Загальні відомості

Проводка від освітлювальної лампочки завжди приведе до лічильника. У розподільних пунктах, на центральних електростанціях, в дослідницьких лабораторіях, на заводах – усюди в електричні дроти включені вимірювальні прилади.

В одних приладах з віконечок дивляться ряди цифр на рухомих колесах. В інших – за прозорими кришками гойдаються стрілки. У одних стрілки широкі, як у баштового годинника. Це грубі технічні прилади. Для них достатня точність показань в 2 і навіть 5%. Шкали технічних приладів – з жирними розподілами, щоб видали відразу помітити свідчення. У інших приладів стрілки вузькі, як ножі, поставлені на ребро. Ножові стрілки відображаються в дзеркальних шкалах, на яких ділення нанесені тонкими павутиновими лініями. Це точні лабораторні прилади. Над ними схиляються дослідники, ловлячи збіг стрілки з її дзеркальним відображенням, щоб можливо точніше зробити відлік.

Є прилади, зовсім крихітні, а вказівна стрілка у них – довжиною в кілька метрів. Але це не металева стрілка, а промінь – світловий зайчик, киданий дзеркальцем на шкалу приладу.

В даний час ні виробництво, ні дослідження не мислимі без електричних вимірювань. Мільйони приладів служать в промисловості і в побуті.

Від електронів до стрілкою

Електромагнітні процеси пов’язані з рухом хвиль і заряджених частинок. Завдання вимірювального приладу-перетворити ці явища в механічне переміщення вказівного органу приладу.

Найбільш просто може бути побудований вимірювальний прилад, який відзначає накопичення електричних зарядів. Вперше такий вимірювач був побудований Ломоносовим і Р.іхманом 200 років тому для проведення дослідів з атмосферним електрикою. До залізного прута прив’язувалася тонка лляна нитка (фіг. 3-1).

Коли прут отримував електричний заряд, нитка також заряжалась і відштовхувалася від прута. По куту відхилення цієї нитки і судили про ступінь електризації прута, або, як тепер би висловилися більш точно, про кількість електричних зарядів, накопичених на ньому, про потенціал прута.

Згодом цей прилад удосконалювався багатьма дослідниками. Досить закінчену форму йому надав Вольта. Усередині скляної банки, на металевому. Q , ~

* «Фіг. 3-1. Електричним пруті кріпилися два легшаєука3Ательє Ломоносова і ших листочка (фіг. 3-2). В са- Рихмана – перший у світі екпортувати чутливих приладах електровимірювальний ірііх робили з сусального золо- бор·

та. Коли виходить з банки

Фіг. 3-2. Електроскоп Вольта з листочками з сусального золота.

Кінці листочків загнуті, щоб виразніше було видно кут їх розбіжності.

кінець прута з’єднувався з наелектризованим тілом, листочки розходилися. Цей прилад отримав назву електроскопа – ■ «спостерігача електрики». Для полегшення відліку придумали проектувати листочки на екран з розподілами <