Уявімо собі електровакуумний прилад з плоским еміттіруєт катодом, плоским анодом і з третім електродом – дротяної гратами (сіткою), розміщеної між катодом і анодом у вакуумі (рис. 8-11, а). Напруга на аноді щодо катода позначимо Ua, а напруга на сітці щодо катода Uз. Сітка введена для того, щоб за допомогою невеликих змін напруги Uc здійснювати значні […]

Електрон, відкритий в самому кінці минулого століття, до сих пір є об'єктом наукових досліджень, які відкривають все нові й нові його властивості. Вже давно встановлено, що електрон має негативним зарядом е = 1,6 • 10-19 до масою спокою т = 9 • 10-28 г1.

Вивчення електровакуумних і напівпровідникових приладів складає істотну частину сучасної науки, яка називається електронікою. Ця наука вивчає властивості і закони руху електронів, а також закони перетворення різних видів енергії при посередництві електронів. На основі законів руху електронів створені прилади, які використовуються найширшим чином у різних областях науки, техніки та в побуті, в різноманітних пристроях, апаратах і […]

Електронні лампи становлять численну групу електровакуумних приладів і є невід'ємними частинами більшості сучасних радіопристроїв. Тому вони часто називаються радіолампи. Електронні лампи являють собою герметично запаяні судини (балони), всередині яких повітря сильно розріджений, тобто тиск повітря всередині балона лампи значно нижче атмосферного (порядку 10-6 мм pm. cm, і нижче).

Чи можна відповісти на це питання? У віддалені часи, коли фізики вивчали порівняно дуже вузьке коло відомих їм електричних явищ, були введені поняття позитивного і негативного електрики. Знак плюс привласнили «скляному» електрики – тому електричному заряду, який виникає на склі в результаті натирання його шовком. Негативним електрикою стали вважати «сургучною» – заряд, що виникає на […]