Реле призначені для застосування в схемах захисту та автоматики для отримання регульованою витримки часу на повернення і діють при зникненні напруги живлення.

Основні технічні характеристики реле типу РСВ-255 наступні.

Номінальна напруга змінного струму 50 (60) Гц – 100, 110, 127, 220, 380 В.

Номінальний діапазон ступеневої зміни витримки часу – 0,1 – 30 с. Діапазони регулювання – 0,1 – 1 с; 0,3 – 3 с; 1 – 10 с; 3 – 30 с. Дискретність регулювання уставки по діапазонах – 0,01 с; 0,03 с; 0,1 с; 0,3 с.

Реле має загальну ланцюг живлення і управління.

Контакти, використовувані в зовнішній ланцюга (вихідні контакти):

• “перемикається”, миттєвої дії;

• “прослизає”, замикається з витримкою часу після зняття напруги живлення;

• розмикається з витримкою часу після зняття напруги живлення (кінцевий контакт).

Час спрацювання миттєвого і розмикає контакти – не більше 0,05 с.

Час замкнутого стану “прослизає” контакту – не менше 0,1 с. Замикання ковзаючого контакту при включенні напруги живлення виключено.

Час повторної готовності – не більше 0,1 с.

Тривало допустимий струм контактів – 2,5 А.

Потужність, споживана реле, – не більше 6 У · А.

Максимальна комутаційна здатність контактів реле при напрузі від 24 до 250 В:

• у колах постійного струму при τ <0,02 с – 30 Вт;

• в ланцюгах змінного струму при cos φ> 0,4 ​​- 160 В · А.

Уставки по часу замикання “прослизає” (77) і спорогенезу (72) контактів після відключення напруги живлення розраховуються за формулою, з:

де К – коефіцієнт, який встановлюється вилками перемикача уставок на лицьовій плиті реле, приймає значення 1,3,10,30; Σ / ι – сума вагових коефіцієнтів вилок перемикача «, встановлених в робочому положенні; окремі вагові коефіцієнти можуть приймати значення 0,01; 0,02; 0,04; 0,08; 0,16; 0,32; 0,64.

Робоче положення – установка вилки в обидва гнізда оцифрованого значення п перемикача уставок.

Невикористані вилки перемикача можуть бути встановлені в неробочий стан – ліве гніздо перемикача і відповідний отвір на лицьовій плиті. Допускається невикористовувані вилки перемикача зберігати окремо (аналогічно РСВ-160, РСВ-260).

Схеми реле наведено на рис. 8.1 та 8.2.

При подачі напруги на реле РСВ-255 (через вхідний автотрансформатор і випрямляючий міст VD1- VD4) відбувається швидкий заряд електролітичних конденсаторів ланцюгів живлення (С7, С13, СІ) і формується стабілізовану напругу живлення мікросхем 7 /і п. Одночасно з виходу діодного моста через дільник R2 – R3випрямленное напруга надходить на вхід логічного елемента DD1.1. Низький рівень напруги на виході DD1.1 утримує конденсатор ланцюжка затримки R4- СЗ в розрядженому стані, що обумовлює формування високого рівня на виході логічного елемента DD1.2. Цей сигнал високого рівня підтримується весь час, поки на реле часу подана напруга живлення, і використовується як сигнал “скидання”, який забороняє роботу мікросхем вузла завдання витягів часу. Одночасно, в момент формування сигналу “скидання”, за допомогою дифференцирующей ланцюжка С12 – R24 і логічних елементів DD1.3 і DD1.4 відбувається швидке відкриття електронного ключа DD7, а обмотки вихідних реле KL1 і KL3.1 короткочасно обтекаются струмом.

Вихідне реле KL1 (миттєвий контакт) спрацьовує (контакти 7- 70 замикаються) і надалі утримується в спрацювати стані транзистором VT4.

Імпульс струму, поданий в обмотку KL3.1 двухстабільного (поляризоване реле типу РПК-22) вихідного реле KL3, призводить до

Рис. 8.1. Вхідні і вьгходт ie ланцюга реле РСВ-255

Рис. 8.2. Вузол формування витягів часу реле РСВ-255

тому, що воно переходить в стан, коли контактна ланцюжок 3 – 5размикается. За рахунок намагніченості муздрамтеатру поляризованого реле воно утримується в цьому стані як завгодно довго.

У перший момент часу після подачі напруги на реле часу транзистор VT20 відкритий, а транзистор VT21 закритий і конденсатор С10 у ланцюзі харчування вихідного реле KL2 (прослизає контакт) не заряджається. Тільки після формування сигналу “скидання” і відкриття транзистора VT4 транзистор К720закривается, а через відкрився транзистор VT21 відбувається заряд конденсатора СЮ.

Таким чином, після подачі напруги на реле часу все електролітичні конденсатори ланцюгів живлення (С7, С13, С11, СЮ) виявляються зарядженими. Вихідне реле KL1 (миттєвий контакт) знаходиться в спрацювати стані, вихідне реле KL2 (прослизає контакт) знеструмлене, вихідне реле KL3 (кінцевий контакт) переключено і знеструмлено. Сформований сигнал “скидання” (логічна одиниця), генератор тактової частоти (Зібраний на елементах DD2.1 і DD2.2) працює, проте на всіх виходах лічильників DD3 і DD4, а також виходах тригерів мікросхеми DD5 Q1 і Q2 утримуються рівні логічного нуля. У такому стані реле РСВ-255 може перебувати як завгодно довго.

