Деякі серії логічних мікросхем, зокрема, виконані на комплементарних парах МОП транзисторів, можуть бути використані в радіоприймальних пристроях. На рис. 20.15 приведена схема приймача прямого посилення на мікросхемі типу K176ЛE5. Прийом радіостанцій ведеться на магнітну антену WA1. Коливальний контур приймача складається з котушки індуктивності L1 і конденсатора змінної ємності С1, за допомогою якого ведеться настройка на […]

Найбільш підходяща модель для переробки – це Palito PA-218. Приймачмістить спеціалізовану мікросхему SC3610D, що має в складічастотомір + контролер РКІ + годинник з будильником. Переробка приймача вчастотомір займе близько півгодини (з урахуванням кави і перекуру). По сутітреба просто прибрати зайві елементи – мікросхему приймача IC2, дварезистора R5 і R13, конденсатор C25 і транзистор Q7. На […]

В даний час випускаються мікросхеми, які в одному корпусі містять усі складові частини супергетеродііного приймача, від високочастотної частини до підсилювача звукової частоти. Для того, щоб зібрати приймач необхідно до мікросхемі тільки припаяти конденсатори, резистори та котушки індуктивності. Котушки індуктивності можуть бути як готовими, так і саморобними. Приймач з використанням такий багатофункціональної мікросхеми може зібрати навіть […]

Коливальний контур приймача утворений котушкою індуктивності L1 магнітної антени W1 і конденсатором С1. При зазначеної на схемі ємності конденсатора контур буде налаштований на хвилю радіостанції “Маяк” (550 м). Виділені контуром коливання ВЧ надходять через котушку зв’язку L2 на входи операційного підсилювача. Резистором R1 встановлюють режим роботи підсилювача по постійному струму. З виходу операційного підсилювача сигнал […]

Виготовлення таких намотувальних виробів, як котушки індуктивності і трансформатори, нерідко викликає труднощі у радіоаматорів. У нескладних і щодо низькочастотних прийомних пристроях можна обійтися без котушок, замінивши їх на активні RC-фільтри або на гиратора (активні електронні пристрої, що імітують властивості індуктивності).

Дуже часто виникає необхідність дистанційно керувати якимись пристроями. Існують різні види дистанційного керування, а найпоширенішими є керування по ІЧ каналу і радіоканалу. Дистанційне керування по ІЧ каналу не завжди прийнятно (наприклад, для управління гаражними воротами). Тому тут розглядається проста система з RF-передавача і RF-приймача для управління двома каналами із застосуванням готових RF-модулів TLP434A (в передавачі) […]

На мікросхемах серії K155ЛA3 можна збирати низькочастотні і високочастотні генератори невеликих розмірів, які можуть бути корисні при перевірці, ремонті та налагодженні різної радіоелектронної апаратури. Розглянемо принцип дії ВЧ генератора, зібраного на трьох інвертора (рис. 20.9). Конденсатор СІ забезпечує позитивний зворотний зв’язок між виходом другого і входом першого інвертора необхідну для збудження генератора. Резистор Rl забезпечує […]

ПАР резонатори – класна штука, але ось придбавши пару з різницею в 10,7 МГц для виготовлення приймача і передавача я з подивом виявив, що відмінність частот від кристала до кристалу можуть досягати 20 кГц і більше. Коротше, як я не старався а приймач на ХА26 з подвійнимперетворенням частоти ніяк не хотів нормально чути свій передавач. […]

На одній цифровій мікросхемі можна зібрати приймач прямого підсилення [28], що забезпечує впевнений прийом програм радіомовних станцій, що працюють в діапазоні довгих хвиль. Схема такого приймача показана на рис. 92, а. У ньому елемент DD1.1 працює як підсилювач радіосигналу, наведеного в магнітній антені. Резистор R1 створює ланцюг ООС по постійному струму, що виводить елемент на […]

Структурна схема, пояснює пристрій і роботу ехолота, показана на рис. 1. Тактовий генератор G1 управляє взаємодією вузлів приладу і забезпечує його роботу в автоматичному режимі. Генеруються їм короткі (0,1 с) прямокутні імпульси позитивної полярності повторюються кожні 10 с. Своїм фронтом ці імпульси встановлюють цифровий лічильник РС1 в нульовий стан і закривають приймач А2, роблячи його […]