН був розроблений і випробуваний макет дворезонаторних гіроклістрона на другій гармоніці, який працював у кріомагніте при напруженості магнітного поля 0,7 Т [11]. У цьому підсилювачі була досягнута вихідна потужність 260 кВт з ККД 18% і коефіцієнтом посилення 17 дБ. Разом з тим, смуга підсилення становила лише 35 МГц, що обумовлено необхідністю використання (для досягнення необхідних значень потужності і ККД) високодобротних резонаторів.

До класу гіроусілітелей на гармоніках гірочастоти слід також віднести інвертований гіротвістрон-помножувач або фігтрон (Phigtron – скорочення від Phase-coherent harmonic-multiplying inverted gyrotwystron), розроблений в Мерілендського університету (University of Maryland, Washington, USA). У найпростішому варіанті підсилювача для модуляції електронного потоку використовується коротка секція гіро-ЛБХ, що працює на частоті 16,85 Ггц і навантажена з вихідного кінця на поглинаючу СВЧ-кераміку з карбонату кремнію (SiC). Угруповання електронів відбувається в просторі дрейфу, заповненому також поглинає керамікою. Відбір енергії у пучка здійснюється у вихідному резонаторі на другій гармоніці циклотронної частоти електронів (частота вихідного випромінювання 33,7 ГГц). У двокаскадної фігтроне була продемонстрована імпульсна потужність 100 кВт при ККД 20%, коефіцієнті посилення 30 дБ і смузі частот 1,3% [12]. У наступному варіанті фігтрона для підвищення ККД і вихідної потужності між вхідний секцією і вихідним резонатором був встановлений проміжний резонатор. Вхідна секція працювала на моді ТІ02 на основній циклотронної гармоніці (частота вхідного сигналу 16,84 ГГц), проміжний резонатор – на моді TE02i на другій гармоніці (його власна частота 33,9 ГГц), вихідний резонатор – на моді TE03i також на другій гармоніці (власна частота 33,67 ГГц). Довжина першої ділянки дрейфу була майже в 4 рази більше довжини другої ділянки дрейфу. У ході експериментів з трехкаскадним фігтроном на робочій частоті 33,68 Ггц при ускоряющем напрузі 50 кВ і струмі пучка 24 А була досягнута пікова потужність 400 кВт, коефіцієнт посилення 30 дБ, ККД 32% і смуга посилення 100 МГц [13].

Поряд з характеристиками гіроклістронов (див. Табл. 1) не менш важливими є рівень фазових шумів приладів і фазова стабільність. Вимірювання цих параметрів були виконані в NRL протягом двох останніх років. Експерименти проводилися з гіроклістроном, вихідні характеристики якого наведені в третій колонці табл. 1. Вимірювання фазових шумів вироблялося на несучій частоті 34,9 ГГц при пікової потужності 175- 200 кВт, коефіцієнті посилення 50-53 дБ, напрузі пучка 70 кВ і тривалості СВЧ- імпульсу 50 мкс. На струмі пучка 9 А рівень внеполосного фазового шуму становив -149 ± 1 дБ / Гц, а на струмі 10 А (пікова потужність 200 кВт, коефіцієнт посилення 53 дБ) дорівнював -146 ± 1 дБ / Гц [14]. Важливо відзначити, що рівень шумів гіроклістрона близький до значень, характерним для прогонових клистронов, що працюють в сантиметровому і дециметровому діапазонах і мають ту ж вихідну імпульсну потужність і коефіцієнт підсилення. З вимірів також випливає, що фаза вихідного сигналу є лінійною функцією прискорює напруги пучка, причому крутість фазової характеристики становить 22,3 град / кВ. Для фігтрона виміряне значення крутизни фазової характеристики одно 26 град / кВ [13].

Основні проблеми, що виникають при створенні потужних імпульсних гіроклістронов, – паразитне самозбудження в елементах електродинамічної системи та погіршення якості електронного пучка із зростанням його струму. Головною ж причиною обмеження вихідної потужності, ККД і смуги робочих частот гіроклістронов довгохвильової частини міліметрового діапазону слід вважати генерацію паразитних коливань в елементах вхідного тракту, розташованих в перехідній області між електронною гарматою і вхідним резонатором гіроклістрона, де магнітне поле слабонеоднородно. Детальне дослідження такого роду нестійкості проведено в роботах [15, 16].

