У 1988 році Московським радіотехнічним інститутом імені академіка А.Л.Мінца [21], одним з головних підприємств МРП, була поставлена ​​задача створення стробоскопічного осцилографа, що дозволяє виробляти прецизионное фазування протяжних антенних полів. Результатом цього повинен був стати широкосмуговий стробоскопический осцилограф, що володіє унікальною навіть на сьогоднішній день пікової нестабільністю розгортки – менше 1 пс.

У 1981 році в рамках теми “Cтробоскоп-1” (головний конструктор М.І.Ефімчік) були розроблені блоки стробоскопічного перетворювача Я4С-100 (провідний інженер блоку В.І.Гарькавий), блок стробоскопической розгортки Я4С-101 (провідний інженер блоку Я.М.Россоскій і блок затримки Я4С-102 (розробники Б.Н.Левітас, В.С.Ройзенток). Стробоскопический змішувач прохідного типу (розробники Б.Н.Левітас, О.М. Зайцев, В.А.Шляхтенко) забезпечували смугу пропускання 0-18 ГГц. Синхронізація здійснювалася в смузі частот до […]

Осцилографи також розробляв Петро Харитонович Драп. У ЦЗЛ на початку 1950-х років працював А.І.Найденов. У 1948 році С.Н.Макеевим був створений перший вітчизняний осцилограф ЕО-7 (С1-1), який тривалий час випускався промисловістю.