Тиристорний інвертор, показаний на рис. 5.13, здатний генерувати синусоїдальні коливання високої потужності. Сучасні тиристори дозволяють працювати на частотах до 30 кГц і вище. Якщо переважає активна навантаження, то комутація стає надійною. Генератор на одноперехідному транзисторі регулюється так, щоб отримати на виході коливання, максимально близьке до синусоидальному. Це відбувається на частоті, обумовленою L С-ланцюгом, але не […]

Процес перемикання являє собою дещо більше, ніж просте замикання і розмикання вимикача. До сих пір в цій главі розглядалися, головним чином, засоби захисту від шуму, а не причини, породжують його. Оскільки шум створюється в процесі перемикання, прийшов час вивчити, як він утворюється. Незважаючи на те, що строгий аналіз вимагає залучення математичних методів, наш розгляд буде […]

Література: [Л.1], стр. [Л.2], стр. стр. 50-55 Розгляд модульованих сигналів почнемо з сигналів, у яких як змінного параметра виступає амплітуда несучого коливання. Модульований сигнал в цьому випадку є амплітудно-модульованим або сигналом з амплітудною модуляцією (АМ-сигналом).

Література: [Л.1], стр. [Л.2], стр. 94-95 стр. 56-57 У попередньому розділі була розглянута процедура модуляції, коли інформаційним параметром, змінним відповідно до закону керуючого (модулюючого) сигналу була амплітуда несучого коливання. Однак крім амплітуди несе коливання характеризується також частотою і початковою фазою

Література: [Л.3], стр. 49-50 Розглянуті вище методи аналізу первинних сигналів дозволяють визначити їх спектральні та енергетичні характеристики. Первинні сигнали є основними носіями інформації. Разом з тим їх спектральні характеристики не відповідають частотним характеристикам каналів передачі радіотехнічних інформаційних систем. Як правило, енергія первинних сигналів зосереджена в області низьких частот. Так, наприклад, при передачі мови або музики […]

Література: [Л.1], стр. 364-372 [Л.2], стр. 321-330 [Л.3], стр. 274-282 Обширний клас радіотехнічних пристроїв складають генератори електромагнітних та електричних коливань, які використовуються для побудови радіопередавачів (задають генератори), радіоприймачів (Гетеродина), пристроїв радіоавтоматики та ін Все різноманіття генераторів можна розділити на два класи: автогенератори (генератори з самозбудженням) і генератори із зовнішнім збудженням (по суті підсилювачі). В залежності […]

Література: [Л.4], с 106-109 Вище (підрозділ 4.3.1) було встановлено, що сигнал з фазовою модуляцією описується виразом . Співвідношення (4.56) дозволяє побудувати діаграму амплітудного спектра сигналу дискретної ФМ, зображену на рис. 4.16.

Таким приладом можна перевіряти проходження сигналу і відшукувати несправності в каскадах підсилювачів 3ч, ПЧ, РЧ як приймачів прямого посилення, так і супергетеродинних, що працюють в діапазонах СВ і ДВ. Пробник-генератор (рис. 1) виробляє коливання 3ч частотою близько 1 кГц і амплітудою 20 мВ (на гнізді XS1 щодо XS5) і 2 мВ (на XS2), а також […]

                                                             Література: [Л.1], стр. 98-100 [Л.2], стр. 92-94   Сигнали балансної амплітудної модуляції (БАМ) характеризуються відсутністю в спектрі складової несучого коливання. Перейдемо відразу до розгляду сигналів однотональний балансної модуляції, коли в якості керуючого коливання виступає гармонійний сигнал виду (4.4). Виключення з (4.6) складової несучого коливання

Література: [Л.1], с 102-108 [Л.2], с 95-101 [Л.3], с 57-60 [Л.4], с 101-105 Аналіз характеристик сигналів з кутовою модуляцією ми почнемо з розгляду однотональний частотної модуляції. Керуючий сигнал в цьому випадку представляє собою коливання одиничної амплітуди (до цього увазі завжди можна привести Проаналізуємо характер амплітудного спектра ЧМ – сигналу. В першу чергу відзначимо, що спектр […]