2.                                                              Гіроклістрони діапазону 92-95 ГГц

До середини 90-х років ціла серія багаторезонаторних гіроклістронов короткохвильової частини міліметрового діапазону довжин хвиль була створена в ІПФ РАН, НПП “Гіком” і NRL. Основні параметри гіроклістронов діапазону 92-95 ГГц наведено в табл. 2. Всі прилади працювали на основний циклотронної гармоніці.

Першою розробкою гіроклістронов цього діапазону був створений на початку 90-х років в НПП ‘Тиком “четирехрезонаторний гіроклістрон безперервної дії з робочою частотою 91,6 ГГц, вихідною потужністю 2,5 кВт, ККД 25%, коефіцієнтом посилення 32 дБ і смугою частот 330 МГц [17]. Як робочий типу коливань резонаторів була обрана мода ТІ0ц. Підсилювач працював при напрузі 22 кВ і струмі пучка порядку 0,5 А. Обмеження вихідної потужності обумовлено неконтрольованим наростанням струму пучка, викликаним власної нестійкістю електронного потоку. В імпульсному варіанті цього гіроклістрона при ускоряющем напрузі пучка 55 кВ і струмі 4,5 А була досягнута пікова потужність 65 кВт при ККД 26%, коефіцієнті посилення 35 дБ і смузі 280 МГц [18] .Таблиця 2

Гіроклістрони діапазону 92-94 ГГц

Примітка: ТІ о л ~ вихідна мода круглого хвилеводу.

Пізніше в NRL були розроблені і досліджені кілька варіантів багаторезонаторних імпульсних гіроусілітелей з робочим типом коливань ТІ0ц [19]. Результати випробувань (табл. 3) послужили основою для створення в США четирехрезонаторного гіроклістрона, що працює на частоті 94 ГГц з вихідною імпульсною потужністю близько 100 кВт і середньою потужністю 10 кВт. В результаті спільних зусиль NRL, University of Maryland \ CPI (Communication and Power Industries, USA) і Litton Devices (USA) такий гіроклістрон був створений в 1998 р [20], і в даний час планується використовувати його в якості вихідного каскаду радара, який розробляється в NRL. У режимі роботи з низькою частотою повторення (шпаруватість 50, прискорює напруга 66,7 кВ, струм пучка 6 А) пікова потужність становила 118 кВт при ККД 29,5%, коефіцієнті посилення 29 дБ і смузі 600 МГц. При скважности 10 (тривалість імпульсу 100 мкс, частота повторення 1000 Гц) в гіроклістроне була отримана імпульсна потужність 102 кВт при середній потужності 10,2 кВт, ККД 31%, коефіцієнті посилення 33 дБ і смузі 700 МГц. У тому ж режимі при відбудові магнітного поля від оптимального значення була продемонстрована смуга посилення 1050 МГц на рівні пікової потужності 33 кВт (ККД 12%, коефіцієнт посилення 29 дБ).

Таблиця 3

Варіант гіроусілітеля

Робоча частота, ГГц

Вихідна потужність, кВт

Смуга частот, МГц

Коефіцієнт підсилення, дБ

ККД,

%

WGKL1

93,6

67

460

29

28

WGKL2

93,7

60

40

27

25

WGKL3

93,6

84

307

42

34

WGKL4

93,8

72

410

50

27

WGTY

94,0

50

925

30

18

На сьогоднішній день найбільш потужним гіроусілітелем в короткохвильовій частині міліметрового діапазону є трехрезонаторний гіроклістрон з робочим типом коливань ТЕогь створений спільно ІПФ РАН і НПП ‘Тиком “[21]. Як прототип був використаний більш довгохвильовий гіроклістрон аналогічного типу (див. П. 2). На частоті

93,2      ГГц в цьому підсилювачі була досягнута імпульсна потужність 340 кВт при ускоряющем напрузі 75 кВ і струмі пучка 18,3 А. У цьому режимі ККД становив 24%, а виміряні значення смуги частот і коефіцієнта посилення були рівні 300 МГц і 23 дБ відповідно.