Реле РСВ-255 відрізняється від інших реле серії РСВ тим, що його основна робота починається після зникнення (або значного зниження) вхідної напруги. Енергія, запасена електролітичними конденсаторами ланцюгів живлення, забезпечує роботу вузла формування витягів часу і перемикання вихідних реле KL2 і KL3.

З метою зменшення споживання реле по ланцюгах харчування в якості стабілізуючого елемента стабілізатора UH п використовується транзистор VT3 типу КТ3102БМ, перехід “емітер – база” якого включений у зворотному напрямку. Падіння напруги на цьому переході мало залежить відтоку, що протікає через нього. Таке включення транзистора дозволяє отримати напруга на виході стабілізатора близько 6 – 7 В при струмі приблизно рівному 0,1 мА.

При знятті напруги живлення з реле часу з невеликою затримкою сигнал “скидання”, що формується на виході логічного елемента DD1.2, приймає рівень логічного нуля, що дозволяє роботу лічильників DD3, DD4і тригерів DD5узла формування витягів часу. Одночасно закривається транзистор VT4. При цьому обмотка вихідного реле KL1 знеструмлюється і контакт 1 – 2 замикається без витримки часу. Транзистор VT20 відкривається, відповідно транзистор VT21 закривається і тим самим відключає ланцюг заряду конденсатора СЮ.

Зі зникненням сигналу “скидання” мікросхема DD3 починає рахунок імпульсів генератора стабільної частоти. У перший момент після знімання сигналу “скидання” на її виходах Q4 – (^ зберігається стан логічного нуля. Переходи “колектор-база” і “емітер – база” транзисторів VT5- F77іспользуются в якості діодів. Підкреслимо, що для транзисторів даного типу провідності катод звернений у бік бази. Переходи транзисторів спільно з діодами VD10 – VD12 утворюють діодний дешифратор стану мікросхеми DD3.

Потенціал на вході логічного елемента DD2.4 визначається двома обставинами. З одного боку, він тяжіє до придбання високого рівня через наявність у схемі резистора R2, який зв’язує вхід елемента з плюсом шинки харчування. З іншого боку, вхід логічного елемента через перемичку К і діодний дешифратор станів мікросхеми DD3 пов’язаний з її виходами і тяжіє до нульового потенціалу, якщо катод хоча б одного з діодів дешифратора пов’язаний з низьким рівнем напруги. У початковий момент рахунку імпульсів мікросхемою DD3 забезпечується підтягування потенціалу входу DD2.4 до нуля (за рахунок низьких рівнів на виходах DD3). Як тільки лічильник DD3 накопичує певну кількість імпульсів на катодах діодів дешифратора, пов’язаних з перемичкою К, встановлюються високі рівні. Діоди замикаються, а потенціал входу DD2.4 підтягується до високого рівня завдяки R14.

Таким чином, після надходження в DD3 певного числа імпульсів потенціал входу DD2.4 переходить з нульового рівня на високий рівень. Цей сигнал, Інвертуємо логічним елементом DD2.4, надходить на рахунковий вхід мікросхеми DD4w, додатково Інвертуємо логічним елементом DD2.3, подається на вхід скидання R мікросхеми DD3 в нульовий стан. Виходи мікросхеми DD3 обнуляються, і весь цикл повторюється. Таким чином, на мікросхемах DD2 і DD3 зібраний генератор імпульсів зі східчасто регульованим (перемичкою К) коефіцієнтом ділення.

Імпульси з виходу логічного елемента DD2.4 надходять на двійковий лічильник DD4, на виходах Q4 – 0/6 * якого формуються рівні логічної одиниці (відповідно з коефіцієнтом розподілу для кожного виходу, на Q4- після 8-го імпульсу, на Q5- після 16-го імпульсу, на Q6 – після 32-го і т.д., на Q10- після 512-го імпульсу). На р – «-Перехід транзисторів VT8- VI4 виконані два діодних дешифратора станів лічильника DD4, що працюють аналогічно розглянутому дешифратор станів 7) 7) 3. При замиканні високими потенціалами виходів DD4тех р – «-переходів транзисторів VT8 – VI4, які пов’язані через перемички завдання уставок 77 (Т2) з підтягуючими резисторами R15 (R16), на С-входах тригерів DD5.1 ​​- DD5.2 з’являються високі потенціали, перекидні тригери в стан логічних одиниць на їх виходах Q1 (Q2).

Високий логічний рівень з виходу тригера DD5.1 ​​переводить електронний ключ DD6 в провідний стан, і реле KL2 (прослизає контакт) обтекаєтся струмом розряду конденсатора СЮ. Контакт реле KL2 короткочасно замикається.

Високий логічний рівень з виходу тригера DD5.2 переводить електронний ключ DD8 в провідний стан, і обмотка KL3.2 обтекаєтся струмом розряду конденсатора С11. Двухстабільное реле KL3 (кінцевий контакт) повертається у вихідне положення, в якому контактна ланцюжок 3 – 5 замкнута. За рахунок намагніченості муздрамтеатру даного реле воно утримується в цьому стані як завгодно довго.

Джерело: Шмурьев В. Я., Реле часу напівпровідникові. – Μ .: НТФ “Енергопрогрес”, 2009. – 72 с., Іл. [Бібліотечка електротехніка, додаток до журналу “Енергетик”; Вип. 6 (126)].