Конвертори призначені для переносу (зсуву) смуги надходять на вхідні кола частот в робочу область частот зовнішнього радіоприймального пристрою.

Типовий конвертор містить вхідний високочастотний передпідсилювач, змішувач, на який подають високочастотний сигнал від зовнішнього генератора, а для виділення разностного сигналу на виході конвертора використовують фільтр.

Конвертори представляють окремий випадок перетворювачів частоти. Вони призначені для адаптації радіоприймальних пристроїв, як правило, без переробки останніх, до роботи в нештатних частотних діапазонах.

Конвертори як обов’язковий елемент містять високочастотний генератор, що працює на фіксованій, часто кварцо- ванній, частоті, або перестроюваний по діапазону.

У першому випадку настройку на станцію, здійснюють перебудовою частоти прийому радіоприймача, у другому радіоприймач (його вхідні кола) використовують як підсилювач проміжної частоти, забезпечує вибірковість радіоприймача, а настройку виробляють зміною частоти генерації гетеродина конвертера.

У будь-якому випадку, при використанні конвертора складу радіоприймача поповнюється каскадом перетворення частоти. Це призводить до появи додаткових побічних каналів прийому. Для послаблення побічних каналів прийому у вхідних ланцюгах конвертора використовують коливальний контур, що в області високих частот дозволяє досить ефективно придушити побічний канал прийому.

УКВ конвертор, який переносить сигнали з частотного діапазону УКВ-1 в діапазон УКВ-2, відрізняється від звичайних наявністю режекторного фільтра L1C1C2. Його схема представлена ​​на рис. 40.1 [40.1].

Застосування такого фільтра дозволяє здійснити прийом слабких сигналів на тлі сусідніх по частоті сигналів-перешкод.

Рис. 40.1. Схема УКХ конвертора на мікросхемі К174ПС1 Примітка.

Вхід і вихід конвертора об’єднані, тому окремої антени не потрібно.

Харчування конвертор отримує безпосередньо від радіоприймача (6-12 В) і споживає струм 1,5-4 мА. Ступінь придушення сигналу, що заважає при ширині смуги на рівні -3 дБ 2 МГц не менше 25 дБ.

Чи не стабілізований гетеродин конвертора (контур L2C6C7) працює на частоті 26 МГц. Частота режекциі фільтра L1C1C2 близька до 92 МГц, її конкретне значення підбирається з місцевих умов прийому підстроюванням (Підбором) Cl, С2. Резистор R1 підбирають по мінімуму шумів.

Котушка індуктивності L1 містить 4 витка діаметром 5 мм, виконана проводом діаметром 0,95 мм з невеликим кроком. Котушка гетеродина L2 намотана виток до витка на каркасі діаметром 8 мм з підлаштування сердечником від муздрамтеатру СБ-la і має 5 витків діаметром 0,56 мм. Бескаркасная котушка L3 намотана таким же дротом виток до витка на оправці діаметром 5 мм. Вона має 10 витків з відведенням посередині.

Вхід / вихід конвертора під’єднують через конденсатор невеликої ємності до антенного входу приймача. Відзначимо, що конвертор можна використовувати і без режекторного фільтра. Точно так же режекторним фільтром L1C1C2, при необхідності, можна доповнити будь радіомовний приймач.

Для прийому сигналів AM-передавача діапазону цивільного радіозв’язку – СВ-діапазону (Citizen Band) 26,5-27,5 МГц на радіомовний приймач средневолнового діапазону можна використовувати конвертор на мікросхемі К174ПС1, рис. 40.2 [40.2]. Для стабілізації частоти гетеродина може бути обраний кварцовий резонатор ZQ1 на частоту 28-29 МГц. Котушки індуктивності вхідного контуру L1 і L2 намотані на каркасі котушок субмодуля кольоровості телевізорів УСЦТ і містять 12 і 3 витка проводу ПЕВ 0,31 мм. Дросель L3 намотаний на феритових кільцях діаметром 7 мм. Він містить 300 витків дроту ПЕВ 0,09 мм.

SA1 можна відключити конвертор і без втрат передати сигнал з входу пристрою на приймальний пристрій.

Простий конвертор на мікросхемі SA612AN (рис. 40.3) дозволяє зрушити спектр частот вгору або вниз по діапазону на частоту гетеродина [40.3]. Найчастіше використовують зрушення вниз, оскільки ці частоти легше відфільтрувати. У гетеродині для підвищення стабільності використаний кварцовий резонатор Ζ1. Фільтр на виході змішувача (конвертора) не показаний.

Схема конвертора з перебудовуваним гетеродином показана на рис. 40.4 [40.4]. Це

аналогічний, по суті, конвертор, але використовує плавно перебудовується за частотою гетеродин. Перемикачем

Рис. 40.3. Схема конвертора на мікросхемі SA612AN

Рис. 40.2. Схема конвертора для прийому «Уокі-токі»

Рис. 40.4. Схема конвертора з перебудовуваним гетеродином

Для забезпечення можливості прийому з використанням показаних вище конвертерів односмугових або телеграфних сигналів, рис. 40.3 і 40.4, схеми можуть бути доповнені гетеродином на транзисторі VT1 (рис. 40.5), працює на частоті 455 кГц (у вітчизняних приймачах використовують 465 кГц) [40.4].

Для того, щоб використовувати застарілі радіостанції СВ-діапазону 27 МГц за новим призначенням, а саме, для прийому станцій радіоаматорського діапазону 144 МГц, може бути використаний конвертор на мікросхемі К174ПС1, рис. 40.6 [40.5].

Рис. 40.5. Схема підключення до SW-конвертору додаткового гетеродина

Рис. 40.6. Схема конвертора для прийому радіостанцій діапазону 144 МГц на СВ-приймач

Вхідний контур налаштований на частоту 145,5 МГц, гетеродинний – на 27 МГц нижче частоти вхідного сигналу. Котушки індуктивності L1-L3 намотані на керамічних трубках від запобіжників діаметром 6,5 мм. L1 – 1 + 4 витка; L2 – 1,5 витка; L3 – 6 витків дроту ПСР 0,7. Котушки L4 і L5 намотані на каркасах УПЧЗ телевізорів УПІМЦТ. L4 – 5 + 5 витків; L5 – 3 витка проводу ПЕВ 0,23.

Шустов М. А., Схемотехніка. 500 пристроїв на аналогових мікросхемах. – СПб .: Наука і Техніка, 2013. -352 с.