До основних причин обмеження вихідний (імпульсної та середньої) потужності, ККД і ширини смуги робочих частот в гіроклістронах короткохвильової частини міліметрового діапазону хвиль слід віднести:

■ паразитне самозбудження, що виникає в області дрейфу пучка (до першого резонатора), де магнітне поле слабонеоднородно;

■ зменшення зазору між зовнішнім кордоном пучка і внутрішньою поверхнею електродинамічної системи і пов’язане з цим загострення проблеми транспортування пучка через простір взаємодії приладу;

■ теплові проблеми в гіроусілітелях, що працюють в режимах з низькою скважностью, викликані скороченням розмірів елементів ЕРС.

3.                                               Гіро-ЛБХ міліметрового діапазону довжин хвиль

Розробка гіро-ЛБХ діапазону 35-95 ГГц проводилася в NRL, фірмі “Varian Ass.” (Нині CPI, США) та Державному університеті Сінг Хуа {National Tsing Ниа University, Тайвань). У таблиці 4 наведені основні характеристики досліджених до теперішнього часу гіро-ЛБХ різних типів.

Таблиця 4

Гіро-ЛБХ міліметрового діапазону довжин хвиль

Примітка: ТІ о л – вихідна мода прямокутного хвилеводу.

Першою вдалою розробкою гіро-ЛБХ міліметрового діапазону слід вважати однокаскадний гіроусілітель з хвилею, що біжить Тею в прямокутному хвилеводі, створений на початку 90-х років в NRL [22]. Для забезпечення посилення в широкій смузі частот електродинамічна система приладу виконана у вигляді прямокутного хвилеводу змінного перерізу, плавно розширюється від катода в бік колектора електронів. Хвилевід розкривається уздовж широкої стінки під кутом 0,25 град. Магнітне поле в гіро-ЛБХ лінійно спадає вздовж хвилеводу з 14,5 кГс на вході в ЕРС до 12 кГс на її вихідному кінці, чим забезпечується тривале синхронне взаємодія біжучої хвилі Тею з електронним потоком. Як і очікувалося, смуга підсилення виявилася дуже великий – на рівні пікової потужності 5,3 кВт посилення сигналу відбувалося в діапазоні частот від 27 до 38 ГГц (33%). Підсилювач працював при ускоряющем напрузі 33 кВ і струмі пучка 1,6 А. Виміряні значення ККД і коефіцієнта посилення на робочій частоті 34,5 ГГц становили 10% і 25 дБ відповідно.

Наступною, не менш успішною розробкою NRL, була двохкаскадний гіро-ЛБХ, що працювала на частоті 35,5 ГГц також на моді Тею прямокутного хвилеводу [23]. Перший каскад являє собою плавно розширюється від середини ЕРС в бік катода хвилевід прямокутного поперечного перерізу, другий каскад також являє собою розширюється хвилевід, але в бік колектора. Вхідна і вихідна секції розділені між собою коротким закритичних для хвилі Тею відрізком прямокутного хвилеводу, що грає роль ділянки дрейфу. Обидва каскаду знаходяться ‘в плавно спадаючих (від середини простору взаємодії) в сторону катода і колектора магнітних полях. У цій лампі при ускоряющем напрузі 33 кВ і струмі пучка 1,5 А була реалізована вихідна імпульсна потужність 8 кВт з ККД 16% і коефіцієнтом посилення 25 дБ. Виміряне в експерименті значення ширини смуги підсилюються частот становило 20%.

У двокаскадної гіро-ЛБХ діапазону 35 ГГц, створеної в університеті Сінг Хуа (Тайвань) [24], в якості робочої була обрана основна мода круглого хвилеводу ТЕЦ. Перша і друга секції були утворені відрізками регулярних хвилеводів, розділених коротким закритичних для хвилі ТЕЦ ділянкою. Магнетрона-інжекторна гармата, що формує трубчастий електронний потік, працювала в імпульсному режимі при ускоряющем напрузі 90 кВ і струмі пучка ~ 2 А. На рівні потужності 27 кВт була продемонстрована ширина смуги посилення 7% з коефіцієнтом посилення -35 дБ і ККД 16%. У наступній гіро-ЛБХ використовувалася односекційна ЕРС у вигляді довгого (~ 20 λ, λ – робоча довжина хвилі) відрізка регулярного циліндричного хвилеводу кругового перерізу [25]. Для підвищення стійкості лампи по відношенню до самозбудження внутрішня поверхня відрізка хвилеводу з боку катода на довжині приблизно 11 λ покривалася шаром графіту, граючим роль розподіленого поглинача. Збільшення стартових струмів робочої і паразитних мод за рахунок додаткових втрат СВЧ-потужності в поглиначі дозволило при тому ж ускоряющем напрузі довести робочий струм до 3,3 А, а вихідну потужність – до 62 кВт. У цьому режимі на частоті 34,2 ГГц ККД становив 21%, коефіцієнт посилення 33 дБ, смуга робочих частот 12%.

Електродинамічна система гібридної двокаскадної гіро-ЛБХ, розробленої в Мерілендського університету, побудована за тією ж схемою множення частоти, що і ЕРС Фіронов (див. П. 3.1) [26]. Перший каскад, в якому взаємодія пучка з ВЧ-полем здійснюється на частоті 16,85 Ггц на основний циклотронної гармоніці, включає в себе вхідний резонатор з робочим типом коливань ТІ0ь перетворювач моди ΤΕ0ι в моду ТІ02 і далі секцію гіро-ЛБХ з хвилею, що біжить ТІ02 · Другий каскад, відділений від першого простором дрейфу, заповненим поглиначем, являє собою, по суті справи, двосекційну гіро-ЛБХ, що працює на другій гармоніці гірочастоти. Між першою секцією, де посилення сигналу на робочій частоті 33,7 ГГц здійснюється на моді ТІ02, і другий секцією, в якій проводиться відбір енергії у пучка на хвилі ТІ0з, знаходиться кільцева резонансна канавка, яка грає одночасно роль трансформатора моди ТІ02 в ТІ0з і роль СВЧ- фільтра, розв’язує ВЧ-поля цих мод. У ході експериментів з гіро-ЛБХ при напрузі пучка 50 кВ і струмі 30 А була досягнута пікова потужність 180 кВт, коефіцієнт посилення 20 дБ, ККД 12% і смуга підсилення 3% [26].

Роботи зі створення гіро-ЛБХ з робочою частотою 94 ГГц були розпочаті у фірмі “Варн” на початку 80-х років [27]. Досліджувалися два варіанти підсилювачів. В обох варіантах гіро-ЛБХ для формування електронного потоку використовувалася гармата пірсовского типу з подальшою розкруткою прямолінійного пучка системою вігглеров. У першій лампі на частоті 95 ГГц була продемонстрована вихідна імпульсна потужність 9,5 кВт з ККД 2,4%, коефіцієнтом посилення 29 дБ і смугою частот 2,7%. У другій гіро-ЛБХ, що працювала на частоті 93,7 ГГц, була досягнута пікова потужність 28 кВт при ККД 7,8%, коефіцієнті посилення 15 дБ і смузі частот 3,2%.

Основними причинами обмеження вихідної потужності і ККД гіро-ЛБХ міліметрового діапазону досягнутим на сьогодні рівнем слід вважати:

■ самозбудження підсилювача (або його каскадів) на зустрічній робочої або паразитної хвилі, або на робочій хвилі, відбитої від вихідного кінця ЕРС;

■ самозбудження власних коливань поблизу частоти відсічення в елементах електродинамічної системи;

■ самозбудження гіро-ЛБХ через паразитного зворотного зв’язку між каскадами ЕРС.

5.                                                    Перспективи дослідження гіроусілітелей

В даний час ІПФ РАН веде роботу зі створення гіроклістрона, що працює в діапазоні 34-35 ГГц в магнітному полі, створюваному постійним магнітом. Планується, що гіроклістрон повинен забезпечувати посилення на частоті 34 ГГц з вихідною потужністю 300 кВт, ККД 20%, коефіцієнтом посилення 25 дБ в смузі частот 100 МГц.

Досить перспективною з точки зору реалізації широкосмугового посилення в цьому діапазоні частот представляється створена в ІПФ РАН гіро-ЛБХ, електродинамічна система якої являє собою відрізок регулярного циліндричного хвилеводу з нанесеною на внутрішній поверхні спіральної гофруванням. В [28] наведені результати чисельних розрахунків гіро-ЛБХ, що працює на частоті 35 ГГц на другій гармоніці циклотронної частоти електронів, з яких випливає, що при ускоряющем напрузі пучка 80 кВ і струмі пучка 20 А пікова потужність може досягати 560 кВт з ККД 35%, коефіцієнтом посилення 30 дБ в смузі робочих частот 5,5 ГГц. В ході попередніх експериментів з гофрованої гіро-ЛБХ було реалізовано посилення в смузі частот 35,3-36,8 ГГц з вихідною імпульсною потужністю 75 кВт, ККД 15% і коефіцієнтом посилення 23 дБ [28]. В даний час проводяться дослідження, спрямовані на поліпшення вихідних характеристик гіро-ЛБХ.

Основні зусилля NRL в цьому діапазоні найближчим часом будуть сконцентровані на розробці гіро-ЛБХ з центральною частотою 35 ГГц. В [29] представлені результати розрахунків двох варіантів ЛБХ. У першому варіанті лампи передбачається досягнення пікової потужності 92 кВт з ККД 22% і коефіцієнтом посилення 55 дБ при ширині смуги частот

2,5     ГГц. У другому варіанті гіро-ЛБХ очікується посилення на кілька меншому рівні потужності (58 кВт), але в більш широкій смузі частот 3,9 ГГц. Розрахункові значення ККД і коефіцієнта посилення для цього варіанту складають 13,8% і 35 дБ відповідно.

ІПФ РАН і НВП “Гіком” продовжують фінансування роботи, спрямованої на підвищення вихідної потужності і ККД трехрезонаторного гіроклістрона з робочим типом коливань ΤΕ02ΐ (див. П. 3), що працює в діапазоні 93-95 ГГц. Найближчою метою досліджень є досягнення пікової вихідної потужності понад 3.50 кВт при збереженні на колишньому рівні досягнутих раніше значень ККД, коефіцієнта посилення і ширини смуги робочих частот.

Література

1.        Gaponov А. V., Zheleznyakov V. V. On coherent radiation of excited oscillator system (irrecti-1 inear electron beam, non-equilibrium magnetoactive plasma) // Proceedings of the 13th General URSI Commision VII on Radioelectronics. 1960. London, UK. V. 12, part 7. P. 109-143.

2.        Гапонов А. В., Гольденберг A. 77., Юлпатов В, К. Мазер на циклотронному резонансі з двома резонаторами (МЦР-клістрон) // Тез. доп. на 5-й міжвузівській конференції по електроніці НВЧ. 1966. С. 20.

3.        Wachtel J. М., Hirshfield J. L. І Phys. Rev. Lett. 1966. V. 17, № 7. Р. 348.

4.        Andronov A. et al. The gyrotron: high-power source of millimetre and submillimetre waves // Infrared Physics. 1978. V. 18. P.385-393.

5.        Jory H. R., Friedlander F., Hegji S. J., Shively J. F., Symons R. S. Gyrotrons for high power millimeter wave generation // International Electron Devices Meeting Digest. 1977. P. 234-237.

6.        Barnett L. R. et al. Gain^ saturation and bandwidth measurement of NRL gyrotron traveling wave amplifier // Technical Digest of the International Electron Devices Meeting. 1979. New York, USA. P. 164-167.

7.        Tolkachev A. A., Levitan B. A., Soloviev G. K., Veytsel V. V., Farber V. E. A megawatt power millimeter-wave phased-array radar // IEEE AES Systems Magazine. July 2000. P. 25-31.

8.        Antakov /. /., Zasypkin E. V., Sokolov E. V., Yulpatov V. K. 35-GHz radar gyroklystrons // Conf. Digest of thel8th Int. Conference on IR&MM Waves. 1993. Colchester, UK. P. 338-339.

9.        Garven M. et al. Experimental studies of a high gain 35 GHz gyroklystron amplifier // Conf. Digest of the 24th Int. Conference on IR&MM Waves. 1999. Monterey, USA. P. M-A6.

10.     Jory H. R. Millimeter wave gyrotron development phase I. Rome Air Development Center, Griffiss AFB, Rome, NY, Tech. Rep. RADC-TR-77-210, 1977.

11.     Zasypkin E. V., Moiseev M. A., Gachev I. G., Antakov /. / Study of high-power Ka-band second-harmonic gyroklystron amplifier // IEEE Trans. Plasma Science. 1996. V. 24, № 3. P. 666-670.

12.     Guo H. et al Operation of a high performance, harmonic-multiplying, inverted gyrotwystron // IEEE Trans. Plasma Science. 1998. V. 26. P. 451-460.

13.     Zhao J. et al Studies of a three-stage inverted gyrotwystron // IEEE Trans. Plasma Science. 2000. V. 28, № 3. P. 657-663.

14.     Calame J. P., Danly B. G., Garven M., Levush B. Noise measurements in a Ka-band gyroklystron amplifier // Conf. Digest of the 1st Int. Vacuum Electronics Conference. 2000. Monterey, USA. P. 12.2.

15.     Antakov I. /, Gachev I. G., Zasypkin E. V. Self-excitation of spurious oscillations in the drift region of gyrotron and their influence on gyrotron operation // IEEE Trans. Plasma Science. 1994. V. 22, № 5. P. 878-882.

16.     Pedrozzi M., Alberti S., Hogge J. P., Tran M. Q., Tran T M. Electron beam instabilities in gyrotron beam tunnels // Phys. Plasmas. 1998. V. 5, № 6. P. 2421-2430.

17.     Antakov I. /, Gelvich E. A., Sokolov E. V., Spector H. /., Zasypkin E. V. Experimental study of a 94-GHz multicavity CW gyroklystron amplifier // Conference Digest of the 19th Int. Conference on IR&MM Waves. 1994. Sendai, Japan. P. 37.

18.     Antakov I. /, Zasypkin E. V., Sokolov E. V. Design and performance of 94-GHz high power multicavity gyroklystron amplifier // Conf. Digest of the 18th Int. Conference on IR & MM Waves. 1993. Colchester, UK. P. 466-467.

19.     Blank M., Danly B. G., Levush B. Experimental demonstration of W-band gyro-amplifiers with improved performance // Conference Digest of the 23rd Int. Conference on IR & MM Waves. 1998. Colchester, UK. P. 26-27.

20.     Danly B. G. et al Development and testing of a high-average power, 94-GHz gyroklystron // IEEE Trans. Plasma Science. 2000. V. 28, № 3. P. 713-725.

21.     Zasypkin E. V. et al W-band pulsed 300 kW gyroklystron amplifier // Abstract of the 26th Int. Conference on IR&MM Waves. 2000. Toulouse, France. P. 103.

22.     Park G. S. et al Broadband operation of a Ka-band tapered gyro-traveling wave amplifier // IEEE Trans. Plasma Science. 1994. V. 22, № 5. P. 536-542.

23.     Park G. S. et al Gain broadening of two-stage tapered gyrotron traveling wave tube amplifier // Phys. Rev. Lett. V. 74. P.2399-2402.

24.     K. R. Chu et al A-wide-band millimeter-wave gyrotron traveling-wave amplifier experiment // IEEE Trans. Electron Devices. 37. P. 1557-1560.

25.     K. R. Chu et al Stabilization of absolute instabilities in the gyrotron traveling wave amplifier // Phys. Rev. Lett. V. 74. P. 1103-1106.

26.     Guo H. et al Latest progress in studies of harmonic-multiplying gyro-amplifiers // Conf. Digest 25th Int. Conference on IR&MM Waves. 2000. Beijing, China. P. TH-F2.

27.     Thumm M. State-of-the-art of high power gyro-devices and free electron masers, Update 1997. Karlsruhe: For- schungszentrum Karlsruhe GmbH, 1998. P. 30.

28.     Bratman V. L. et al Development of helical-waveguide gyro-devices based on low-energy electron beams // Abstract of the 26th Int. Conference on IR & MM Waves. 2000. Toulouse, France. P. 109.

Nguen K. et al Design of a Ka-band gyro-TWT for radar applications // Conf. Digest of the 1st Int. Vacuum Electronics Conference. 2000. Monterey, USA. P. 12.5.

Джерело: ВАКУУМНА СВЧ ЕЛЕКТРОНІКА: Збірник оглядів. – Нижній Новгород: Інститут прикладної фізики РАН, 2002. – 160 с.